Дата документу 20.02.2019 Справа № 311/519/18
Єдиний унікальний № 311/519/18 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/1049/18 Сидоренко Ю.В.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
20 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Воробйової І.А.
Онищенко Е.А.
За участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
У лютому 2018 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що її онук неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в її сім'ї разом з нею за адресою АДРЕСА_1.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являються батьками її онука ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 справно виплачує аліменти, але ухиляється від виконання інших своїх батьківських обов'язків, а саме: не приділяє батьківського піклування, не цікавиться життям, здоров'ям, фізичним, духовним та моральним розвитком сина ОСОБА_8, відмовляється з сином навіть спілкуватися, не бачив сина 15 років з дня його народження і бачити не хоче, що підтверджується зверненням ОСОБА_7 в службу у справах дітей Василівської РДА від 10.01.2018 року.
Відповідачка ОСОБА_4 одержує аліменти на утримання сина, але використовує їх на власні потреби та потреби своєї нової сім'ї.
Неповнолітній ОСОБА_7, щоб придбати собі необхідні речі змушений з 13 років в канікули працювати на полях у орендаторів.
Також відповідач ОСОБА_4 зі своїм співмешканцем не впускає сина ОСОБА_7 в будинок, в якому він зареєстрований.
В будинку, де проживає відповідач ОСОБА_4, у зв'язку з несплатою комунальних послуг відключені електроенергія, газ, телефон.
Моральна обстановка в сім'ї нестерпна, постійні сварки, бійки, нецензурна лайка, мати ОСОБА_4 не переймається навчанням та вихованням дітей, не піклується про здоров'я дітей.
Зазначає, що ОСОБА_7 був вимушений піти з дому та на даний час проживає у неї.
Вказує, що мати онука ОСОБА_4 не надає матеріальної допомоги на утримання, лікування та навчання неповнолітнього ОСОБА_7, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року замінено первісного відповідача у справі ОСОБА_4 на належного відповідача - ОСОБА_4.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2018 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, судом не враховано, що позивачем не доведено факт його ухилення від виконання обов'язків батька по вихованню дитини. Висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав є недостатньо обґрунтованим, оскільки ніяких обстежень умов його проживання не здійснювалось. У суду не було достатніх підстав для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав. Просить скасувати рішення суду, постановити постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при розгляді справи судом неправильно встановлено обставини справи внаслідок їх оцінки про те, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношення до своєї дитини. Не надана належна оцінкам показам свідків, висновку районної державної адміністрації щодо доцільності позбавлення її батьківських прав, який є необґрунтованим. Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
На зазначені апеляційні скарги позивач подала відзив у якому посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають наданим сторонами доказам. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційні скарги та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_7, батьками якого є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Батьки дитини у шлюбі не перебувають, ОСОБА_3 постійно сплачує аліменти на утримання сина.
Неповнолітній ОСОБА_7 зареєстрований разом з матір'ю ОСОБА_4, проте постійно проживає з бабусею, позивачем по справі ОСОБА_5 Також ОСОБА_7 навчається в ДНЗ «Василівський професійний ліцей» за спеціальністю «Кухар», батьки про нього не піклуються, фактично вихованням дитини займається позивач ОСОБА_5
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з факту доведеності невиконання батьками та їх ухилення від своїх обов'язків від виховання неповнолітнього ОСОБА_7 своїх обов'язків відносно сина та невідповідності цього інтересам дитини.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судом першої інстанції також встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7, звертався 10.01.2018 року до керівника Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації ОСОБА_9 з проханням надати йому допомогу у захисті його прав по забезпеченню належних умов проживання та матеріальному забезпеченні та розглянути питання про позбавлення батьківських прав його біологічних батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та сприяти в оформленні опікунства над ним його бабусею - ОСОБА_5
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 16.05.2017 року, складеного комісією у складі: спеціаліста ССД Василівської РДА Давиденко В.С., провідного спеціаліста з гуманітарних питань Василівської міської ради Булітко О.В., головного спеціаліста ССД Василівської РДА Третяк Т.А., начальника відділу соціальної роботи РУ ССОМ Колочик І.Л., проведено обстеження умов проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та даним Актом встановлено, що житло розміщено на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з восьми кімнат: ванна кімната, кузні, 2 коридори, 4 жилих кімнат. Умови проживання добрі, в будинку чисто, прибрано, окрема ванна кімната, окремі спальні місця, продукти харчування наявні, присадибна ділянка доглянута. Для виховання та розвитку дитини створені такі уми: окремі столи, комп'ютер, окремі кімнати у дітей, окремі спальні місця, наявні шкільні підручники, канцтовари. За цією адресою проживають: бабуся - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, дідусь - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, онук - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, онук - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5. Стосунки в сімї традиційні, діти проживають разом з дідусем та бабусею, до батьків повертатися не хочуть. Навчальний заклад в якому навчаються діти - Василівська ЗОШ №3, ДНЗ «Малятко», рівень знань дітей середній.
