Справа № 466/6744/18 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 22-ц/811/1244/18 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 81
25 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючої судді - Копняк С.М.,
суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року, постановлену в складі головуючого - судді Кавацюка В.І., у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову,-
20 серпня 2018 року позивач ОСОБА_3 подав в суд заяву про забезпечення позову до його пред'явлення до суду та просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_1 та накласти заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження транспортного засобу марки «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_1.
В обґрунтування цієї заяви покликається на те, що між ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб 12 липня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 12 липня 2018 року. На даний час вони перебувають в процесі розлучення та справа знаходиться на розгляді в Шевченківському районному суді м. Львова. Під час шлюбу ними за спільні кошти було набуто і зареєстровано на ОСОБА_2 майно, а саме транспортний засіб марки «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_1, номер кузова йому невідомий, адже технічний паспорт знаходиться у ОСОБА_2, з якою вони перебувають у конфлікті. Йому відомо, що відповідач ОСОБА_2 не має змоги керувати цим транспортним засобом, тому зробила довіреність на користь третіх осіб. Враховуючи викладене, у нього, ОСОБА_3 є побоювання, що даний транспортний засіб може бути відчужений без його згоди та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також зазначив, що ним готується заява про поділ майна та він має намір подати її до суду у визначені ЦПК України строки.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.
В порядку забезпечення позову накладено арешт на транспортний засіб марки «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_1 та накласти заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження транспортного засобу марки «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_1.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року оскаржила відповідач ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що автомобіль НОМЕР_2 вона купувала за власні кошти. Автомобіль має більше 20 років. Своє майно відповідач забрав. У 2014 році вона брала участь в телевізійному проекті та неодноразово мала змогу відкласти кошти на авто, додатково допомагав їй брат та мати. Автомобіль апелянт продавати не має наміру, оскільки придбала такий для дітей.
Просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року скасувати.
Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.
04 жовтня 2018 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.
А відтак, справа розглядається Львівським апеляційним судом у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який постановив ухвалу, що оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформувала учасників справи окрім направлення повідомлень, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення учасників справи, без їх виклику, за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір, і автомобіль на який позивач просить накласти арешт, є предметом цього спору. Зважаючи на те, що спір стосується рухомого майна, яке є предметом спору про поділ майна подружжя, вид забезпечення позову, який просив застосувати позивач відповідає позовним вимогам та є співмірним з таким, незастосування заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення.
Колегія судів вважає вірними такі висновки суду першої інстанції, оскільки дійсно, спір в судовому порядку не вирішено по суті, позивачем обґрунтовано, наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення прав та законних інтересів позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів. Доказів на спростування висновків суду першої інстанції суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до приписів ч. 1 п.1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскаржувана ухвала постановлена судом на підставі наявних у справі доказів з додержанням вимог закону.
Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.
З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року відсутні.
У відповідності до вимог ст. 268 ч. 5 абзацу 2 датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 25 лютого 2019 року.
Керуючись ст. ст. 259 ч. 6, 367, 368, ч. 1 п.1 ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 лютого 2019 року.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Бойко С.М.
Ніткевич А.В.