Справа № 309/1121/17
Іменем України
12 лютого 2019 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Кожух О.А.,
секретаря: Чучка Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 19 лютого 2018 року у справі №309/1121/17 (Головуючий: Сідей Я.Я.), -
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА, Боронявської ЗОШ I-III ступенів Хустської РДА про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що наказом №203-к від 18.08.2015 року його було звільнено з посади вчителя предмету «Захист Вітчизни» Боронявської ЗОШ І-ІІІ ступенів у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п.3 ст.40 КЗпП України. Позивач стверджує, що за час роботи не порушував трудової дисципліни та не мав стягнень. Згідно оскаржуваного наказу позивач не з'являвся на роботу 13 та 14 серпня 2015 року без поважних причин. Так, 13 серпня 2015 року позивач змушений був відвезти хворого батька до лікарні до лікаря-кардіолога. Зранку 13 серпня 2015 року о 08 годині позивач заїхав до школи, щоб повідомити адміністрацію школи про причину його відсутності на робочому місці, однак на роботі нікого не було і він без погодження повіз батька до лікарні. Про свою відсутність позивач особисто повідомив голову профспілкового комітету ОСОБА_2 14 серпня 2015 року і запізнився та прийшов на роботу о 08 год. 45 хв., оскільки відвіз сніданок батькові у лікарню. Відносно того, що до позивача застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу від 12.08.2015 року №С-4, то в ті дні проходив медичний огляд. Крім того, відповідачами було порушено процедуру звільнення з роботи, оскільки не дотримано вимогу ст.39 ЗУ «Про професійні спілки та їх гарантії».
Вважає наказ №203-к від 18.08.2015 року про звільнення з роботи незаконним та протиправним і просив суд поновити йому строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки розгляд справи за його позовом про скасування наказу про звільнення тривав до 20.03.2017 року, отже строк було перервано і такий підлягає поновленню.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ № 203-к від 18 серпня 2015 року по відділу освіти Хустської РДА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », поновити на роботі на посаді вчителя предмету «Захист Вітчизни» Боронявської ЗОШ, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.08.2015 року по день поновлення на роботі.
Рішенням Хустського районного суду від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для відмови у позові відсутні.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції не з'являвся, подавав заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобами і дані клопотання були задоволені, справа була призначена на 12 лютого 2019 року та позивач повторно подав заяву про відкладення розгляду справи на інший термін по причині його хвороби, судова колегія вважає, що у даному випадку справу слід розглянути у відсутності позивача, оскільки справа неодноразово відкладалася по його клопотаннях та на підставі наявних доказів, які містяться в матеріалах справи наданих суду сторонами прийняти судове рішення.
Встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді вчителя предмету «Захист Вітчизни» Боронявської ЗОШ І-ІІІ ступенів і наказом відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації від 18 серпня 2015 року №203-к позивача звільнено із займаної посади днем 19 серпня 2015 року у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
У наказі про звільнення зазначено, що ОСОБА_1 13 та 14 серпня 2015 року без поважних причин не з'явився на роботу та про причини ймовірної відсутності не попереджав ні керівництво навчального закладу, ні колег.
Про дані обставини в.о.директора Боронявської ЗОШ було повідомлено голову профспілкового комітету школи ОСОБА_2 ..
Наказом №8 по Боронявській ЗОШ від 18 травня 2015 року позивачу надавалася чергова відпустка в період з 16.06 по 10.08.2015 року.
Наказами Боронявської ЗОШ №41 від 28.05.2015 року «Про вихід на роботу педагогічних працівників у канікулярний період», №46 від 30.08.2014 року «Про комплектування школи педкадрами» та тарифікаційного списку працівників Боронявської ЗОШ I-III ступенів, на підставі педради зазначено, всім учителям школи у канікулярний період виходити на роботу, згідно розкладу уроків на 2014-2015 роки, затверджених директором Боронявської ЗОШ I-III ступенів. Згідно розкладу уроків та проведення гурткової роботи з патріотичного виховання та тижневого навантаження позивач повинен був відпрацьовувати в канікулярний період 3 год. щодня (15 год. : 5 днів = 3 год. на один робочий день).
Наказом відділу освіти №С-4 від 12.08.2015 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогули без поважних причин, згідно з п.1 ст.147 КЗпП України, на підставі складених актів про відсутність позивача на роботі в період 02.06.2015 року, 04.06.2015 року, 08.06.2015 року, 09.06.2015 року, 10.06.2015 року, 11.06.2015 року, 12.06.2015 року, 15.06.2015 року без поважних причин, що стверджується табелем обліку використання робочого часу Боронявської ЗОШ, актами комісії Боронявської ЗОШ від 02.06.2015 року №63, 09.06.2015 року №65, 15.06.2015 року №66, розпискою про вручення повістки про відправку на навчальні збори від 05.06.2015 року.
Посилання позивача, що в період з 05-15.06.2015 року проходив поглиблений медичний огляд у Хустському об'єднаному міському військовому комісаріаті спростовані листом т.в.о.військового комісара Хустсько-Міжгірського ОМВК ОСОБА_3 від 22.06.2015 року вих.№1888, листом т.в.о.військового комісара ОМВК ОСОБА_4 від 26.07.2017 року.
Твердження позивача про те, що 13 та 14 серпня 2015 року був відсутній по місцю роботи з поважних причин, про що повідомив голову профспілкового комітету Боронявської ЗОШ, оскільки 13 серпня 2015 року терміново доставляв батька до лікарні, а 14 серпня 2015 року відвозив сніданок у лікарню і на роботу лише спізнився, спростовується листом головного лікаря ОСОБА_5 від 26.09.2017 року №1104/03-7, пояснюючою запискою голови профспілкового комітету Боронявської ЗОШ Тяско І.І..
Відповідно до п.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» позивача було звільнено за поданням в.о.директора Боронявської ЗОШ I-III ступенів, вих..№94 від 14.08.2015 року та за належною згодою профспілкового комітету навчального закладу, що стверджується протоколом №10 засідання профспілкового комітету Боронявської ЗОШ I-III ступенів від 17.08.2015 року.
На засіданні профспілкового комітету Боронявської ЗОШ I-III ступенів на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Усні або письмові попередження про відсутність позивача на роботі позивачем керівництву не надавалися, так як ОСОБА_1 не надано належних доказів про обґрунтованість своїх тверджень.
Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни відповідачем проведено з урахуванням вимог ст.ст.43, 147, 149 КЗпП України у межах строку застосування дисциплінарного стягнення відповідно до ст.148 КЗпП України, так як позивач у липні 2015 року перебував у відпустці і трудовий договір укладений з позивачем розірваний відповідачем згідно до п.3 ст.40 КЗпП України.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду від 19 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2019 року.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой