25 лютого 2019 року справа №428/16409/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 лютого 2019 р. у справі № 428/16409/18 (головуючий І інстанції Юзефович І.О.), яка складена в повному обсязі 05 лютого 2019 року в м.Сєвєродонецьку Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Командира взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Романюка Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР №331609 від 15.12.2018р.,-
ОСОБА_1 (далі по-тексту позивач, апелянт) звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Командира взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Романюка Олександра Олександровича (далі по-тексту відповідач, інспектор) у якій просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР №331609 від 15.12.2018р року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 15.12.2018р. відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВР №331609 за порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме керуючи т/з Scoda Octavia, д.н. НОМЕР_1, 15.12.2018р. о 15-13год. в м.Рубіжне на перехресті вул.Слов'янська та вул.Силікатна, здійснюючи поворот з вул.Силікатна на вул.Слов'янська, не подав сигнал показчиком повороту відповідного напрямку, а саме ліворуч, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР України. Позивач вважає, що відповідач не дослідивши повно і об'єктивно усіх обставин у їх сукупності, та не давши їм належної оцінки, в порушення положень КУпАП передчасно дійшов до висновку про винуватість позивача та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці, внаслідок чого позивач був позбавлений об'єктивного та всебічного розгляду справи
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 лютого 2019 р. у справі № 428/16409/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до командира взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Луганській області ДПП Романюка О.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122КпАП України, а тому правомірно було прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не зафіксовано порушення п.9.2. (б) ПДР України, оскільки на відеозаписі не видно роботу покажчика повороту через низьку якість відеозапису. При цьому, відповідачем зафіксовано вже завершення відповідного маневру транспортного засобу, де видно лише рух прямо без зміни напрямку руху. У свою чергу, п. 9.4. ПДР України встановлено, що подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менше як за 50-100 м. у населених пунктах і за 150-200 м. поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Вважає, що матеріали справи не містять належних доказів у справі адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи тільки момент завершення відповідного маневру та про напрямок транспортного засобу зафіксованого на відеокамеру.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що командиром взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Луганській області ДПП Романюком О.О. постановою серії ВР №331609 від 15.12.2018р. у справі про адміністративне правопорушення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн., оскільки ним о 15-13год. було встановлено порушення вимог п. 9.2. (б) ПДР України, а саме ОСОБА_1, керуючи т/з Scoda Octavia, д.н. ВВ 2338ВН, 15.12.2018р. о 15-13год. у м.Рубіжне на перехресті вул.Слов'янська та вул. Силікатна, здійснюючи поворот з вул.Силікатна на вул.Слов'янська, не подав сигнал показчиком повороту відповідного напрямку, а саме ліворуч.
Спірним по справі є правомірність притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП України.
У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом адміністративного судочинства України (далі-КАСУ) встановлено, а саме ст.72-90, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи та докази зазначає що відповідачем, як доказ правомірності дій поліцейських, у суд першої інстанції був наданий диск з відеозаписом (відео-файл) №№ 20181215210031000266», «20181215210033000267», «20181215210133000269», «20181215210137000270», «20181215210206000272», «20181215210307000274», «20181215210407000282», «20181215210501000284», «20181215210552000286» «201812152106000000287», «20181215210712000291»..
Колегія суддів, звертає увагу позивача на те, що єдиним належними доказами у даній справі є відео зафіксоване з місця події.
Як вбачається з відеозапису №20181215210552000286 від 15.12.2018 року ( з 00:01 хв. по 00.06 хв.) дослідженого колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_1 не подав сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом. Відеозапис має достатню якість для того, щоб дійти цього висновку. Крім того, на відеозапису зафіксований саме маневр автомобіля - поворот. Тобто, встановлено порушення п 9.2 «б» розділу 9 «Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, які полягають у тому, що з відеозапису який має низьку якість не видно чи подавався сигнал повороту чи ні, крім того на відеозапису зафіксований рух автомобіля прямо.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП настає в разі порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи з його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання н невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів дох громадян або 50 штрафних балів.
Відеозапис відображає послідовність, безперервність подій. Причин для сумніву достовірності відеозапису у суду не виникає. Суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для не прийняття відеозапису в якості доказу не встановлено.
За порушення не подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не спростований факт щодо не ввімкнення світлового показника повороту відповідного напрямку, чим порушено п. 9.2б Правил дорожнього руху України.
Висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Європейський суд з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», (заява № 15809/02, рішення від 29.06.2007 року) зазначив, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Тобто, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотриматися вимог Правил дорожнього руху України.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При таких обставинах суд вважає, що відповідач довів наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статями 272, 286, 309, 311, 315, 316 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 лютого 2019 р. у справі № 428/16409/18 - залишити без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 лютого 2019 р. у справі № 428/16409/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В. Сіваченко
Т.Г.Гаврищук