П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/2023/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюк Г.В.
- Шляхтицький О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн", на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року прийнятого у порядку спрощеного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.07.2017 № 22/1014-3260-18
Короткий зміст позовних вимог.
ТОВ "Шіппінг Лайн" звернулось до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №22/104-3260-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за недопущення посадових осіб Управління для проведення позапланової перевірки, а також ненадання необхідних документів для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на суму 55230 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час винесення постанови відповідач не врахував ті обставини, що товариство отримало направлення про проведення позапланової перевірки 21.06.2018, але на той час 20.06.2018 директор товариства ОСОБА_2 вже перебував у відпустці, про що свідчить наказ на планову відпустку, а тому не міг не допустити до перевірки умисно. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_2 єдина особа, що має право вчиняти юридичні дії від імені позивача, а це свідчить про те, що ніхто крім нього не міг представляти інтереси юридичної особи під час перевірки, або передоручити вказані повноваженні іншій юридичній особі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Окрім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що згідно протоколу від 11 липня 2018 року направлення було вручено 21 червня 2018 року, а 20 червня 2018 року директор позивача ОСОБА_2 вже перебував у відпустці, про що свідчить наказ на планову відпуску, а тому не міг не допустити до перевірки умисно. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_2 - єдина особа, що має право вчиняти юридичні дії від імені позивача, а це свідчить про те, що ніхто крім нього не міг представляти інтереси юридичної особи під час перевірки, або передоручити вказані повноваження іншій юридичній особі.
Крім того, лише 31 липня 2018 року позивачу повідомили які саме документи відповідач від нього вимагає, а 09 серпня 2018 року його ознайомили з його правами та обов'язками під час здійснення перевірки. Тобто можливо зробити висновок, що на дату перевірки, позивач взагалі не мав усвідомлювати які документи він повинен надати.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Шіппінг-Лайн" зареєстровано в якості юридичної особи 14.01.2005. Основним видом діяльності товариства є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням; оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; неспеціалізована оптова торгівля.
ТОВ "Шіппінг-Лайн" здійснює нове будівництво торгово-офісних приміщень для СТО великовантажних машин за адресою Миколаївська область, Вітовський район в межах території Коларівської сільської ради (за межами населеного пункту).
14.06.2018 Управління патрульної поліції в Миколаївській області звернулось до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області з листом про вжиття заходів по зазначеному об'єкту будівництва та проведення відповідної перевірки.
18.06.2018 Управлінням ДАБІ у Миколаївській області направлено на адресу ТОВ "Шіппінг-Лайн" листа про здійснення позапланової перевірки, в якому попереджено про проведення перевірки 27.06.2018 об 09:30.
Зазначене повідомлення ТОВ "Шіппінг-Лайн" отримав 21.06.2018 (арк.спр.46).
20.06.2018 Управлінням ДАБІ у Миколаївській області виписано направлення для проведення позапланового заходу №159 на проведення перевірки на об'єкті: "Нове будівництво торгово-офісних приміщень для СТО великовантажних машин за адресою Миколаївська область, Вітовський район в межах території Коларівської сільської ради (за межами населеного пункту)".
11.07.2018 сспівробітниками Управління ДАБІ у Миколаївській області складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
11.07.2018 головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Миколаївській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ "Шіппінг-Лайн" за скоєння правопорушення передбаченого п.2 ч.6 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" - недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Відповідно до протоколу недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва полягав у тому, що 27.06.2018 в 09.30 год., керівник ТОВ "Шіппінг-Лайн" та уповноважені його представники на об'єкті були відсутні до кінця позапланової перевірки, документи, пояснення, матеріали з питань проведення перевірки не надали.
25.07.2018 головним інспектором нагляду Інспекційного відділу Управління ДАБІ у Миколаївській області розглянуто протокол від 11.07.2018 та винесено постанову №22/1014-3260-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано винним ТОВ "Шіппінг-Лайн" у вчиненні правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 55230 гривень.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач унеможливив проведення посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки об'єкту "Нове будівництво торгово-офісних приміщень для СТО великовантажних машин за адресою Миколаївська область, Вітовський район в межах території Коларівської сільської ради (за межами населеного пункту)" своєї відсутністю на об'єкті будівництва 27.06.2018.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) .
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності": встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Частиною 1 статті 1 цього ж Закону визначено поняття "правопорушення у сфері містобудування" це "протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами".
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначні Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553). затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно абзацу другого пункту 1 Порядку № 553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту З статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» державний нагляд (контроль) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідач за місцем провадження господарської діяльності позивача під час здійснення позапланової перевірки не з'являвся.