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 25.10.2017 року, складено комісією у складі: спеціаліста ССД Василівської РДА Давиденко В.С., головного спеціаліста сектору опіки та піклування і усиновлення ССД Василівської РДА Жуковець А.І. проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 та Актом встановлено, що житло розміщено на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з 6 житлових кімнат: 3 жилих кімнат, суміжної кухні з коридором, ванної кімнати, 1 нежилої кімнати. Умови проживання - незадовільні, речі в будинку розкидані, в будинку холодно (відключене газопостачання), світла немає (відключено за борги). Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: у дітей є окремі кімнати з окремим спальними місцями, шафа для одягу. На ліжко скидана купа одягу, стіл для навчання відсутній. За цією адресою проживають: мати - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, батько - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, син - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5; син (по матері) - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; син (по матері) - ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_9. Стосунки, традиції в сім'ї: діти проживають то з батьками, то з бабусею ОСОБА_5 по сусідству. Навчальний заклад в якому навчаються діти - Василівська ЗОШ №3, ДНЗ «Малятко», рівень знань дітей середній, сформований відповідно до віку.
Згідно з Висновком за повідомлення ОСОБА_5 від 01.12.2017 року (ЖЕО №7211 від 23.12.2017 року), складеного старшим ДОП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Швець А.О. за обставинами, що мали місце: 26.11.2017 року о 22.00 годині до Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.12.2017 року о 16,41 за адресою: АДРЕСА_2, онук, який живе з заявницею, мати із співмешканцем не віддають аліменти (6500,00 гривень). Подальшу перевірку за повідомленням ОСОБА_5 припинено у зв'язку з відсутністю не встановленням ознаків кримінального правопорушення та відповідно до Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_5. надано відповідь, а матеріали перевірки направлено до справи Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області.
З листа Служби у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області за № 03-17/33 від 31.01.2018 року, адресованій ОСОБА_5 на її звернення від 10.01.2018 року, вбачається, що представника служби було здійснено обстеження умов проживання родини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, за адресою: АДРЕСА_2. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_4 разом з цивільним чоловіком ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8 та їх малолітнім сином ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5. В ході обстеження з'ясовано, що сім'я проживає в літній кухні у зв'язку з тим, що в житловому будинку відключено газопостачання. Помешкання складається з 1-ї кімнати, в якій є одне ліжко та телевізор. Опалення пічне. В приміщенні тепло. Їжу родина готує в житловому будинку на плиті, підключеної до газового балону. Також з'ясовано, що неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3. За вказаною адресою умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. По суті звернення, ОСОБА_5 було роз'яснено право звернення до суду з питанням щодо позбавлення батьківських прав батьків неповнолітнього ОСОБА_7.
Відповідно до Висновку Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про доцільність позбавлення батьківських прав за вих. №01-33/566 від 23.04.2018 року, Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, як орган опіки та піклування, діючи виключно в інтересах дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. У наданому суду висновку на його обґрунтування органом опуки та піклування вказано про те, що батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 та мати ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2. Батьки дитини перебували в зареєстрованому шлюбі. На сьогодні шлюб розірвано. За інформацією позивача, з часу народження її онука ОСОБА_7, батько дитини батьківських обов'язків відносно сина не виконує: не виховує його, не цікавиться життям, навчанням, здоров'ям, фізичним, духовним та моральним розвитком. Відповідач сплачує аліменти, отримувачем яких є мати дитини - ОСОБА_4. Батько дитини одружений, має двох дітей, працює на Запорізькому залізорудному комбінаті. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно. Мати дитини ОСОБА_4, за інформацією позивача, не виконує своїх батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_7. В родині матері відбуваються постійні сварки, бійки ОСОБА_4 та її цивільного чоловіка ОСОБА_17 Разом з ними проживає їх малолітній син ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, учень першого класу КЗ «Василівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1» ВРР ЗО. Мати дитини не бере участі у вихованні, навчанні сина ОСОБА_8, не піклується про його здоров'я, матеріально не забезпечує, не цікавиться життям сина. Ні мати, ні її співмешканець ніде не працюють. За інформацією бабусі дитини, ОСОБА_4 витрачає отримувані на сина ОСОБА_8 аліменти, на власні потреби. Відповідно до актів обстеження умов проживання родини за адресою: АДРЕСА_2, в будинку не створені санітарно - гігієнічні норми, а саме: брудно, розкиданий одяг, відключено електро- та газопостачання, будинок не опалюється. В зимовий період родина проживає в літній кухні, що опалюється дровами. Неповнолітній ОСОБА_7 близько року проживає та знаходиться на утриманні і вихованні у рідної бабусі ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_3. ОСОБА_7 навчається в ДНЗ «Василівський професійний ліцей» та отримує професію «Кухар». За місцем навчання ОСОБА_7 характеризується позитивно - активний, уважний, добросовісний, отримує стипендію міського голови. За період навчання батьки жодного разу не з'являлись, не телефонували до навчального закладу, навчанням сина не цікавилися. Батьківські збори відвідує лише бабуся ОСОБА_5
