Справа № 439/751/18 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.
Провадження № 22-ц/811/518/18 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 30
25 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої - судді Копняк С.М.,
суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у письмовому провадженні, в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2018 року, постановлене в складі головуючої - судді Бунди А.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, -
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом в інтересах позивача ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30 квітня 2017 року, приблизно біля 21 години ОСОБА_4, знаходячись на подвір'ї біля його будинку за адресою АДРЕСА_1, під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті неприязних відносин з метою завдання тілесних ушкоджень наніс позивачу один прямий удар правою рукою в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на слизових оболонках верхньої і нижньої губи, двох садин на тлі крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, неповних вивихів 1 - 2 верхніх правих зубів, струсу головного мозку, синця і садна на краю крила здухвинної кістки зліва. У відповідності до висновку № 82/2017 від 2 травня 2017 року проведеної судово-медичної експертизи отриманні позивачем тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 125 ч. 2 КК України. Вироком Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України і призначено покарання у вигляді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Крім того, за вироком суду в користь позивача з ОСОБА_4 було стягнено 4 988 гривень 72 копійки майнової шкоди, яка була ним затрачена ще до винесення вироку на лікування і 3200 гривень моральної шкоди. Однак, після постановлення вироку суду, позивач продовжував лікувати зуби, які були пошкодженні внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, і ніс матеріальні витрати. Загальна сума матеріальних збитків, які позивач поніс на відновлення свого здоров'я після винесення вироку відповідачу по справі становить 8 494 гривень 35 копійок, що складається з витрат на лікування і інших витрат пов'язаних з лікуванням (харчування, витрати на дорогу, тощо). На даний час матеріальна шкода в добровільному порядку ОСОБА_4 позивачу не відшкодована. Просив стягнути з ОСОБА_4 в матеріальні збитки, які завдані внаслідок кримінального правопорушення і понесені уже після винесення вироку суду в сумі 8 494 гривні 35 копійок.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2018 року оскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів про те, що лікування 11 та 12 зубів є в причинному зв'язку із спричиненням йому відповідачем ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. Зазначає, що пошкоджені 1-2 верхні праві зуби, які зазначені у висновку судово-медичної експертизи є 11-12 верхніми правими зубами, які визначені як пошкоджені в медичній карті хворого. Посилається на те, що у судово-медичному висновку експерт для нумерації зубів використав квадратно-цифрову систему Зігмонді-Палмера, а в медичній карті стоматологічного хворого для нумерації була використана міжнародна двохцифрова система. Стверджує, що із записів в медичній карті чітко прослідковується, що вивих 11-12 правих верхніх зубів відбувся внаслідок травми, а саме отриманих тілесних ушкоджень внаслідок злочинних дій зі сторони відповідача.
Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.
04 жовтня 2018 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.
А відтак, справа розглядається Львівським апеляційним судом у межах територіальної юрисдикції якого перебуває міський суд, який постановив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду, з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції, без повідомлення учасників справи.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами ( у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформувала учасників справи шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Згідно п. п. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.
За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.
Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегією суддів справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Частиною 1 вищезазначеної статті встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Встановлено, що вироком Бродівського районного суду Львівської області від 27.07.2017 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України і призначено покарання у вигляді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (а.с.5-7).
Вироком суду встановлено, що 30 квітня 2017 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_4, знаходячись на подвір'ї біля будинку ОСОБА_2, що за адресою: АДРЕСА_1, під час конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2, з метою завдання тілесних ушкоджень, умисно наніс один прямий удар правою рукою в обличчя останньому, внаслідок чого завдав ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на слизових оболонках верхньої і нижньої губ, двох саден на тлі крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, неповних вивихів 1-2-го верхніх правих зубів, струсу головного мозку, синця і садна по краю крила здухвинної кістки зліва, що згідно висновку судово-медичного експерта № 82 від 02 травня 2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Цим же вироком суду в користь позивача ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_4, було стягнено 4 988 гривень 72 копійки майнової шкоди за лікування 1 та 2 верхніх правих зубів і 3 200 гривень моральної шкоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог позивачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статті 77 та 78 ЦПК України вказують на те, що докази повинні бути належними та допустимими.
За положеннями ст. ст. 12, 13 ЦПК України, які встановлюють змагальність та диспозитивність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, визначаючи коло доказів, які надаються суду, відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався і прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог.
Так, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано виписку з медичної картки пацієнта ОСОБА_2 від 14.08.2017 року, з якої слідує, що проведено лікування 11 та 12 зубів (а.с.10), що підтверджено і фотокопією медичної картки стоматологічного хворого ПП «Авторська стоматологія ОСОБА_7» (а.с.12-14).
Факт понесення ОСОБА_2 матеріальних витрат під час лікування 11 та 12 зубів позивач підтвердив платіжними документами, проїзними документами, чеками, тощо (а.с.15-17).
Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.
Відсутність хоча б однієї складової виключає обов'язок по відшкодуванню шкоди.
Колегія суддів звертає увагу, що а ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не доведено причинно - наслідкового зв'язку між скоєнням ОСОБА_4 злочину 30 квітня 2017 року та лікуванням позивачем ОСОБА_2 1- 2 чи 11 -12 зубів у серпні 2017 року. Крім того, вироком Бродівського районного суду Львівської області від 27 липня 2017 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 4 988 грн. 72 коп. майнової шкоди. Як вбачається із змісту вироку, матеріальні витрати включають в себе витрати на купівлю медикаментів та медичних засобів, квитанцією про оплату вартості обстеження - МРТ головного мозку, а також витрати на оплату лікування зубів (а.с. 5-6). Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 січня 2018 року вирок Бродівського районного суду Львівської області від 27 липня 2017 року залишено без змін ( а.с. 8-9).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення матеріальних витрат на лікування, внаслідок вчиненого відносно нього кримінального правопорушення у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.
Належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апелянтом не представлено.
Всі докази та обставини, на які є посилання у апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, немає.
У відповідності до вимог ст. 268 ч. 5 абзацу 2 датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 25 лютого 2019 року.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст даного судового рішення складено 25 лютого 2019 року.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Бойко С.М.
Ніткевич А.В.