Справа № 534/18/17
Провадження № 1-кп/541/173/2018
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
20 грудня 2018 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 та її представника адвоката ОСОБА_7
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
захисників обвинувачених - адвокатів, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, мешканцю АДРЕСА_1 українцю, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 121; ч. 4 ст. 189; ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Красноармійська Донецької області, мешканцю АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимому, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст.121; ч. 4 ст. 189 КК України;
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Родинське Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 121; ч. 4 ст. 189; ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тірасполь Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , молдаванина, громадянина Молдови, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимому, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, пунктами 11 і 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 121; ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 309; ч. 1 ст. 311 КК України;
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Димитров Донецької області, мешканцю АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимому, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 121 КК України;
У провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В зв'язку із необхідністю оголошення перерви в судовому розгляді, суд виніс на обговорення питання доцільності продовження строку обраних запобіжних заходів відносно обвинувачених.
Прокурор ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотаннями про продовження обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, так як ризики визначені статтею 177 КПК України та які слугували підставою для обрання та подальшого продовження строку запобіжного заходу, зокрема, можливістю переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти інші дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню, продовжують існувати. Окрім того зазначили, що незважаючи на те, що обвинувачені перебувають під вартою, однак за допомогою телефонів намагаються здійснювати тиск на потерпілих, щоб вони змінили свої покази.
З приводу обвинуваченого ОСОБА_15 , прокурор заявила клопотання про продовження строку домашнього арешту, так як фактів порушення ним умов даного виду заходу не відомі.
Обвинуваченні та їх захисники вказували на необґрунтованість позиції прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наполягали на застосування більш м'якого запобіжного заходу, у виді домашнього арешту.
З'ясувавши думку учасників провадження суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні рядку кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації передбаченої статтею 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які Кримінальним кодексом України передбачено у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років позбавлення волі. Окрім того злочини, які інкриміновані обвинуваченим мають підвищену суспільну небезпеку, так як вчинялись із застосування зброї та посягають на здоров'я та життя людей.
Суд при прийнятті рішення бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, згідно з яким суворість передбаченого покарання та наявність судимостей є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та те що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Оцінивши в сукупності вказані обставини, суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнути постановлення остаточного рішення по справі, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть бути співмірними з метою усунення даного ризику. В зв'язку із тим, що в ході судового провадження не допитані всі свідки, що вказує на наявність ризику впливу будь-кого з обвинувачених на вказаних осіб, що може істотно вплинути на об'єктивність встановлення обставин судом. Тому суд приходить до переконання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи мету застосування запобіжного заходу, яка полягає в забезпеченні виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, встановлення судом, існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим, суд приходить до переконання, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім. Тому вважає, що підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 запобіжного заходу на більш м'які не має, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на два місці.
Так як суду не надано доказів порушення обвинуваченим ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 умов обраного відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю суд приходить до переконання про можливість продовження дії даного запобіжного заходу строком на 60 діб.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 20 лютого 2019 року включно.
Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чернівці, мешканцю АДРЕСА_1 у виді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, строком на два місяці до 20 лютого 2019 року на умовах та покладенням обов'язків визначений ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 23.05.2018 року.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_20
ОСОБА_2