25 лютого 2019 р.Справа № 623/403/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М. ,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.11.2018 року по справі № 623/403/17
за позовом ОСОБА_1
до Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича , Ізюмської міської ради Харківської області , Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області третя особа ОСОБА_3
про визнання дій незаконними, скасування актів органів місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.11.2018року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича , Ізюмської міської ради Харківської області , Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій незаконними, скасування актів органів місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, до якої додана заява про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.
Колегія суддів, розглянувши заяву апелянта, вважає її такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Виходячи наведене суд має можливість вирішити у спосіб визначений наведеними нормами питання щодо судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
В заяві апелянт посилається на вимоги ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та вказує, що за подачу даної апеляційної скарги позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3171,60 грн., проте , на сьогодні майновий стан не дозволяє сплатити зазначений судовий збір, оскільки після тривалих судових тяжб, які в тривають більше двох з половиною років та в зв'язку з постійними нервовими навантаженнями, завдано великої шкоди здоров'ю та привело до того, що він потрапив до Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 , де перебував з 14.09.2018р. до 28.09.2018р., що підтверджується довідкою Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 № 150182 від 28.09.2018року. Лікування привело до великих матеріальних витрат , а після проведених операцій призначено постійно приймати дорого коштовні ліки, що підтверджується випискою із історії хвороби. Разом з цим, на утриманні позивача знаходиться малолітня дитина, що підтверджується копією народження дитини. Згідно виписки з пенсійної картки позивача розмір пенсії складає 5689,61грн., але на сьогодні позивач не має змоги віддати 80% єдиного свого доходу на судовий збір і залишитися без засобів для існування, не придбати ліки, які позивачу життєво необхідні. Тому, просить звільнити від оплати судового збору за подання апеляційної скарги або зменшити розмір судового збору до 1500,0 грн.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності такого майнового стану апелянта, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення апелянта від сплати судового збору, як того він просить, окрім наведеного вище, також слід надати до суду довідку з податкової інспекції про доходи отримані скаржником за останній рік до звернення до суду та інші документи на розсуд апелянта , що дадуть змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає , що позивачем не надано до заяви доказів в підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, не надано довідку про річний дохід за попередній календарний рік.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмови.
Керуючись ст.ст. 3, 73, 74, 133 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.