25 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 201/9566/18(2-а/201/30/2019)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2019 року, (суддя суду першої інстанції Федоріщев С.С.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Личкатого Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
04 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАВ №54311 від 17 серпня 2018 року, складену поліцейським Управління патрульної поліції у м. Дніпро, лейтенантом поліції Личкатим О.О. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що згідно оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, позивач, керуючи транспортним засобом Lexus NT 200T д.н.з. НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не ввімкнула сигнал покажчику повороту. Відповідач доказів вчинення позивачем зазначеного правопорушення не має, при складанні постанови відповідач зазначив, що буде складено рапорт іншого співробітника патрульної поліції щодо факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, однак в постанові ні особа, уповноважена скласти рапорт, ні сам рапорт не вказані. Позивач зазначає, що під час руху вона не допускала порушень вимог ПДР, зокрема при зміні напряму руху увімкнула покажчик повороту. Також, позивач зазначає, що відповідач не мав права на розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, а повинен був здійснити розгляд справи в будівлі УПП.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року адміністративний позов задоволено: скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АЕВ №542311 від 17 серпня 2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Департамент патрульної поліції національної поліції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог норм ПДР, а саме перед перестроюванням не увімкнено покажчик зміни напряму руху. Відповідач зазначає, що позивачем н надано суду жодних доказів на користь спростування факту допущення вказаного правопорушення. Судом першої інстанції, в порушення вимог закону не з'ясовано належним чином, обставини щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а прийнято до уваги лише пояснення позивача з приводу заперечення факту вчинення адміністративного правопорушення.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що відповідачем не наведено суду жодного обґрунтованого аргументу та не надано жодного доказу на користь вчинення позивачем адміністративного правопорушення, описаного в оскаржуваній постанові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає лише свою версію подій, яка не відповідає дійсним обставинам справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.08.2018 року відповідачем складено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом Lexus NT 200T д.н.з. НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не ввімкнула сигнал покажчику повороту, чим порушила вимоги п. 9.2 «б» ПДР України.
Вважаючи зазначену постанову протиправною позивач звернулась до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення як підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, тому оскаржувана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9.2 б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Відповідачем до матеріалів справи було долучено відеозапис з місця події, який був досліджений судом. (а.с.25)
За наслідками дослідження наявного в матеріалах справи відеозапису судом апеляційної інстанції встановлено, що він містить лише відеофіксацію перевірки відповідачем документів позивача та повідомлення останньої, що у відношенні неї буде розглянута справа про адміністративне правопорушення, а також розмову співробітника поліції та водія. Факту вчинення правопорушення ОСОБА_2 порушення правил ПДР відеозапис не містить.
Таким чином, наявний в матеріалах справи відеозапис не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки він не фіксує порушення, описане в оскаржуваній постанові.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем не надано доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає, що тягар доказування у даній справі покладено саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень в силу ст. 77 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального права та згідно норм процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243,ст. 286, ст. 308, ст. 310, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2019 року в адміністративній справі №201/9566/18 (2а/201/30/2019) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай