25 лютого 2019 р.Справа № 2-а-4912/11
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Мельнікової Л.В.,
суддів - Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 10 серпня 2018 року по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про заміну сторони виконавчого провадження по адміністративній справі № 2-а-4912/11, -
Встановила:
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 10.08.2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 та роз'яснено постанову Лебединського районного суду Сумської області від 19.09.2011 року по справі № 2-а-4912/11 із врахуванням ухвали цього ж суду від 21.05.2018 року, вказавши, що нею зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 54 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести виплати з 1 травня 2011 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
21.12.2018 року означене судове рішення оскаржено Білопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області (подалі - Білопільське ОУПФУ, пенсійний орган) в апеляційному порядку. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, пенсійний орган зазначає, що розгляд зазначеного питання відбувся без виклику представника Білопільського ОУПФУ, а про існування оскаржуваної ухвали скаржник дізнався лише 10.10.2018 року із листа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, після чого 22.10.2018 року він направив до суду заяву про видачу її копії.
Крім цього, скаржник зазначає, що відтермінування подання апеляційної скарги зумовило відсутність в управлінні коштів на сплату судового збору. Таким чином, порушення строку подання апеляційної скарги допущено з незалежних від скаржника причин, які на думку пенсійного органу, є поважними та пов'язаними з істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За наведених обставин, скаржник просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити строк на оскарження ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 10.08.2018 року по справі № 2-а-4912/11.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як посвідчується матеріалами справи, у судове засідання 10.08.2018 року для розгляду заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення представник Білопільського ОУПФУ не викликався, не викликався він і у судове засідання 20.08.2018 року, у якому вирішувалося питання виправлення описки в ухвалі Лебединського районного суду Сумської області від 10.08.2018 року /а.с. 34, 37/. Дані, які б свідчили про те, що судом першої інстанції на адресу Білопільського ОУПФУ надсилались копії цих ухвал в матеріалах справи відсутні. Лише 25.10.2018 року вони отримані скаржником у суді першої інстанції /а.с. 43/.
Таким чином, для Білопільського ОУПФУ строк апеляційного оскарження ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 10.08.2018 року по справі № 2-а-4912/11 сплинув 10.11.2018 року.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга пенсійним органом подана 21.12.2018 року, що підтверджується витягом з пошукової системи ПАТ «Укрпошта» за штриховим ідентифікатором 4180001890975, тобто поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що відсутність у пенсійного органу коштів на сплату судового збору у період часу з 26.10.2018 року по 21.12.2018 року, що зазначено скаржником в якості причини відтермінування подання апеляційної скарги на рішення суду і як наслідок зазначено поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, не підкріплено відповідними доказами.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинне бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як наголосив Європейський Суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року «право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, … таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності точно так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. …» (п. 40, 41 мотивувальної частини зазначеного рішення).
У справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів… Судова система, в якій існує можливість неодноразового скасування остаточного судового рішення, як це було встановлено у цій справі, не відповідає, як така, принципу правової певності, який становить один з основних елементів верховенства права в сенсі статті 6 § 1 Конвенції» (пункт 72, 77 мотивувальної частини рішення від 06.11.2002 року).
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.
Частинами 2 та 3 статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху < > у випадку, якщо вона подана після закінчення строків < >, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Білопільського ОУПФУ відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України підлягає залишенню без руху та скаржнику слід надати строк для визначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження означеного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 10 серпня 2018 року по справі № 2-а-4912/11 - відмовити.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис)Кононенко З.О. Калиновський В.А.