Дата документу 18.02.2019 Справа № 554/10452/18
Провадження №3/554/85/2019
Іменем України
18 лютого 2019 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ідентифікаційний код невідомий, інші відомості ініціатором складення протоколу не встановлені
Відповідно до протоколу складеного Ст.ДОП Полтавського ВП ГУ НП у Полтавській області старшим лейтенатом поліції ОСОБА_2 порушник ОСОБА_1 «6 листопада 2018 року, близько 17 год. 00 хв., за місцем свого проживання, вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно матері ОСОБА_3, що, на думку ініціатора складення протоколу, є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».
В судове засідання порушник, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з'явився, заяви про відкладення розгляду не подав, працівниками поліції на виконання двох постанов про його примусовий привід до суду доставлений не був, в зв'язку з чим суд розглядає справу за його відсутності.
Дослідивши протокол про вчинення адміністративного правопорушення та матеріали додані до нього, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за нею наступає за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження колекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, - тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Як видно із змісту протоколу, він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, яка встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Відповідно до закону об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження колекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству » № 2229-VIII від 7 грудня 2017 року (далі - Закон № 2229-VIII) визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчинюються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому психологічне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Із змісту протоколу не видно, і про це в ньому не зазначено, яку шкоду заподіяло чи могло заподіяти застосоване порушником щодо потерпілої психологічне насильство, викликало чи ні воно у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, тобто не визначена об'єктивна сторона складу інкримінованого порушнику правопорушення, що свідчить про її відсутність та відсутність складу правопорушення взагалі.
Суть адміністративного правопорушення, як вона викладена в протоколі, не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, в протоколі не зазначено, спричинено чи ні внаслідок застосування насильства шкоду здоров'ю потерпілої або яку шкоду воно могло спричинити внаслідок його застосування, тощо.
Протокол оформлений неохайно, нерозбірливим почерком, всупереч Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 6 листопада 2015 року № 1376 та без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП, що позбавляє суд можливості приймати його до уваги як доказ по справі.
В протоколі зазначені неповні відомості про особу, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_3, сімейний стан правопорушника, чи притягувався він раніше до відповідальності (адміністративної, кримінальної), а також не зазначено РНОКПП порушника, що свідчить про не встановлення його особи, а отже і можливості перевірки причетності його до скоєного та можливості виклику і явки до суду для розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких доказів, які б безперечно підтверджували факт вчинення інкримінованих порушнику дій, ініціатором складення протоколу до нього не додано.
Оскільки протокол складено без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП та всупереч його вимогам, то суд позбавлений можливості приймати його до уваги як доказ по справі.
За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому справа підлягає закриттю за відсутності в діяннях останнього складу інкримінованого йому правопорушення та події правопорушення відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя А. Г. Савченко