25 лютого 2019 року Чернігів Справа № 742/3393/18
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Управління Держпраці в Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці в Чернігівській області від 13.09.2018 №25-03-012/0557/244 про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 грн.
Позов мотивовано тим, що робота кондуктора автобуса передбачає отримання коштів від пасажирів автобуса та відповідно видачі проїздного документа. Дані дії зі сторони гр. ОСОБА_2 не виконувались, а виконувались водієм автобуса - гр. ОСОБА_3. Гр. ОСОБА_2 знаходилась на пасажирському сидінні поряд з водієм, з метою ознайомлення з маршрутом автобуса, ознайомлення з умовами праці (визначення пільгової категорії пасажирів тощо), та функціональними обов'язками кондуктора. Під час поїздки водій пояснював гр. ОСОБА_2 особливості здійснення обов'язків кондуктора на даному автобусному маршруті. Крім того, особа гр. ОСОБА_2 також не встановлювалася на підставі паспортних даних або іншого документа, що посвідчує особу, а тому і відсутні достатні докази знаходження саме цієї особи під час перевірки Управлінням Держпраці у Чернігівській області, що в свою чергу ускладнює можливість встановити названу особу судом. Тому, позивач вважає, що допущення ним до роботи неоформленого працівника гр. ОСОБА_2 не підтверджується належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим, постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.11.2018 дана справа передана на розгляд Чернігівському окружному адміністративному суду у зв'язку з територіальною підсудністю. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі. Одночасно, встановлено відповідачу 15-ти денний термін з дня отримання ухвали від 29.12.2018 для надання відзиву на позов.
Представник відповідача протягом встановленого строку надав відзив на позов, де із зазначеними вимогами не погодився, зазначивши, що вони є необгрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
20.08.2018 на підставі інформації службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_4 (а.с.58), начальником Управління ОСОБА_5 прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (наказ Управління від 20.08.2018 №238 а.с.59).
На підставі наказу Управління від 20.08.2018 №238 та направлення на перевірку від 20.08.2018 №957 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів ОСОБА_6 доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
З 22.08.2018 по 23.08.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_6, за участю інспектора праці ОСОБА_7 було проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, за результатом якого встановлені порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 23.08.2018 № 25-03-012/0557.
В ході інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 22.08.2018 близько 14.30 години встановлено, що автотранспортним засобом, номер НОМЕР_1, на маршруті загального користування автобусу №4 (водій ОСОБА_3), що здійснює пасажирське перевезення від зупинки "Військове містечко № 12" до зупинки "Густинська", м. Прилуки Чернігівської області, трудову функцію кондуктора здійснювала ОСОБА_2.
На запитання інспекторів праці ОСОБА_6, та ОСОБА_7, щодо оформлення трудового договору, особисто кондуктор ОСОБА_2, повідомила, що вона 22.08.2018 працює перший день, якщо робота їй підійде буде оформлятися на роботу до ОСОБА_1.
В подальшому, в ході інспекційного відвідування, а саме 23.08.2018 роботодавцем ОСОБА_1, надано трудовий договір між працівником ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який використовує найману працю від 22.08.2018. А саме згідно договору ОСОБА_2 прийнята на роботу кондуктора громадського транспорту з 22.08.2018.
Повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_2 на роботу подано ФОП ОСОБА_1 до ДФС України 22.08.2018 о 17 годин 10 хвилин, про що свідчить квитанція №2 за результатами обробки документа, який доставлено до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.
Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_2 була допущена до роботи 22.08.2018 без укладання трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим роботодавець ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги чинного законодавства.
13.09.2018 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_5 розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 23.08.2018 №25-03-012/0557, та винесено оскаржуване рішення.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).
Як встановлено ч.5 ст.2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої ст.4, частин першої - четвертої ст.5, частини третьої ст.6, частин першої - четвертої та шостої ст.7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої ст.22 цього Закону.
Згідно ч.3 ст.6 вищевказаного Закону суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 встановлено, що інспектори праці, забезпечені відповідники документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст.16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
В підтвердження правомірності дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.03.2018 у справі №697/2073/17.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (далі органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Згідно з п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Суд звертає увагу на те, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).
Судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача було здійснено на підставі службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_4, наказу Управління від 20.08.2018 №238 та направлення на перевірку від 20.08.2018 №957.
За результатами інспекційного відвідування, відповідачем складено акт. При цьому, суд враховує, що зауваження (заперечення) щодо проведеного інспекційного відвідування від позивача не надходили. Складений за його результатами акт підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень.
Так, відповідно до п.29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
В ході інспекційного відвідування було встановлено допущення праційника до роботи 22.08.2018 без укладання трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу").
Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.2 ч.2 ст.256 КЗпП України).
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.4 Положення про Управління Держпраці у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою ст.53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами (далі - Порядок №509).
Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3).
Так, 31.08.2018 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_5 прийнято рішення №216 щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.
При цьому, необхідно зазначити, що повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 04.09.2018 за вих. №10-04/5073 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 14 год. 40 хв. 13.09.2018 направлено 05.09.2018 рекомендованим листом №1400041002001 та відповідно до пошуку відстежень на сайті Укрпошта вручено позивачу 10.09.2018.
Тобто, відповідачем вказаний порядок не порушено.
В подальшому, 13.09.2018 начальником Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_5 розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 23.08.2018 №25-03-012/0557. Розгляд справи проводився в присутності ФОП ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_8
На підставі абзацу 2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України) на ФОП ОСОБА_1 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.09.2018 №25-03-012/0557/244 у розмірі 111 690 грн.
При цьому, під час розгляду справи ФОП ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_8 відмовились від отримання постанови про накладення штрафу, другий її примирник було направлено поштою на адресу державної реєстрації позивача 14.09.2018. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1400041002222 зазначена постанова була вручена позивачу 18.09.2018.
Позивач стверджує, що під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_2 перебувала на посаді кондуктора в автобусі перший день для ознайомлення з маршрутом, умовами праці та функціональними обов'язками кондуктора та посадові обов'язки не здійснювала.
Втім, суд з такими твердженнями не погоджується, оскільки повідомлення про прийняття ФОП ОСОБА_1 на роботу ОСОБА_2 кондуктором громадського транспорту подано до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області 22.08.2018 після інспекційного відвідування. Навдене фактично обумовлює висновок про те, що позивачем під час проведення інспекційного відвідування було визнано порушення ним норм трудового законодавства та самостійно його усунуто шляхом укладання трудового договору та надання повідомлення про прийняття працівника на роботу до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області в день виявлення порушення.
Слід зазначити, що трудовий договір від 22.08.2018 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був наданий інспектору праці 23.08.2018, що свідчить про його складення після фактичного допуску працівника до роботи. Також, суд враховує, що на запитання інспекторів праці ОСОБА_6, та ОСОБА_7, щодо оформлення трудового договору, особисто кондуктор ОСОБА_2, повідомила, що вона 22.08.2018 працює перший день.
Тобто, ОСОБА_2, на момент проведення інспекційного відвідування вже перебувала в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та була допущена до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Положеннями ст.24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги такими, що не відповідають обставинам справи, не спростовують матеріалів інспекційного відвідування та не мають жодного посилання на норми діючого законодавства, які обґрунтовують позовні вимоги, а дії відповідача при винесенні оскаржуваного рішення, такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Таким чином, у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови слід відмовити.
Керуючись ст.ст., 227, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2);
Відповідач - Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. Пятницька,39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238)
Повне рішення суду складено 25 лютого 2019 року.
Суддя Л.О. Житняк