Копія
165/3415/18
1-кп/154/52/19
25 лютого 2019 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про проведення медичного обстеження обвинуваченому ОСОБА_6 ,
У провадженні Володимир-Волинського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заявив про відсутність належного медичного обстеження та відповідно лікування його підзахисного. Зазначив, що ОСОБА_6 має тяжкі захворювання, а тому потребує належного медичного обстеження та лікування. Просить суд зобов"язати установу в якій утримується ОСОБА_6 та філію державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України» у Волинській області провести належне медичне обстеження ОСОБА_6 , надати необхідну медичну допомогу, надати суду висновок про можливість перебування ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора та можливість брати участь в судових засіданнях.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника, заявив, що має тяжкі захворювання із приводу чого він неоднаразово звертався з проханням провести обстеження та надати йому належну медичну допомогу. В умовах слідчого ізолятора йому надається неналежна медична допомога.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обовязок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення від 18.12.2008 року по справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Положеннями ст. 21 Закону України «Про попереднє увязнення» встановлено, що адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана забезпечитиосіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоровя» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист..
Відповідно до п.2.3 «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоровя з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоровя за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоровя з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоровя.
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_6 на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги, суд прийшов до висновку, що необхідно зобов'язати уповноважених осіб Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» забезпечити проведення повного медичного обстеження ОСОБА_6 для встановлення наявних у нього захворювань, а також надання обвинуваченому необхідної медичної допомоги.
У випадку неможливості лікарями медичної частини Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» самостійно встановити діагноз, у відповідності до п. 2.3. вищевказаного Порядку, начальнику медичної частини подати запит до керівництва слідчого ізолятора щодо направлення ОСОБА_6 на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 350, 369-372 КПК України, суд,
постановив:
клопотання задовольнити.
Зобов'язати Державну установу «Луцький слідчий ізолятор» та філію державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Волинській області провести належне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_6 необхідними лікарями-фахівцями для встановлення наявних у нього захворювань та в разі наявності захворювань надати йому належну медичну допомогу.
У разі неможливості лікарями медичної частини Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» самостійно встановити діагноз, у відповідності до п. 2.3. вищевказаного Порядку, начальнику медичної частини подати запит до керівництва слідчого ізолятора щодо направлення ОСОБА_6 на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
У випадку встановлення захворювань у ОСОБА_6 надати суду висновок щодо можливості його перебування в умовах слідчого ізолятора та можливості брати безпосередню участь в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Луцький слідчий ізолятор».
Про результати виконання ухвали повідомити Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя ОСОБА_1