20 лютого 2019 р.Справа № 820/6572/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
представника позивача Міщенка Д.С.
представника відповідача Павлюченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.06.18 року по справі № 820/6572/17
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат
про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило до повного усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Івана Середи, буд. 10, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати Комунальну установу Панютинський психоневрологічний інтернат негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. позов задоволено.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат (64660, Харківська область, м.Лозова, смт. Панютине, вул. Івана Середи, б.10, код ЄДРПОУ 03189647).
До повного усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Івана Середи, буд. 10, зупинено повністю, у зв'язку з чим зобов'язано КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ ПАНЮТИНСЬКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНТЕРНАТ негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ( 61013, м.Харків, вул. Шевченка,8, код ЄДРПОУ 38631015) обов'язок щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 07.12.2017 року по 08.12.2017 року Лозівським РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки у Панютинському психоневрологічному інтернаті.
Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону, керівництву Панютинського психоневрологічного інтернату в останній день позапланового заходу державного нагляду (контролю) - 08.12.2017 року вручено акт № 426, складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Висновки перевірки свідчать про наявність певного кола порушень законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, при цьому, деякі з порушень створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей та полягають у наступному:
1. не проведено вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій покрівлі дахових приміщень будівель;
2. будівлі не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014;
3. на території комунальної установи "Панютинський психоневрологічний інтернат" демонтовано пожежний гідрант;
4. в будівлях комунальної установи "Панютинський психоневрологічний інтернат" не виконано технічне обслуговування наявних вогнегасників відповідно до приписів законодавства та ДСТУ;
5. шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", ДБН В.2.5-23-2010 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" та Правил улаштування електроустановок;
6. в приміщенні сторожки на території господарського подвір'я відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів, виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
7. в будівлі на території господарського подвір'я струмопровідний провід прокладено по горючій поверхні;
8. комунальна установа "Панютинський психоневрологічний інтернат" недоукомплектована необхідною кількістю вогнегасників;
9. пожежний щит не у повному обсязі забезпечено комплектом засобів пожежегасіння.
Вказані обставин слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки знайшов своє підтвердження факт наявності за відповідачем низки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створювали загрозу життю та здоров'ю людей, та не доведено відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами усунення зазначених в акті № 426 порушень.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Державна служба з надзвичайних ситуацій України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.
Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною четвертою статті 4 вказаного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Матеріалами справи підтверджується, що перевірка відповідача проводилась відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Постанови КМУ від 18 грудня 2017 року №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, наказу від 26.03.2018 року №84 "Про проведення планових перевірок об'єктів, що перебувають у власності, володінні, користуванні центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та непідприємницьких товариств і установ, на 2 квартал 2018 року" Індустріального районного відділу у м.Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, посвідчення на проведення перевірки від 01.12.2017 року №423 Лозівського РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
08.12.2017р., після завершення здійснення заходу, посадовою особою органу державного нагляду (контролю) складено припис №229 про усунення вищезазначених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що в цьому приписі посадова особа органу державного нагляду (контролю) визначив строки, в які відповідач повинен усунути порушення вимог законодавства, а саме: до 30.12.2017 року.
Однак, незважаючи на встановлені позивачем терміни усунення порушень, останній звернувся до суду з позовом 22.12.2017 року, який підписаний представником 18.12.2017 року.
Тобто, відповідачу не було надано змоги усунути в повному обсязі встановлені у приписі порушення до строку, самостійно визначеного позивачем, а тому, відповідно, і не було надано доказів, на підтвердження їх виконання до суду першої інстанції.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність звернення позивача до адміністративного суду із цим позовом.
При цьому, колегія суддів зауважує на те, що відповідно до частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Окрім того, відповідно до абзацу 1 частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Таким чином, зупинення виробництва (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг можуть бути застосовані судом виключно до суб'єктів господарювання.
В свою чергу, згідно з ч.ч. 1-3 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Таким чином, системний аналіз господарського законодавства вказує на те, що суб'єктами господарського права слід вважати тільки тих осіб, які мають особливий правовий статус та безпосередньо здійснюють господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому незалежно від мети здійснення такої діяльності - досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку (підприємницька) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).
Постановою Вищого господарського суд України від 15.03.2011 року у страві №03/2073 визначено, що відповідно до ст. ст. 2, 55 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб'єкти господарювання - учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Панютинський психоневрологічний інтернат Інтернат є неприбутковою установою у галузі соціального захисту та не має меті отримання доходів (прибутків), тобто останній - не є суб'єктом господарювання, що виключає можливість застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення діяльності центру.
Колегія суддів зазначає, що Панютинський психоневрологічний інтернат - це комунальна установа, яка фінансується з обласного бюджету. Фінансово-господарська діяльність Інтернату проводиться відповідно до кошторису та штатного розпису, які затверджуються Департаментом соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації.
Матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції адміністрацією Інтернату максимально були усунені порушення в межах фінансування, але такі порушення як обладнання будівель інтернату системою протипожежного захисту, проведення вогнезахисного оброблення дерев'яних конструкцій покрівлі дахових приміщень та забезпечення працюючого персоналу засобами індивідуального захисту потребують часу та значних коштів, виділення яких не залежить від адміністрації Інтернату.
Також матеріалами справи встановлено, що з 16.05.2018р. по 17.05.2018р. провідним інспектором Лозівського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області майором служби цивільного захисту Мазуриком М.Ф. було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, технологічної та пожежної безпеки, про що складено акт № 89.
Згідно даного акту установою усунуто майже всі порушення, виявлені попередньою перевіркою, крім наступних: обладнання інтернату системою протипожежного захисту; не відремонтовано пожежний гідрант та не забезпечено безперешкодний забір води пожежними автомобілями; не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпеченість працюючого персоналу згідно з номенклатурою і нормами забезпечення засобами індивідуального захисту; не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об'єкту.
Щодо обладнання інтернату системою протипожежного захисту.
Рішенням Харківської обласної ради від 01.03.2018 року № 684 VII «Про внесення і змін до рішення обласної ради від 07 грудня 2017 року № 576 - VII «Про обласний бюджет на 2018 рік» та додатків до нього (зі змінами)» Департаменту соціального замісі), населення Харківської обласної державної адміністрації у 2018 році виділені кошти на здійснення заходів з пожежної безпеки, у тому числі для КУ Панютинський психоневрологічний інтернат, крім іншого, для встановлення автоматичної пожежної сигналізації (лист від 07.03.2018р. № 01 -46/03/3110).
Згідно з проведеними розрахунками вартість робіт складає 600 000 грн., а отже, з урахуванням ст. 2 Закону «Про публічні закупівлі» здійснення такої закупівлі проводиться виключно з використання електронної системи закупівель.
Так, 04.06.2018 КУ Панютинський ПНІ як замовник послуги розмістив оголошення про закупівлю «Послуги зі встановлення протипожежного устаткування» (послуги створення систем пожежогасіння, монтаж та налагодження автоматизації системи пожежної сигналізації, передавання тривожних сповіщень в приміщеннях КУ Панютинського психоневрологічного інтернату) за № UA-2018-06-04-000330-b на веб-порталі «prozorro» (витяг з веб-порталу «prozorro», що знаходиться у вільному доступі за адресою www.prozorro.gov.ua).
Але тендерні пропозиції учасників були відхилені тендерним комітетом з підстав невідповідності поданої тендерної пропозиції умовам тендерної документацій та невідповідності учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (протоколи № 2-03.07.2018 та 3-03.07.2018). Отже тендер не відбувся.
Наразі, триває строк на оскарження рішення тендерного комітету, встановлений ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо пожежного гідранта та забезпечення безперешкодного забору води пожежними автомобілями встановлено наступне.
КУ Панютинський ПНІ використовує воду із свердловини (запас води 17 куб.м.), створеної в башті «Рожковського», яка обладнана пожежним гідрантом діаметром 100 мм., а також на території установи знаходяться дві підземні ємності з водою 100 і 30 куб.м з обладнаним під'їздом для пожежного автомобіля.
Крім того, постійно експлуатуються дві пересувні цистерни для підвозу технічної води окремими тракторами.
Пожежний гідрант, що зазначений у акті перевірки, знаходиться на водомережі ДП «Лозоваводосервіс». В зв'язку з тим, що мережа стала непридатною до використання, ДП «Лозоваводосервіс» було її ліквідовано разом з гідрантом.
Листом ДП «Лозоваводосервіс» від 21.02.2018 року № 358 підтверджується, що договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення між КУ Панютинський психоневрологічний інтернат та ДП «Лозоваводосервіс» не укладався.
Щодо забезпеченості працюючого персоналу згідно з номенклатурою і нормами забезпечення засобами індивідуального захисту.
Згідно з розрахунком, виконаним Дочірнім підприємством «Харківспецоб'єкт» колективного підприємства «Харківспецсервіс» (накладна № 213/4 від 17.05.2018 від 17.05.2018 року) для забезпечення працюючого персоналу КУ Панютинський ПНІ засобами індивідуального захисту потрібно: костюм Л-1 -18 шт.. протигаз ГП-7 -337 шт., - респіратор У2-К- 123 шт. на загальну суму 403190 грн.
В зв'язку з тим, що зазначена сума не була передбачена кошторисом на 2018 рік, адміністрація установи звернулася до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, який здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю інтернату, з клопотанням про виділення додаткових коштів на придбання засобів індивідуального захисту (лист від 18.05.2018 року № 266/1).
На день розгляду справи судом апеляційної інстанції інформація про виділення зазначених коштів відсутня.
Щодо проведення ідентифікації потенційної небезпеки об'єкту.
24 травня 2018 року було проведено ідентифікацію КУ Панютинський психоневрологічний інтернат. Відповідно висновку за результатами ідентифікації установу не визнано потенційно небезпечним об'єктом. 19.06.2018р. ідентифікацію об'єкта узгоджено з ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Отже з наведеного слідує, що зазначені недоліки мають тривалий час існування, але виникнення надзвичайних подій не спричиняли, крім того, вони самостійно (без вирішального впливу іншого заздалегідь непередбачуваного, невідворотного та нездоланного фактору) не здатні спричинити виникнення ризику життю та здоров'ю людей. Також дані порушення раніше не розцінювалися органом державного нагляду як реальна загроза, життю та здоров'ю людей.
Таким чином, з викладеного вбачається, що адміністрацією інтернату проведені всі необхідні дії, по усуненню порушень, які приводять до виникнення пожежі. Відсутність протипожежної сигналізації та не забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту не призводять до виникнення пожежі і не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Але і ці порушення будуть усуненні після надання фінансування та проведення відповідних тендерних процедур, передбачених законом.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача негайно припинити використання будівель з метою проведення будь якої діяльності, непов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки колегія суддів зауважує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 8 ч. 1 ст. 4 КАСУ позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно ч. 4 ст. 5 КАСУ суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Пунктом 5 ч. 4 ст. 46 КАСУ громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено право суб'єкта владних повноважень - позивача звертатися до суду із позовною заявою про зобов'язання негайно припинити використання будівель з метою проведення будь - якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, то ці позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, таке рішення суду не можливо фактично виконати, оскільки в будівлях інтернату постійно мешкають 198 осіб, місце проживання яких зареєстроване за юридичною адресою установи. Всі мешканці інтернату мають І та II групу інвалідності, психічні та нервові розлади. 40 осіб не можуть самостійно рухатися. 51 особа визнана судом недієздатними. Зміна місця проживання таких осіб може призвести до значних ускладнень їх психічного стану, викликати агресію.
Також відповідно що Положення про Комунальну установу Панютинський психоневрологічний інтернат, затвердженого головою Харківської обласної ради Черновим С.І. 21.04.2017 року влаштування до Інтернату здійснюється згідно із путівкою на влаштування до Інтернату, виданою Департаментом соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації, отже адміністрація Інтернату не може самостійно вирішити питання про припинення користування будівлями установи і як наслідок переселення підопічних до інших установ.
Зважаючи на те, що відповідачем частково здійснено в межах своїх повноважень та можливостей заходи щодо усунення виявлених порушень, та беручи до уваги принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним висновок суду першої інстанції про необхідність застосування до відповідача заходів реагування державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення повністю експлуатації будівель Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Івана Середи, буд. 10.
Поміж іншим, судом першої інстанції безпідставно не були прийняті до уваги доводи відповідача про вжиття вичерпних заходів по усуненню порушень, виявлених позивачем, та надані на підтвердження цього наступні докази: витяг з положення про Комунальну установу Панютинський психоневрологічний інтернат; листування з ХОДА з приводу потреби в додаткових коштах задля виконання вимог контролюючого органу; накази про призначення комісії з питань обстеження, виявлення та усунення недоліків у протипожежній системі, закріплення відповідальних осіб за протипожежну безпеку за об'єктами, призначення евакуаційної комісії, встановлення цілодобового чергування за об'єктами; договір про надання послуг з технічного обслуговування вогнегасників, калькуляцію, акт виконаних осіб та докази оплати за договором; акт комісії про усунення порушень; інформацію про усунення порушень, яка направлена відповідачем до ХОДА, фотоматеріали відносно покажчиків пожежних резервуарів, евакуаційного освітлення, ізоляції проводки, укомплектування пожежних щитів, пожежного гідранту.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 820/6572/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунальної установи Панютинський психоневрологічний інтернат про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін
Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 25.02.2019 року