З метою всебічного та детального розгляду питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_7, зазначене питання було винесене на розгляд Комісії з питань захисту права дитини 18.04.2018 року. На засідання Комісії були запрошені батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач - бабуся дитини ОСОБА_5 га неповнолітній ОСОБА_7 Запрошені були присутні, батько дитини не зміг з'явитися на засідання, від його особи діяв представник ОСОБА_21 (договір про надання правничої допомоги від 12.03.2018 року). Позивач ОСОБА_5 проінформувала членів Комісії, що її онук майже рік проживає у неї вдома та утримується за її рахунок. Батьки дитини вихованням, розвитком неповнолітнього сина не займаються та не цікавляться, батько своєчасно сплачує аліменти на сина, але отримує їх мати та витрачає на власні потреби. На засіданні Комісії мати дитини ОСОБА_4 заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Вона вважає, що належним чином виконує свої батьківські обов'язки відносно сина ОСОБА_7 та витрачає аліменти на його утримання. Представник відповідача, батька дитини, ОСОБА_21 повідомив присутніх, що ОСОБА_3 заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина. Представник ОСОБА_21 повідомив, що батько дитини не хоче, щоб його позбавляли батьківських прав, бо в майбутньому зможе розраховувати на утримання з боку сина.
Неповнолітній ОСОБА_7 членам Комісії повідомив, що майже 2 роки проживає у бабусі в зв'язку з тим, що умови проживання за адресою мешкання матері не задовільні. За його словами мати витрачає аліменти, призначені для його утримання, на власний розсуд, а його виховує бабуся ОСОБА_5 Неповнолітній ОСОБА_7 повідомив, що підтримує позбавлення батьківських прав своїх батька і матері. Зазначені пояснення ОСОБА_7 повністю підтримав і в засіданні апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції також правильно виходив з того, що відповідно до ст.ст.18-20 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, Конституції України. Закону України «Про охорону дитинства» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини, загальновизнаним пріоритетом є всебічне забезпечення прав та інтересів дитини.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.
Так, рішенням у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) Європейський суд з прав людини, установивши порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення, насамперед, найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.
При цьому, при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Колегія суддів вважає, що в суді першої інстанції належним чином доведено обставини, що свідчать саме про ухилення відповідачів від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_7
Посилання відповідача ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на відсутність його вини у неучасті у вихованні та відсутності спілкування з дитиною колегія суддів не бере до уваги, оскільки чинним сімейним законодавством передбачено рівність прав батьків у вихованні дитини, а також механізми забезпечення такого права тим з батьків, якому інший чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Факт сплати відповідачем аліментів на утримання дитини не звільняє його від обов'язку піклуватися про належний психологічний та духовний розвиток дитини. Також колегія суддів відхиляє довід скаржника, який полягає у тому, що він проживає в іншому населеному пункті разом з іншою родиною, та, на його думку, має брак вільного часу на відвідування сина, оскільки на даний час існує достатньо технічних можливостей для спілкування з дитиною на відстані, а саме телефонний, мобільний, поштовий зв'язок, засоби, доступні за допомогою мережі Інтернет.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4, а саме посилання на неінформування її щодо дати та часу батьківських зборів у ліцеї, в якому навчається неповнолітній ОСОБА_7, оскільки обов'язком батьків є участь у вихованні дитини, зокрема батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. А отже батьки зобов'язані цікавитися успіхами дитини у навчанні, відвідувати батьківські збори.
Що стосується посилання скаржника в апеляційній скарзі на позитивні акти обстеження умов проживання в будинку від 16 травня 2017 року та 25 жовтня 2017 року, колегія суддів відхиляє зазначений довід, оскільки акт обстеження умов проживання в будинку від 16 травня 2017 року стосується будинку позивача ОСОБА_5, а в акті обстеження умов проживання в будинку від 25 жовтня 2017 року, який складений за результатами обстеження будинку відповідача ОСОБА_4, зазначено, що умови проживання в ньому незадовільні, речі в будинку розкидані, в будинку холодно (відключене газопостачання), світла немає (відключено за борги).
Інші докази та обставини, на які посилаються скаржники в апеляційних скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2018 року по цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 25 лютого 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: І.А. Воробйова
Е.А. Онищенко