Єдиний унікальний номер 234/2284/19
Номер провадження 11-сс/804/167/19
Єдиний унікальний номер 234/2284/19
Номер провадження 11-сс/804/167/19 Суддя-доповідач ОСОБА_1
21 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті в складі:
головуючого Смірнової В.В.,
суддів Круподері Д.О., Савкової С.В.,
секретаря судового засідання Ямчук О.М.,
за участю
прокурора Полякова Д.І.,
підозрюваного ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Донецького апеляційного суду у місті Бахмуті судове провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2019 року, якою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, командир стрілецької (резервної) роти військової частини 3035 Національної гвардії України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у місці Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018051110000091 від 19.12.2018 р. за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
До Краматорського міського суду Донецької області звернувся слідчий із клопотанням про обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з обов'язковим визначенням розміру застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб достатньої для забезпечення виконання останнім обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до наказу начальника Східного територіального управління Національної гвардії України № 3 (по стройовій частині) від 05.01.2018 року старшого лейтенанта ОСОБА_2 призначено командиром стрілецького взводу (резервного) військової частини 3035 Національної гвардії України (далі-НГУ) та в подальшому, згідно наказу начальника Східного територіального управління Національної гвардії України №47 (по стройовій частині) від 08.06.2018 року, ОСОБА_2 призначено командиром стрілецької роти (резервної) військової частини 3035 НГУ.
Згідно з вимогами ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України», ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, покладено обов'язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної гвардії України.
Згідно до ст.ст. 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та функціональних обов'язків командира стрілецької роти (резервної) військової частини 3035 НГУ на ОСОБА_2 покладені обов'язки, здійснювати добір кандидатів для військової служби на контрактній основі, а також організовувати роботу щодо організації комплектування роти резервістами відповідно до вимог керівних документів; зокрема, в мирний і воєнний час відповідати за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.
Відповідно до п.1 Примітки до ст.364 КК України ОСОБА_2, як командир стрілецької роти (резервної) військової частини 3035 НГУ, постійно здійснюючи функції представника влади, а також обіймаючи постійно посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій є службовою особою.
Являючись службовою особою, ОСОБА_2 в силу свого службового становища зобов'язаний керуватися у своїй діяльності Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
Однак, ОСОБА_2, діючи всупереч своїх службових обов'язків, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, упродовж грудня 2018 року - лютого 2019 року створював умови для вимагання та подальшого одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 13800 гривень, за безперешкодне підписання з останнім контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві НГУ.
Так, згідно попередньої домовленості, ОСОБА_2 пообіцяв за грошову винагороду посприяти ОСОБА_4 в безперешкодному підписанні з останнім контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві НГУ.
При цьому, ОСОБА_2 повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити у розмірі 13800 гривень, яку необхідно передати у дві частини, першу частини найближчим часом, другу частину - після отримання відповідних документів, які визначають початок проходження служби у військовому резерві. Зокрема, в ультимативній формі ОСОБА_2 повідомив, що у разі не надання ОСОБА_4 указаної суми неправомірної вигоди, він використовуючи своє службове становище, буде перешкоджати у відборі як кандидата до проходження служби у військовому резерві.
01.02.2019 близько 8 години 10 хвилин, у місті Слов'янськ Донецької області, в автомобілі «Шкода Фабія» литовської реєстрації з номерним знаком КСМ 163, ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди у сумі 6000 гривень, на що останній повідомив про те, що ОСОБА_4 повинен у найкоротший термін передати йому грошові кошти в сумі 7800 грн.
09.02.2019 близько 11 години, у місті Слов'янськ Донецької області, біля відділення Нової Почти, по вул. Ярослава Мудрого, 12, ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи в автомобілі Шкода Фабія литовської реєстрації з номерним знаком КСМ 163 отримав від ОСОБА_4 другу частину неправомірної вигоду у сумі 7800 грн. та в подальшому, передав ОСОБА_4 відповідні документи, які засвідчують проходження служби у військовому резерві військової частини 3035 Національної гвардії України.
Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у тому що він, будучи службовою особою - командиром стрілецької роти (резервної) військової частини 3035 НГУ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересам служби та вказаного законодавства, у період грудня 2018 року - лютого 2019 року вимагав, а в подальшому, 01.02.2019 та 09.02.2019 в місті Слов'янськ Донецької області одержав від громадянина України ОСОБА_4 неправомірну вигоду на загальну суму 13800 гривень за сприяння у безперешкодному підписанні контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві НГУ, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
09.02.2019 ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України, 10.02.2019 у зв'язку із встановленням у ході досудового розслідування наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, останньому у визначеному ст.278 КПК України порядку здійснено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного злочину.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на підозрюваного ОСОБА_2 додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із зазначенням розміру застави не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити необхідним виконання підозрюваним ОСОБА_2 у разі сплати застави та звільнення з-під варти обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вважає, що висновок слідчого судді щодо необхідності застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту не відповідає фактичним обставинам вчинення ним кримінального правопорушення та суперечить доказам, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, судом не враховано наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та його захисника, які прохали ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 2 КПК України зазначено, що основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язується встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. ст. 177, 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності такі обставини: чи має на меті підозрюваний, обвинувачений переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного проживання або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання ним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він підозрюється, обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу, вказані вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Одночасно, дослідивши матеріали провадження, в сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про його особу.
Колегія суддів, оцінюючи існування ризиків, зазначених прокурором, приймає до уваги характеристику підозрюваного ОСОБА_2, який одружений, на теперішній час його дружина ОСОБА_5 перебуває на обліку у жіночій консультації у зв'язку з вагітністю, також враховує наявність постійного місця роботи та проживання ОСОБА_2, те, що він до кримінальної відповідальності не притягувався.
Крім того, перебування підозрюваного в умовах цілодобового домашнього арешту та покладення судом на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися на виклики слідчого або суду; не відлучатися із населеного пункту Слов'янську без дозволу слідчого, прокурора; утримуватися від спілкування з особами визначеними слідчим; а також передати слідчому прокуратури свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - зменшує існування ризиків, зазначених у п.п.1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на це, твердження апелянта, про те, що судом не взято до уваги ті ризики та обставини, передбачені п.п.1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не заслуговують на увагу.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, та вважає, що обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього зазначених обов'язків забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків в повному обсязі.
Істотних порушень норм КПК України, які б могли потягти за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2019 року, якою застосовано стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді