Справа № 0240/3634/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
25 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (повний текст якого складено у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про зобов'язання вчинити дії,
у жовтні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просив зобов'язати відповідача виплатити йому пенсію за травень, серпень, вересень 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно призупинено виплату пенсії з мотивів його перебування більш ніж 60 днів на території непідконтрольній українській владі. При цьому, внаслідок такого призупинення йому не виплачено пенсію за травень, серпень та вересень 2018 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльніть Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за травень, серпень, вересень 2018 року. Зобов'язано Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області виплатити ОСОБА_2 пенсію за травень, серпень, вересень 2018 року. Стягнуто на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань управління Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Доватора,1, м.Жмеринка, код ЄДРПОУ 37755147). Допущено до негайного виконання рішення в частині виплати ОСОБА_2 пенсії за травень 2018 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що на сьогоднішній день внутрішньо переміщені особи є окремою категорією осіб, до яких застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365. Саме з огляду на норми вказаної постанови, відповідачем зупинено виплату пенсії позивачу.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 304 КАС України.
З урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 04.03.2016 позивач - ОСОБА_2 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №514000174 від 04.03.2016.
Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Жмеринської райдержадміністрації №9 від 31.05.2018 продовжено призначення соціальної виплати ОСОБА_2, в тому числі пенсії.
07 серпня 2018 року позивач звернувся до Жмеринського ОУПФ Вінницької області із заявою щодо пояснення причин невиплати пенсії за травень 2018 року.
Листом №55/0-7 від 21.08.2018 відповідач повідомив, що відповідно до списків, які подані Департаментом інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України, що надійшли до управління 23.05.2018, встановлено факт перетину позивачем кордону та знаходження на непідконтрольній українській владі території понад 60 днів. У зв'язку із чим особовий рахунок в травні 2018 року заблокований та переданий список 30.05.2018 до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської РДА щодо встановлення факту місцезнаходження позивача. 05.06.2018 до управління надійшов витяг з протоколу №9 від 31.05.2018 щодо продовження виплати пенсії та виплату поновлено. В червні та липні місяцях 2018 виплачено пенсію, окрім того, в липні нараховано пенсію за травень 2018 року. В подальшому, відповідно до списків, які подані Департаментом інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України, що надійшли до управління 09.08.2018, встановлено факт перетину позивачем 05.03.2018 кордону та знаходження на непідконтрольній українській владі території понад 60 днів. У зв'язку із чим особовий рахунок в серпні 2018 року заблокований та переданий список 14.08.2018 до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської РДА, щодо встановлення факту місцезнаходження позивача.
27.08.2018 до управління надійшов витяг з протоколу №13 від 23.08.2018 щодо відновлення виплати пенсії та виплату поновлено. Окрім того вказано, що виплата пенсії буде нарахована в жовтні за жовтень 2018 р., а за минулий час , тобто за травень, серпень та вересень 2018 р. буде нарахована на додаткову відомість.
18.09.2018 ОСОБА_2 звернувся із заявою щодо надання пояснень стосовно не виплати пенсії за травень, серпень та вересень 2018 року, за наслідком розгляду якої відповідач листом №68/о-7 від 02.10.2018 повідомив, що виплата пенсії за минулий час, тобто за травень, серпень та вересень 2018 року буде нарахована на додаткову відомість. Доплати за минулий час будуть включатись та виплачуватись відомостях в окремому порядку, визначеному КМУ.
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача щодо невиплати пенсії за травень, серпень, вересень 2018 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що припинення виплати пенсії позивачу в травні, серпні 2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV. Крім того, у визначений судом строк від відповідача не надійшло відзиву, що кваліфіковано судом як визнання позову.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ст. 7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Факт внутрішнього переміщення, згідно положень ст. 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
За приписами ст. 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Питання виплати пенсій врегульовані нормами ст. 47 зазначеного Закону, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами ст. 49 Закону № 1058-IV.
Так, згідно з ч. 1 вказаної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Згідно з п. 1 постанови КМУ від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам " від 8 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Положеннями п. 12 вказаного Порядку визначено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
При оцінці доводів апелянта стосовно правомірності своїх дій, колегія суддів враховує, що доказів на підтвердження наявності передбачених ст. 49 Закону № 1058-IV підстав, для припинення позивачеві виплати пенсії апелянтом не надано.
Крім того, суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань апелянта щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, з огляду на наступне.
З аналізу наведених норм статті 49 Закону № 1058-IV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними.
Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти, у тому числі постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Водночас, суд зазначає, що отримання пенсійним органом інформації щодо перетину кордону і перебування на непідконтрольній владі території понад 60 днів та з підстав перевірки встановлення факту місця знаходження не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії.
Тобто, доводи апелянта щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, зокрема, на норми постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" у разі не підтвердження місця фактичного проживання пенсіонера є безпідставними, оскільки пріоритетними для застосування у спірних правовідносин є саме вимоги статті 49 Закону № 1058-IV.
Правової позиції щодо пріоритетності застосування норм ст. 49 Закону № 1058-IV як підстави для припинення виплати пенсії дотримується Верховний Суд у своїх рішеннях за 2018 рік, зокрема, від 06 лютого 2018 року у справі № 263/7763/17 (провадження № К/9901/202/17), від 13 лютого 2018 року у справі № 243/11937/17 (провадження № К/9901/1267/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 425/1459/17 (провадження № К/9901/15534/18), від 27 лютого 2018 року у справі № 644/6336/17 (провадження № К/9901/2714/17), від 06 березня 2018 року № 243/4732/17 (провадження № К/9901/1464/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що припинення виплати пенсії позивачу в травні, серпні 2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 805/402/15.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 лютого 2019 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.