19 лютого 2019 р.Справа № 1640/2560/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 13.08.18 року по справі № 1640/2560/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
23 липня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.07.2018 №ПЛ1316/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність підстав для проведення перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу. Зауважував, що на момент прийняття спірної постанови заробітну плату працівнику ОСОБА_1 було проіндексовано. У зв'язку з чим, за твердженням ФОП ОСОБА_1, прийняття відповідачем спірної постанови є протиправним.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2018р. у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду є таким, що не ґрунтується на вимогах закону та таким, що підлягає скасуванню . Вказує, що законодавець відрізняє поняття «мінімальні державні гарантії в оплаті праці» та «державні соціальні гарантії», відносячи, при цьому, мінімальний розмір заробітної плати і до основних мінімальних державних гарантій в оплаті праці, і до основних державних соціальних гарантій. Разом з тим, індексація не є у розумінні ст. 85 КЗпП України нормою оплати праці, не являється гарантією чи компенсацією для працівників, а входить до структури заробітної плати (до складу фонду додаткової заробітної плати), і застосовується, як зазначено п. 2 Порядку № 1078, до грошового доходу громадян у вигляді оплати праці, який включає гарантійні та компенсаційні виплати, а також, як вірно зазначено судом першої інстанції, індексація відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Таким чином, враховуючи, що індексація не відноситься до мінімальних державних гарантій, визначених у ч. 1 с. 12 Закону № 108, то і притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України с протиправним Також посилається на те, що судом не взято до уваги на той факт, що відповідачем не було надано доказів законності проведеного інспекційного відвідування в порушення затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 року № 295, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 295). Управління Держпраці на надав до матеріалів справа жодних належних доказів того, що ними отримана інформація з Головного управління ПФУ України в Полтавській області, а лише надали в якості доказу лист № 8617/06-23 від 20.06.2018 року, в якому взагалі відсутня будь-яка інформація відносно ФОП ОСОБА_1 та відсутні законні підстави для проведення інспекційного відвідування передбачені Порядком № 295. Посилається на рішення Верховного Суду від 23.01.2018 у справі К/9901/1709/17 813/1946/17 та від 16.01.2018 у справі 2а/1570/4582/11. На підставі вищевикладеного просить прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати постанову № ПЛ1316/5 84/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 09 липня 2018 року Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 37 230 (тридцять сім тисяч двісті тридцять) гривень.
Від Управління Держпраці у Полтавській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення посадовими особами Управління було дотримано.
Від представника позивача, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без присутності апелянта та його представника. Апеляційну скаргу просить задовольнити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, викладені у позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки його доводи не спростовують встановлених у судовому засіданні обставин справи, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.06.2018 на адресу відповідача надійшов лист ГУ ПФ України в Полтавській області від 20.06.2018 №8617/06-23 з інформацією про використання праці найманих працівників та наявності договорів цивільно-правового характеру за період 2018 року та щодо кількості найманих працівників у роботодавців, які протягом 2017 року отримали дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки. Одним із таких роботодавців є фізична особа-підприємець ОСОБА_1
Пунктом 1 наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 21.06.2018 №102П "Про проведення заходів державного контролю" доручено посадовим особам Управління провести інспекційні відвідування ФОП ОСОБА_1
На підставі Порядку №295 та наказу від 21.06.2018 №102П відповідачем видано направлення на перевірку від 21.06.2018 №1039, яким було доручено заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці Рогозіній М.Л. провести інспекційне відвідування щодо додержання законодавства про працю в частині дотримання порядку укладення трудового договору, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці та атестація робочого місця за умовами праці у діяльності ФОП ОСОБА_1
Направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання №1039 від 21.06.2018 року було вручено 21.06.2018 про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1
Заступником начальника відділу з питань експертизи умов праці Рогізною Л.М. було проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт від 25.06.2018 №ПЛ1316/584/АВ із зазначенням виявлених порушень та видано припис від 25.06.2018 №ПЛ1316/584/АВ/П з вимогою усунути виявлені порушення.
Акт і припис підписані та отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про що свідчать його особисті підписи.
За результатами інспекційного відвідування виявлені порушення, зокрема встановлено порушення вимог статті 100 Кодексу законів про працю України. На важких роботах, на роботах із шкідливими умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами, умовам підвищеного ризику для здоров'я не встановлена підвищена оплата праці. Згідно трудового договору від 11.10.2016 прийнято на посаду електрогазозварника ОСОБА_1 Відповідно Додатку 1 (розділу VI "Оброблення металу"), затвердженого Постановою КМУ №1290 від 17.11.1997 (із змінами) посада електрогазозварника відноситься до шкідливих і важких умов праці. Заробітна плата має нараховуватись в підвищеному розмірі. Конкретний розмір доплат визначається на підставі атестації робочих місць за умовами праці та оцінки праці на них.
Відповідно до книги по нарахуванню заробітної плати за період січень - червень 2017 року нарахування заробітної плати електрогазозварнику ОСОБА_1 проводилось з розрахунку посадового окладу 32100,00 грн. За даних умов у червні - серпні 2017 року має нараховуватись індексація (К - 3,7). Також у вересні 2017 року проведено підвищення заробітної плати на 20,00 грн (посадовий оклад становить 3230,00 грн), проте сума індексації (К - 6,9) перевищує суму підвищення заробітної плати, тому працівники не втрачають право на індексацію. Під час проведення інспекційного відвідування було проведено донарахування індексації заробітної плати електрогазозварнику ОСОБА_1 та проведено виплату на загальну суму 284,27 грн по відомості на виплати грошей за №3 від 25.06.2018.