Відповідно до частини З статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право бути поінформованим про свої права та обов'язки, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу.
Відповідно до статті З Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно^ правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі Порядок №244).
Згідно пункту 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 10 Порядку №244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Згідно пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи,колегія суддів зазначає щодо наступне: ТОВ "Шіппінг-Лайн" здійснює нове будівництво торгово-офісних приміщень для СТО великовантажних машин за адресою Миколаївська область, Вітовський район в межах території Коларівської сільської ради (за межами населеного пункту).
14.06.2018 Управління патрульної поліції в Миколаївській області звернулось до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області з листом про вжиття заходів по зазначеному об'єкту будівництва та проведення відповідної перевірки.
18.06.2018 Управлінням ДАБІ у Миколаївській області направлено на адресу ТОВ "Шіппінг-Лайн" листа про здійснення позапланової перевірки, в якому попереджено про проведення перевірки 27.06.2018 об 09:30.
Зазначене повідомлення, як зазначив суд першої інстанції ТОВ "Шіппінг-Лайн" отримало (арк.спр.46) 21.06.2018р.
Однак,відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у рядку за довіреністю, вказана підпис за призвіщем Фоменко(особа,яка не була встановлена та дії щодо її повноваженнь) .
Зокрема, відповідно до наказу №38 від 19 червня 2018 року директор ТОВ "Шіппінг-Лайн" ОСОБА_2 знаходився у відпустці з 20.06.2011 року по 13.07.2018 року.
Відповідно до вищевказаного наказу директор ТОВ "Шіппінг-Лайн" ОСОБА_2 також на момент проведення перевірки 27.06.2018 року був у відпустці, а тому не міг не допустити до перевірки умисно.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_2 - єдина особа, що має право вчиняти юридичні дії від імені позивача, а це свідчить про те, що ніхто крім нього не міг представляти інтереси юридичної особи під час перевірки, або передоручити вказані повноваження іншій юридичній особі.
11.07.2018 сспівробітниками Управління ДАБІ у Миколаївській області складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
11.07.2018 головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Миколаївській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ "Шіппінг-Лайн" за скоєння правопорушення передбаченого п.2 ч.6 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" - недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
У протоколі у рядку підпис керівника , стосовно якої складено протокол значиться підпис відсутній, у зв'язку з неприбуттям до Управління на момент отримання протоколу,другий примірник протоколу направлено поштою 12.07.2018 року,однак повідомлення про його отримання в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до протоколу недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва полягав у тому, що 27.06.2018 в 09.30 год., керівник ТОВ "Шіппінг-Лайн" та уповноважені його представники на об'єкті були відсутні до кінця позапланової перевірки, документи, пояснення, матеріали з питань проведення перевірки не надали.
25.07.2018 головним інспектором нагляду Інспекційного відділу Управління ДАБІ у Миколаївській області розглянуто протокол від 11.07.2018 та винесено постанову №22/1014-3260-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано винним ТОВ "Шіппінг-Лайн" у вчиненні правопорушення передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 55230 гривень.
У постанови у рядку примірник постанови одержав вказано на момент винесення постанови не прибув до Управління, примірник постанови надіслано поштою 25.07.2018 року, повідомлення про його отримання в матеріалах справи відсутні.
Отже під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів встановлено, що ні направлення на перевірку, ні акт перевірки, ні протокол, ні постанова позивачу у встановленому законом порядку не вручалося та позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки та про розгляд справи щодо скоєння правопорушення.
Колегія суддів вважає, що застосування неправомірних штрафних санкцій контролюючим органом до позивача - є свавільним втручанням та підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції, як право мирно володіти майном , контролюючий орган, який не дотримався своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (FormerKingofGreeceandOthers v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків(див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (Gillan and Quinton v. The United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями та п.67 рішення у справі «Котій проти України» (Заява № 28718/09) від 5 березня 2015).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів, вважає, що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що знайшло своє відображення у неправильному тлумаченні закону, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи - є підставами для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду 1-ої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову
Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України ,суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно із ч.4 ст.243 КАС України ,судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно ч. 5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн" в повному обсязі.
Згідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення незначної складності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України щодо розподілу судових витрат при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу,стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі,або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати, а саме судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягають стягненню із відповідача у розмірі 4405,00 грн.
Керуючись ст.ст.250,311, 315,317, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн"- задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.07.2017 № 22/1014-3260-18 - скасувати.
Прийняти нове,яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн"-задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №22/1014-3260-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Кот Л.П.
Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн" судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 4405,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 21 лютого 2019 року.
Суддя доповідач Потапчук В.О.
Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.