Провадження № 33/4820/102/19
Справа № 679/1161/18 Головуючий в 1-й інстанції Гавриленко О. М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
22 лютого 2019 року м. Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., при секретарі судового засідання Плюти В.С., за участі особи яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Бойка В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Бойка В.Ф. на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року, -
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 01 серпня 1996 року, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого 22 серпня 2018 року та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності його за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення та визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого 20 вересня 2018 року і застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
За постановою судді, ОСОБА_2 22 серпня 2018 року о 10 годині 20 хвилин на 179 км автодороги Р-66, в районі АЗС «Фест» в м. Лисичанськ Луганської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку останній відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 20 вересня 2018 року ОСОБА_2 о 20 годині по вул. Набережна в м. Нетішин Хмельницької області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку останній відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 жовтня 2018 року справи за вказаними адміністративними правопорушеннями об'єднані в одне провадження.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Бойко В.Ф. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Вказує, що участь в судовому засіданні він та ОСОБА_2 не приймали, оскільки він був зайнятий у розгляді іншої справи, про що повідомив суд, а ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні. Зазначає, що копію постанови суду отримав 16 січня 2019 року.
Просить постанову суду, як незаконну, необґрунтовану, постановлену з грубими порушеннями конституційних принципів прав людини, норм матеріального та процесуального права України, скасувати в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого 20 вересня 2018 року, а провадження по адміністративній справі закрити, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2. Посилається на порушення вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не зазначено час і місце вчинення правопорушення. Вказані відомості не встановлені і судом першої інстанції. Зазначає, що під час складання протоколу ОСОБА_2 не було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та ст.59, 63 Конституції України, а також право викласти мотиви своєї відмови від його підписання, чим допущено його право на захист. Наголошує, що працівником поліції ОСОБА_2 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у Комунальному медичному закладі Нетішинської міської ради СМСЧ м. Нетішин, не видавалося направлення на таке проходження та в заклад охорони здоров'я останній не доставлявся, однак ОСОБА_2 не відмовлявся, що підтверджується відеозаписом.
Крім того, в додатку до апеляційної скарги захисник вказує, що ОСОБА_2 20.09.208 року не керував автомобілем д.н.з.НОМЕР_1 о 20 год. 00 хв., що підтверджується відеозаписами. Також звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено від якого виду (наркотичного, алкогольного чи іншого) сп'яніння або під впливом лікарських препаратів відмовився ОСОБА_2, що свідчить про неконкретність пред'явленого звинувачення. Зауважує, що суд в постанові збільшив обсяг обвинувачення викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 20.09.2018 року, доповнивши зміст об'єктивної сторони правопорушення словом «огляд». Звертає увагу, що поліцейський в порушення вимог Інструкції в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначив дату та час його складання та вказав ознаку алкогольного сп'яніння, яка не передбачена законодавством України, а саме розширенні зіниці. Наголошує, що Акт огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 та протокол про адміністративне правопорушення слід визнати як недопустимими доказами, оскільки в Акті зазначено свідка ОСОБА_4, який в 2005 році працював в органах міліції і є ветераном органів внутрішніх справ, а в 2016 році останній є начальником команди загону відомчої воєнізованої охорони ВП Хмельницька АЕС. Вказує, що суд не допитав безпосередньо свідків події. Зауважує, що суд не врахував, що дії ОСОБА_2 за епізодом від 20.09.2019 року слід кваліфікувати за ч.2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення правопорушення, а тому дані обставини унеможливлюють притягнення ОСОБА_2 на протязі року за однією і тією ж самою частиною статті 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Бойка В.Ф. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом вчиненого 20 вересня 2018 року, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи. Підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку у їх сукупності.