09.07.2018 відповідачем було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу ПЛ1316/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС. Постанову про накладення штрафу отримано ФОП ОСОБА_1 про що свідчить особистий підпис останнього.
Позивач не погодився із зазначеною постановою, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Щодо твердження позивача про відсутність підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"" від 26.04.2017 №295.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.
Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку, інших документів законодавством не передбачено.
Відповідно до пункту 5 Порядку №295 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлених неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, проводяться інспекційні відвідування.
Як встановлено судом, підставою для проведення інспекційного відвідування ФОПА ОСОБА_1 став лист ГУ ПФ України в Полтавській області від 20.06.2018 №8617/06-23.
Направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання №1039 від 21.06.2018 року було вручено 21.06.2018 про що свідчить особистий ОСОБА_1
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №295).
За результатами відвідування був складений акт від 25.06.2018 №ПЛ1316/584/АВ із зазначенням виявлених порушень, та видано припис від 25.06.2018 № ПЛ1316/584/АВ/П з вимогою усунути виявлені порушення.
Відповідно до пункту 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.
Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень чинного законодавства, дотримання якого здійснюється контролюючими органами.
Акт і припис підписані та отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без заперечень щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта, про що свідчать його особисті підписи.
Також, слід враховуючи те, що після допуску позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, наказ відповідача про проведення перевірки вичерпав свою дію як акт індивідуальної дії.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо неправомірності проведеної перевірки.
Щодо виявлених відповідачем у ході проведення інспекційного відвідування порушень колегія суддів зазначає наступне.
За результатами інспекційного відвідування виявлені порушення, зокрема встановлено порушення вимог статті 100 Кодексу законів про працю України. Так, на важких роботах , на роботах із шкідливими умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами, умовам підвищеного ризику для здоров'я не встановлена підвищена оплата праці. Так, згідно трудового договору від 11.10.2016 прийнято на посаду електрогазозварника ОСОБА_1 Відповідно Додатку 1 (розділу VI "Оброблення металу"), затвердженого Постановою КМУ №1290 від 17.11.1997 (із змінами) посада електрогазозварника відноситься до шкідливих і важких умов праці. Заробітна плата має нараховуватись в підвищеному розмірі. Конкретний розмір доплат визначається на підставі атестації робочих місць за умовами праці та оцінки праці на них.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою статті 2 Закону України "Про оплату праці" та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Статтею 100 КЗпП України установлено, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
На основі статті 100 КЗпП України Генеральна угода про врегулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні передбачає доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 4, 8 і 12 % тарифної ставки (окладу) а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці - у розмірі 16, 20 і 24% тарифної ставки (окладу)
Тобто право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі, або особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця.
Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств, організацій та відокремлених підрозділів і затверджуються одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.
Відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях та порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватись доплати робітникам за умови праці, в цілях обґрунтованого визначення розмірів доплат за роботу в тяжких та шкідливих, особливо тяжких та особливо шкідливих умовах праці передбачено певний порядок оцінки фактичних умов праці на робочих місцях та застосування галузевих переліків робіт, де можуть здійснюватись відповідні доплати.
Також, відповідно до Листа міністерства соціальної політики України від 25.05.2017 №1545/0/101-17/28 доплата до розміру мінімальної заробітної плати є обов'язковою виплатою, яка здійснюється згідно із законодавством і відноситься до додаткової заробітної плати. Зазначена доплата враховується при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з Постановою обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Також за результатами інспекційного відвідування було встановлено порушення частини шостої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" щодо проведення індексації заробітної плати.
Так, згідно книги по нарахуванню заробітної плати за період січень - червень 2017 року нарахування заробітної плати електрогазозварнику ОСОБА_1 проводилось з розрахунку посадового окладу 3210,00 грн. За даних умов у червні - серпні 2017 року має нараховуватись індексація (К - 3,7). Також у вересні 2017 року проведено підвищення заробітної плати на 20,00 грн (посадовий оклад становить 3230,00 грн), проте сума індексації (К - 6,9) перевищує суму підвищення заробітної плати, тому працівники не втрачають право на індексацію. Під час проведення інспекційного відвідування було проведено донарахування індексації заробітної плати електрогазозварнику ОСОБА_1 та проведено виплату на загальну суму 284,27 грн по відомості на виплати грошей за №3 від 25.06.2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці міститься у статті 12 Закону України "Про оплату праці", частиною першою якої передбачено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").
Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.
Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").
Отже, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.
Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація заробітної плати працівникам нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, що не мають разового характеру. До індексованих доходів належить оплата праці працівників установ, організацій, що включає оплату праці за виконану роботу відповідно до тарифних розцінок (окладів), доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №816/2325/16 (номер в ЄДРСР 73355617).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття постанови від 09.07.2018 №ПЛ1316/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС та притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності на підставі адз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Таким чином, доводи позивача стосовно того, що індексація не відноситься до мінімальних державних гарантій, визначених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оплату праці" тому і притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності на підставі адз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є протиправним є помилковими.
Щодо посилань позивача на відсутність підстав для накладення штрафу, у зв'язку з усунення порушення та виконання припису до дня прийняття оскаржуваної постанови, колегія судів зазначає наступне.
Ч. 4 ст. 265 КЗпП України передбачено застосування до юридичних та фізичні осіб - підприємців, які використовують найману працю, відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, незалежно від того чи усунено порушення та виконаний припис.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Крім того, суд відхиляє посилання позивача на постанови Верховного Суду України у справі від 23.01.2018 у справі К/9901/1709/17 813/1946/17 та від 16.01.2018 у справі 2а/1570/4582/11 оскільки правовідносини у даних справах не є аналогічними тим, що розглядались у справі Верховним Судом України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року по справі № 1640/2560/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 25.02.2019 року