Справа № 686/13765/18
Головуючий у 1-й інстанції: Козак О.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
21 лютого 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Чорноокого Богдана Олексійовича на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Чорноокого Богдана Олексійовича, Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
в червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Чорноокого Богдана Олексійовича, Управління патрульної поліції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2019 року адміністративний позов задоволено, а саме: скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ВР №213811 від 04.06.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач, в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до постанови серія ВР №213811 від 04.06.2018 року, ОСОБА_2 в м.Хмельницькому по вул.Чорновола, 35/1 встановив рекламну конструкцію в межах червоної лінії вулиці без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушив п.п.8.12, 32.1 Правил дорожнього руху України та п.16.43 Постанови КМУ 2067-2009, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.140 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення - штраф в розмірі 340грн.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 8.12 Правил дорожнього руху України передбачено, що забороняється самовільно встановлювати, знімати, пошкоджувати чи закривати дорожні знаки, технічні засоби організації дорожнього руху (втручатись у їх роботу), розташовувати плакати, афіші, рекламні носії та встановлювати пристрої, які можуть бути прийняті за знаки та інші пристрої регулювання дорожнього руху або можуть погіршити їх видимість чи ефективність, осліпити учасників дорожнього руху, відволікти їхню увагу і поставити під загрозу безпеку дорожнього руху.
Згідно з п.32.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються:
а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;
б) умови та порядок руху колон у складі більш як п'яти механічних транспортних засобів;
в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів.
г) підпункт "г" пункту 32.1 виключено
З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
Таким чином, законодавством встановлена необхідність узгодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції розміщення рекламоносіїв в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій.
В свою чергу, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції встановлення рекламоносіїв створює об'єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Закону України "Про автомобільні дороги" смуга відведення - земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги.
Статтею 18 Закону України "Про автомобільні дороги", передбачено, що складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
Відповідно до п.16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29грудня 2003р. № 2067, видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.
Пунктом 43 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 встановлено, що розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування дозволяється за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Згідно п.2 вказаних Правил дано визначення термінів, що вживаються у даних правилах: спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Пунктом 8 ст. 8 Закону України "Про рекламу" визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 було розміщено виносну вивіску із зазначенням виду його діяльності та знаків товарів і послуг, що відповідно до п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 не є рекламою. Доказів на спростування доводів позивача, що ОСОБА_2 здійснює будь-який інший вид господарської діяльності ніж вказано у вивісці, суду надано не було.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що вказана вивіска є рекламою, яка призначена (покликана) сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до такого товару (послуги).
Суд зазначає, що наявними в матеріалах справи фотознімками підтверджується відсутність закликів про придбання послуг та про розміщення лише вивіски із зображенням знаку для товарів і послуг та виду діяльності позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачами не доведено вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Чорноокого Богдана Олексійовича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 лютого 2019 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.