Справа №: 671/2379/18
14 лютого 2019 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Павлової А.С.,
за участю секретаря судового засідання Козак Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
1.Стислий виклад позицій сторін.
28.11.2018 представник Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягання збитків у розмірі 441 073 грн 90 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.07.2016 відповідач, на підставі договору купівлі-продажу придбав 33/100 часток комплексу будівель та споруд тепличного комбінату, який розташований за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котляревського (попередня назва вул. Котовського), 15.
Після виникнення права власності на об'єкти нерухомості ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку щодо оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Волочиській міській ОТГ в особі Волочиської міської ради завдані збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 441 073 грн 90 коп, які спричинені безпідставним (без оформлення договору оренди земельної ділянки) користуванням земельною ділянкою та несплатою відповідачем плати за фактичне користування землею. В даному випадку, між протиправною поведінкою відповідача, яка полягає у порушенні закону, та заподіяними збитками існує причинний зв'язок.
ОСОБА_1 подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає. Вказує, що дані будівлі він придбав для використання будівельних матеріалів. Загальна площа відчужуваного майна становить 997,5 кв.м., яке знаходилось на земельній ділянці площею 6,9922 га за кадастровим № 6820910100010050097. До цієї земельної ділянки він ніякого відношення не мав і не використовував її. Також вказує, що земельна ділянка пройшла помилкову державну реєстрацію через помилку реєстратора, яка на даний час виправлена, а поземельна книга за № 6820910100010050097 закрита.
З відповіді на відзив Волочиської міської ради від 21.01.2019 слідує, що ОСОБА_1 29.05.2018 звернувся до державного кадастрового реєстратора відділу у Волочиському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом, в якому просив скасувати кадастровий номер 6820910100:01:005:0097, в зв'язку з тим, що протягом одного року з його вини не зареєстровано речове право на земельну ділянку. Державним кадастровим реєстратором було виправлено помилку, що виникла під час державної реєстрації згідно протоколу № 2656506 і закрито відомості про Поземельну книгу за № 6820910100:01:005:0097. Представник позивача вважає такі дії державного кадастрового реєстратора незаконними, однак вони будуть оцінюватись компетентними органами в межах їх повноважень, тоді як на суть даної справи за позовом Волочиської міської ОТГ це не впливає.
Крім того, у відповіді на відзив зазначено, що дії по узаконенню користування земельною ділянкою відповідачем розпочато лише після процедури визначення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Відповідачу 23.11.2018 надано Волочиською міською радою дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування комплексу будівель по вул. Котляревського, 15 в м. Волочиськ. Земельні ділянки проектуються для придбання у власність із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Також 11.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до позивача із проханням присвоїти адресу об'єктам нерухомості по вул. Котляревського, 15. Тобто, він не тільки використовував земельну ділянку 6,9922 га (6820910100010050097) до моменту скасування кадастрового номеру, але і на даний момент здійснює викуп земельних ділянок для експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які ним були придбані нібито на будівельні матеріали.
2. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 11.12.2018 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження в справі, розгляд якої вирішено проводити в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Ухвалою від 10.01.2019 суд задовольнив клопотання відповідача і постановив про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Перше судове засідання, призначене на 14.01.219 замінено на підготовче судове засідання.
Підготовче засідання було відкладено на 23.01.2019 через задоволення: клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання представника позивача про відкладення засідання для подання відповіді на відзив.
Ухвалою від 23.01.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 14.02.2019.
В судове засідання позивач не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовну заяву підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явились. Про дату, час та місце його проведення повідомлені у встановленому законодавством порядку. Заяв чи клопотань до початку розгляду справи по суті від них не надходило.
Суд вважав за можливе проводити судовий розгляд без участі сторін та їх представників. Підстав для відкладення судового засідання не встановлено.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, через неявку в судове засідання всіх учасників справи.
14.02.2019 розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті позовних вимог.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що 02.07.2016 відповідач, на підставі договору купівлі-продажу придбав 33/100 часток комплексу будівель та споруд тепличного комбінату, який розташований за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котляревського (попередня назва вул. Котовського), 15. Загальна площа відчужуваного майна становить 997, 5 кв.м. Зазначене в договорі нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 6,9922 га, кадастровий номер - 6820910100:01:005:0097, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Право власності на це нерухоме майно зареєстровано в реєстрі за № 688, що підтверджується інформаційною довідкою (а.с. 7-10).
Міський голова ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_1 про те, що постійною комісією із самоврядного контролю за використанням та охороною земель 07.11.2017, 23.11.2017, 26.12.2017 буде розглядатись питання щодо використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Про що відповідач був повідомлений (а.с. 12-14).
Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 26.12.2017 комісією встановлено, що станом на 26.12.2017 ОСОБА_1 не звертався до Волочиської міської ради щодо укладення договору оренди землі. Ставка орендної плати за 2016 рік по даний час становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки м. Волочиськ. Вирішено направити даний Акт з додатками на комісію для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам для нарахування збитків (а.с. 16).
Актом про визначення розміру збитків від 01.03.2018, затвердженого розпорядженням голови Волочиської РДА від 01.03.2018 № 186/2018-р зроблено висновок, що за період з 02.07.2016 по 31.12.2017 сума збитків Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,9922 га становить 441073,90 грн. Відповідачу рекомендовано провести добровільне відшкодування вказаних збитків (а.с. 21, 22).
З протоколу № 3 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків слідує, що ОСОБА_1 виступаючи на даному засіданні зазначив, що він 26.12.2017 подав заяву до Волочиської міської ради з метою оформлення права оренди про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку з кадастровим № 6820910100:01:005:0097 площею 6,9922 га, по вул. Котляревського, 15 в м. Волочиськ. Комісією було вирішено нарахувати відповідачу вищевказані збитки (а.с. 23-25).
04.04.2018 ОСОБА_1 направлялась претензія про перерахунок збитків на рахунок позивача.
17.05.2018 відповідач направив міському голові свої заперечення, з яких вбачається, що він не погоджується із актом комісії та розпорядженням голови адміністрації про добровільне відшкодування збитків, так як вказана земельна ділянка ним не використовується та не є його власністю. Акт передачі межових знаків та акт передачі земельної ділянки відповідачем не підписувався.
Пізніше, ОСОБА_1 було повторно направлено претензію, на яку останній направив заперечення, аналогічні попереднім (а.с. 30-33).
Також судом встановлено, що 29.05.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного кадастрового реєстратора відділу у Волочиському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій, в якій просив провести скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 6820910100:01:005:0097, площею 6,9922 га за адресою Котовського (Котляревського) 15 в зв'язку з тим, що протягом одного року з його вини не зареєстровано речове право на земельну ділянку.
Державним кадастровим реєстратором ОСОБА_4 було виправлено помилку у відомостях Державного земельного кадастру, що виникла під час державної реєстрації, про що вказано в протоколі № 2656506 від 26.07.2018 і закрито Поземельну книгу за номером 6820910100010050097. Однак, даний протокол не містить посилання на те, які саме помилки було виявлено державним кадастровим реєстратором (а.с. 37).
4. Оцінка аргументів сторін, які відносяться до предмета спору та норми права, які застосовує суд.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі - ЗК України, ЦК України), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальні власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а згідно із ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, з системного аналізу норм законодавства, вбачається, що на ОСОБА_1 покладався обов'язок вчинення дій щодо укладення договору оренди земельної ділянки. Однак, останнім не було укладено договір оренди земельної ділянки в м. Волочиськ, вул. Котляревського (колишня вул. Котовського) 15, на якій розміщувалося придбане ним нерухоме майно, що свідчить про використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючого документу (договору оренди земельної ділянки).
Відповідно до п. ґ ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993, з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи власників землі згідно з п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.
Як вже було зазначено, комісією по визначенню розмірів збитків землевласникам та землекористувачам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», Актом про визначення розміру збитків від 01.03.2018 встановлено, що сума збитків, заподіяних Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ОСОБА_1 земельної ділянки площею 6,9922 га за період з 02.07.2016 по 31.12.2017 становить 441073,90 грн.
В силу вимог п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 добровільно Волочиській міській раді збитки відшкодовано не було, претензії №5/18 від 04 квітня 2018 року та №7/18 від 08 травня 2018 року, не виконано.
Пунктом «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України встановлено, що всі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності.
Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 120 ЗК України, які кореспондуються з ст. 377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
За таких обставин, з приписів ст. 123 ЗК України вбачається, що набуттю прав користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лиш після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно і до 31.12.2017 (період за який йому нараховано збитки) не виявив бажання набути права користування землею і не оформив його у відповідності до чинного законодавства.
Статтею 211 ЗК України визначено, що у випадку порушення земельного законодавства винні особи несуть цивільну відповідальність.
Згідно з ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники землекористувачі, в тому числі, і орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язанні дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавств, України.
Згідно з п. а ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землям територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, а п. д ст. 156 цього Кодексу визначає підставою для відшкодування збитків неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Таким чином, судом встановлено, що Волочиській міській об'єднаній територіальній громаді в особі Волочиської міської ради завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 441073 гривень 90 копійок, які спричинені безпідставним (без оформлення договору оренди земельної ділянки) користуванням земельною ділянкою ОСОБА_1 та несплатою відповідачем плати за фактичне користування землею.
Згідно із ч. 2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодуванням завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. д ч. 1 ст. 156 ЗК України).
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Будь-яких доказів на спростування доводів Волочиської міської ради відповідач та його представник суду не надали.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради слід задовольнити у повному обсязі.
5. Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Волочиська міська рада при зверненні до суду із позовною заявою сплатила судовий збір в розмірі 6616,11 грн, який зараховано в дохід держави. Про відшкодування інших судових витрат сторонами не заявлялось.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 12, 90, 83, 116,120, 123, 125, 126, 152, 157, 206, 211 ЗК України, ст.ст. 377, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради 441073 (чотириста сорок одну тисячу сімдесят три) гривні 90 (дев'яносто) копійок збитків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради судовий збір в розмірі 6616 (шість тисяч шістсот шістнадцять) гривень 11 (одинадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Волочиська міська об'єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради, код за ЄДРПОУ: 04060695, адреса знаходження: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повний текст рішення складено 25.02.2019.
Суддя: Павлова А.С