18 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/277/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Марцинковській О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року (суддя- Качур Р.П., ухвалене в м. Львові, повний текст складено 16.11.2018р.) у справі № 1340/4650/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-
09.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконним використання у грудні 2017 року умовного розрахунку, який зафіксований у розпорядженні №140966 від 28.07.2016, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести новий умовний розрахунок за ч.2 ст.27 Закону №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з додержанням норм абз.3 ч.2 ст.27, абз.1 ч.2 ст.42 цього Закону; визнати незаконним визначення за бажанням Управління ПФУ пенсії ОСОБА_1 за ч.1 ст.27 Закону №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначити за бажанням ОСОБА_1 його пенсію відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач- Данілов С. А. оскаржив його, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, у якій, з посиланням на порушення судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове яким позов задовольнити.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, вказує, що пенсійний орган незаконно використав в грудні 2017 умовний розрахунок, який зафіксований в розпорядженні №140966 від 28.07.2016, а також незаконно визначив розмір пенсії відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058-IV всупереч бажанню ОСОБА_1 щодо визначення пенсії за ч.2 ст.27 Закону №1058-IV навіть у тому випадку, коли при застосуванні "двоскладової формули" розмір пенсії зменшиться.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апелянта безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та просить залишити його без змін.
Сторони будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 19.05.2016 звернувся до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення пенсії за віком, частину розміру якої за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, просив визначити відповідно до раніше діючого законодавства.
Відтак, розпорядженням № 140966 позивачу призначено пенсію за віком в розмірі 1137,06 грн та доплату до пенсії в розмірі 235,94 грн.
В подальшому 01.12.2017 відповідачем проведено масовий перерахунок пенсій, у тому числі ОСОБА_1, що відображено в розпорядженні № 140966 від 04.12.2017. Згідно з проведеним перерахунком, розмір пенсії позивача становить 1373,00 грн. Такий перерахунок проведено на виконання вимог ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, з врахуванням розпорядження № 140966 від 28.07.2016, де відображено умовний розрахунок пенсії позивача на підставі ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV, згідно з яким розмір пенсії позивача становив би в такому разі 823,29 грн.
Не погодившись з таким перерахунком пенсії на підставі ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, та не погоджуючись з умовним розрахунком пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, відображеним в розпорядженні № 140966 від 28.07.2016, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач правомірно призначив та виплачує позивачу мінімальний розмір пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, який затверджується Законом України "Про Державний бюджет України".
Апеляцйний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огяду на таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.27 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, розмір пенсії за віком визначається за формулою:П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Положеннями ч. 2 ст. 27 даного закону передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2004), пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості. Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком. Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 75 відсотків заробітку, за винятком мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи понад 25 років у чоловіків і 20 у жінок, а працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85 відсотків заробітку. З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону, провадиться їх перерахунок виходячи з рівня заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на 1 січня 1992 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 31.12.2003 максимальний розмір пенсії за віком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 № 544 становив 150,00 гривень (три мінімальних розміри пенсії за віком 50,00 грн х 3), тому розмір частини пенсії за страховий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783 (зі змінами), становить 168,00 гривень (150,00 грн x 1,12).
Разом з тим, статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній до 01.01.2004) передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не погоджується з проведеним відповідачем умовним розрахунком його пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відображеним у розпорядженні № 140966 від 29.07.2016.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, усі розрахунки, проведені відповідачем на підставі заяви позивача, зафіксовані у розпорядженні № 140966 від 29.07.2016 "умовний розрахунок". Пенсія ОСОБА_1 розраховувалась відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1783 від 20.11.2003, розмір пенсії позивача за першою складовою склав 168,00 грн. (150,00 грн. х 12% + 150,00 грн. = 168, 00 грн.). Розмір пенсії за другою складовою визначався з урахуванням наявного стажу та розміру прожиткового мінімуму. За двома складовими загальний розмір пенсії за віком склав 823,29 грн. (168,00 грн. +655,29 грн. = 823,29 грн.).
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з наведеного вище розрахунку слідує, що якщо розраховувати пенсію позивача відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір пенсії позивача складатиме 823,29 грн.
Проте, якщо розраховувати розмір пенсії згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то такий визначається з урахуванням наявного стажу та розміру прожиткового мінімуму і становитиме 1373,00 грн.
Відтак, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що визначення розміру пенсії за ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зменшує розмір пенсії позивача, а саме з 1373,00 грн. на 823,29 грн.
Разом з тим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно вимог ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Відтак, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 1 грудня 2017 згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" - з 1 грудня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 1373,00грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що відповідач правомірно призначив та виплачує позивачу мінімальний розмір пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, який затверджується Законом України "Про Державний бюджет України".
Окрім цього, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2017 у справі № 456/2347/16-а, яка набрала законної сили у встановленому законом порядку, вже була надана оцінка правильності розрахунку пенсії позивача відповідно до ч. 1 ст. 27 № 1058-IV. Крім цього, оцінка правильності проведення умовного розрахунку пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 27 №1058-IV, відображеного в розпорядженні № 140966 від 28.07.2016, надана у рішенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.02.2018 у справі № 456/3804/17, залишеному буз змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018., а в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, про те що дії відповідача є правомірними відтак в задоволенні позовних вимог вірно відмовлено.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі № 1340/4650/18 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. П. Сапіга
Повне судове рішення складено 25.02.2019р.