19 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/652/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Старункського Д.М.,
за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2018 про повернення позовної заяви (головуючий суддя: Костюкевич О.К., місце ухвалення - м. Ківерці) у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби до громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення передачі іноземця відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію,-
встановив:
військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, 29.11.2018 звернулася до суду з позовом до громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою забезпечення передачі іноземця відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2018 позовну заяву повернуто позивачу.
Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, зазначену ухвалу такою, що винесена при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що враховуючи віддаленість між м. Чоп та м. Ківерці (більше 500 км), представник позивача не мав можливості прибути за декілька годин до суду, з врахуванням норми п. 15 ст. 289 КАС України, згідно якої адміністративні справи передбачені цією статтею, розглядаються у день подання відповідної заяви. Таким чином представником Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби було забезпечено подачу адміністративного позову 29.11.2018, також забезпечено прибуття у вищезазначений суд перекладача з В'єтнамської мови.
Крім того вказує, що оскільки у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають ДМС України, відсутній перекладач з В'єтнамської мови, з метою дотримання прав і свобод громадян (право на переклад у судовому засіданні зрозумілою мовою), позивачем було забезпечено прибуття перекладача з В'єтнамської мови ОСОБА_2 , який відразу по прибуттю в Україну з'явився до Ківерцівського районного суду Волинської області.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що будь-яких доказів поважності причин пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом представником позивача надано не було, а відсутність перекладача не може слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З цими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується, з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно ч. 12 ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Згідно матеріалів справи, позивач подав адміністративний позов 29.11.2018, однак строк затримання відповідача громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1 закінчувався 02.12.2018, тобто з пропуском п'ятиденного строку передбаченого для продовження строку затримання, відповідно до ч. 12 ст. 289 КАС України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивними, непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Суд апеляційної інстанції вказує, що не може бути підставою для поновлення строку, зокрема, відсутність перекладача чи значна відстань від позивача до місця знаходження суду, оскільки такі не є такими обставинами, що об'єктивно перешкоджали своєчасно звернутися з цим позовом до суду.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що пункт 1 статті 6 ( 995_004) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» ( 980_086 ) (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67).
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк звернення до суду пропущений без поважних причин і позовна заява підлягає поверненню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 272, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби залишити без задоволення, а ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 листопада 2018 про повернення позовної заяви у справі № 158/2889/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 25.02.2019.