Не визнання вини ОСОБА_2, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за 20 вересня 2018 року спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, а саме:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Згідно результату огляду у ОСОБА_2 виявлено запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, розширенні зіниці очей. (а.с.21)
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №025684 від 20.09.2018 року, де викладені обставини вчинення правопорушником ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП; (а.с.20)
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.22, 23);
- відеозаписом, знятого на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції, на якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до якого вбачається, що екіпажем патрульної поліції переслідувався автомобіль «ВАЗ 2103» н.з. НЦ ДУК1, при цьому були застосовані проблискові маячки та сигнал. Після того як транспортний засіб зупинився, на відео видно, як з водійського сидіння вийшов ОСОБА_2, який посвідчення водія на вимогу працівника поліції не бажав надати, пояснюючи що забув його вдома. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак останній відмовився від проходження такого огляду в присутності двох свідків, що чітко зафіксовано на відео.
Наведені докази про керування в стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються між собою, є логічними, послідовними та які в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_2.
Безпідставними є доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не зазначено час і місце вчинення правопорушення.
Вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачені ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2018 року про порушення ОСОБА_2 п.2.5 Правил дорожнього руху відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема у ньому зазначено час, а саме 20 година 00 хвилин, місце, а саме вул. Набережна в м. Нетішин Хмельницької області, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, скориставшись своїм правом на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився від підпису протоколу і дачі пояснень, будь - яких зауважень не надав. Крім того, зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_2 на проходження огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, є необґрунтоване.
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Згідно п.8 вказаного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Направлення поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, при відмові водія від проходження такого огляду, вимогами закону не передбачається.
Не заслуговують на увагу доводи захисника, що працівник поліції в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначив дату та час його складання, оскільки як вбачається з додатку до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р №1452/735), графи для внесення таких відомостей, не передбачені.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Судом перевірені доводи апелянта, щодо зазначення в Акті ознаку сп'яніння, яка не передбачена законодавством, а саме розширенні зіниці.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Твердження в апеляційній скарзі, що Акт огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 та протокол про адміністративне правопорушення слід визнати як недопустимими доказами, оскільки в Акті зазначено свідка ОСОБА_4, який в 2005 році працював в органах міліції і є ветераном органів внутрішніх справ, є безпідставними, оскільки згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.), як свідки не можуть бути залучені поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Сумнівів щодо упередженості свідка ОСОБА_4, який на сьогодні не є працівником поліції, на думку суду, немає.
Не впливають на законність постанови суду твердження апелянта, про те що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами по справі письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки вони не були допитані в судовому засіданні.
Згідно ст.251 КУпАП фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 грудня 2018 року, а саме в день розгляду адмінсправи, до суду першої інстанції подали письмові пояснення, якими підтвердили в повному обсязі покази надані ними в день події.
Не заслуговують на увагу і доводи захисника, що дії ОСОБА_2 за епізодом від 20.09.2019 року слід було кваліфікувати за ч.2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення правопорушення, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства. Відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Наведене указує на те, що для притягнення особи до відповідальності за частиною другою ст. 130 КУпАП є необхідним наявність рішення суду вступившого в силу про доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті.
Твердження апелянта, що було порушено право на захист ОСОБА_2, оскільки суд прийняв рішення за відсутності останнього та його захисника при наявності клопотання про переніс розгляду справи, перевірені судом.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
З матеріалів справи вбачається, що справа про притягнення ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП за епізодом від 20 вересня 2018 року неодноразово призначалася до розгляду, а саме на 23.10.2018, 12.11.2018, 13.11.2018, 22.11.2018, 03.12.2018, 17.12.2018, 20.12.2018.
В судове засідання, що відбулося 20 грудня 2018 року ОСОБА_2 та його захисник будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, не з'явилися знову.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом вірно було відхилено клопотання захисника ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи, та розцінено як намір особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в такий спосіб затягнути судовий розгляд і уникнути відповідальності.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник користувалися всіма правами передбаченими КУпАП, що спростовує посилання в апеляційній скарзі на порушення права на захист і участь в судовому засіданні.
За таких обставин з врахуванням низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_2 в порушенні п. 2.5 ПДР України, постанова судді Нетішинського міського суду є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
З врахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року, щодо ОСОБА_2, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката Бойка В.Ф. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: