Справа № 647/190/19
№ провадження 2/647/178/2019
25.02.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області складі:
головуючого-судді: Кириленко М.О.
за участю секретаря: Кикоть К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Ольгівська сільська рада Бериславського району Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
У січні 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28.02.1994 року він є власником будинку АДРЕСА_1 В даному будинку, крім ОСОБА_1, зареєстрована його донька ОСОБА_2, яка фактично не проживає за вказаною адресою з 2003 року. Через реєстрацію відповідача в будинку виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але оплата за них нараховується, що перешкоджає власнику в повному обсязі розпоряджатися своїм майном. Крім того, внаслідок реєстрації ОСОБА_2 позивач позбавлений права оформити субсидію. У зв'язку з чим, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 права користування будинком АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 31.01.2019 року було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач не з'явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення та оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - bs.ks.court.gov.ua. Причину своєї неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Представник Ольгівської сільської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 06.02.2019 року про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28.02.1994 року є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.5).
В зазначеному будинку, як вбачається із домової книги, крім позивача ОСОБА_1, з 10.02.2002 року також зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.8-10).
З довідки Ольгівської сільської ради №59 від 14.01.2019 року (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, з 10.09.2002 року, але фактично не проживає з 2003 року.
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором..
В статті 41 Конституції України, ч.1 ст. 319 ЦК України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із положеннями норм статей 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК; ст. 405 ЦК). Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.03.2016 року у справі №825/1335/13-а, від 30.06.2015 року у справі №21-1438а15, від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні належними доказами та положення діючого в Україні цивільного та житлового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що права позивача як власника житла підлягають захисту у обраний ним спосіб.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин з 2003 року не проживає в АДРЕСА_2, ніяких перешкод у користуванні житловою площею їй не чинилось, суд вважає можливим позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавити права користуванням житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О.Кириленко