Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 лютого 2019 р. Справа№200/12385/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі судового засідання Заїченко Я.В.
за участю:
позивача - не з'явився;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
13 листопада 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі відповідач, управління) про визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області без номеру від 07 червня 2018 року про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку за нормами частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 21 травня 2018 року № 2396 про призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві ВАТ "КЕДР" з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року з 01 березня 1991 року по 18 березня 1991 року, з 01 серпня 2014 року по 11 серпня 2014 року, з 01 лютого 2015 року по 02 лютого 2015 року, з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року на підприємстві ВП "шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугілля", до страхового стажу періодів роботи на підприємстві ВП "шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугіллля" з 01 березня 2010 року по 31 рудня 2010 року та з 01 липня 2016 року по 20 травня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 травня 2018 року він звернувся до УПФ із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте рішенням від 07 червня 2018 року відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного 25 річного стажу.
Позивач вважає, що відповідачем не зараховані періоди його роботи, а саме: з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року на підприємстві ВАТ "Кедр" у зв'язку з тим, що довідка видана Новогродівською міською радою не підтверджує зайнятість повний робочий день на підземних роботах; за період з 01 березня 1991 року по 18 березня 1991 року - не зарахований до стажу період у зв'язку з перебуванням у страйку, періоди з 01 серпня 2014 року по 11 серпня 2014 року, з 01 лютого 2015 року по 02 лютого 2015 року, з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року на підприємстві ВП "шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугілля" - не зараховані у зв'язку з перебуванням у безкоштовних відпустках; період з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 липня 2016 року по 20 травня 2018 року не зарахований період на ВП "Шахта" Котляревська" ДП "Селидіввугілля" оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період, відповідачем безпідставно, без урахування діючого законодавства, тому вважає, що рішення прийняте відповідачем є протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) (арк. справи 1-2).
19 грудня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що до пільгового стажу позивача не зарахований період роботи на підприємстві ВАТ "Кедр" з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року оскільки довідка не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті; до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01 березня 2010 року по 31 грудня 20-10 року; з 01 липня 2016 року по 30 квітня 2018 року на підприємстві ВП шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля", оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України(форма ОК-5 від 22 травня 2018 року) та період з 01 травня 2018 року по 20 травня 2018 року на підприємстві шахта "Котляревська ДП "Селидіввугілля", оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 22 травня 2018 року). Окрім того, не зарахований стаж роботи, а саме: 18 днів у зв'язку перебування у страйку та 14 днів знаходження у безоплатних відпустках на ВП шахта "Коляревська" ДП "Селидіввугілля".
Тобто, відповідно до даних документів позивачем, відповідачем визначений стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складав 24 роки 04 місяці 13 днів. В зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами статті 14 частини 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (арк. справи 33-35).
Разом із відзивом на позов, відповідачем подана заява про розгляд справи за правилами загального провадження (арк. справи 36).
Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволена. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Призначене підготовче судове засідання на 10 січня 2019 року (арк. справи 40-41).
10 січня 2019 року підготовче судове засідання відкладено розглядом на 23 січня 2019 року.
Ухвалою суду від 23 січня 2019 року закрито підготовче судове засідання і призначено до судового розгляду по суті на 14 лютого 2019 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи своєчасно повідомлений. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.
21 травня 2018 року позивач звернуся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До заяви про призначення пенсії позивачем були додані такі документи:
- копія паспорта та ІНН позивача;
- копія трудової книжки серія НОМЕР_2 від 22 червня 1988;
- довідка про проходження військової служби від 08 травня 2018 року № 92;
- довідка про особливий характер роботи ДП "Шахта ім. Д.С. Коротченка" № 1-64 від 04 квітня 2018 року;
- архівна довідка від 05 квітня 2018 року № 53 видана Новогродівською міською радою "архівний відділ";
- архівні довідки від 06 квітня 2018 року № 195, № 197, видані ТОВ "Регіональний міжгалузевий архів";
- довідка про особливий характер роботи , яка видана ВП "Шахта "Коляревська" ДП "Селидіввугіллля" № 04-22/912 від 04 квітня 2018 року;
- довідка про особливий характер роботи,виткані ВП шахта 1-3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" від 30 березня 2018 року № 26/348;
- виписка з наказу про атестацію робочих місць ВП шахта 1-3 "Новогроджівська" ДП "Селидіввугілля" від 30 березня 2018 року № 26/349;
- довідка про підземні спуски в шахту з підприємства ВП Шахта 1-3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" від 30 березня 2018 року № 26/351;
- довідка про особливий характер роботи видані підприємством ВП шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" від 22 травня 2018 року № 09023/1340.
Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 07 червня 2018 року про відмову в призначені пенсії, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з не зарахуванням до пільгового стажу роботи позивача на підприємстві ВАТ "ЕДР" з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року, оскільки довідка, яка видана Новогродівською міською радою "архівний відділ" не підтверджувала зайнятість повного робочого дня у шахті. Також до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 липня 2016 року по 30 квітня 2018 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввгулля" у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ (форма ОК-5 від 22 травня 2018 року) та з 01 травня 2018 року по 20 травня 2018 року на підприємстві ВП шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" у зв'язку з відсутністю суми нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 22 травня 2018 року)
До пільгового стажу роботи зараховано періоди з 02 липня 1987 року по 24 серпня 1987 року, 28 грудня 1987 року по 17 квітня 1988 року, з 21 червня 1988 року по 23 червня 1988 року, на підприємстві шахта ім. Д.С. Коротченка", з 15 серпня 1999 року по 25 вересня 1991 року на підприємстві шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" за винятків днів перебування у страйку (18 днів) , з 10 жовтня 1991 року по 02 січня 1998 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля", з 27 серпня 2003 року по 20 травня 2018 року на підприємстві ВП шахта "Коляревська" ДП "Селидіввугілля" за винятком перебування у безкоштовних відпустках (14 днів). Відповідно до наданих документів, позивачу був врахований стаж - 33 роки 03 місяці 22 дні. В тому числі стаж підземної роботи,що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах склав - 24 роки 04 місяці 13 днів, в тому числі за статтею 14 -20- шахтарі - склав - 07 років 03 місяці 14 днів, за ст. 14-25- шахтарі - склав - 15 років 01 місяць 29 днів, військова служба - 01 рік 10 місяців 28 днів. На підставі чого, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах (арк. справи 16).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України № 1788-XII, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У трудовій книжці позивача зазначено, що він працював з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року працював у ТОВ "Кедр", підземним прохідником, з повним робочим днем в шахті (арк. справи 19).
Вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином (мають номера наказів, дати їх винесення, підписи та посади осіб, які вносили вказані записи, печатки підприємств).
Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджуєть факт роботи позивача у підземних умовах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Окрім того, пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Отже, належним та допустимим доказом, а саме трудовою книжкою підтверджується, що ОСОБА_1 має право на включення до пільгового стажу періоду роботи в ТОВ "Кедр" 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року.
Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 липня 2016 року по зо квітня 2018 року на підприємстві ВП шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків за цей період, суд зазначає наступне.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст. 24 Закону №1058).
За приписами ч.6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст. 20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок
Зокрема ч.1 ст. 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч.2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст. 16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01 травня 2018 року по 20 травня 2018 року на підприємстві ВП шахта "Котляревська ДП "Селидіввугілля" через відсутність суми нарахованої заробітної плати за цей період суд зазначає наступне.
28 листопада 2018 року позивачем через відділ діловодства та архівної роботи суду поданий лист, виданий ВП шахта "Котляревська" ДП "Селідввугілля" від 15 листопада 2018 року за вихідним № 01-4/3333, в якій зазначено, що утримані із заробітної плати, нараховані на заробітну плату працівників ВП шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля", страхові внески за період з 01 серпня 2003 року по 30 листопада 2014 року, з 01 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року у Пенсійний фонд м. Новогродівки, Покровську ОДПІ перераховані повністю. Єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників ВП ш. "Росія" ДП "Селидіввугілля" за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року, з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року в Покровську ОДПІ перераховано повністю. З 18 липня 2017 року ВП ш. "Росія" ДП "Селидіввугілля" перейменована в ВП шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля", згідно наказу ДП "Селидіввугілля" № 105 від 23 травня 2017 року (акр. справи 31).
Так, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі
Відповідно до частини 2 цієї статті, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно частини 10 вищенаведеної статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового стажу періоду роботи з 01 травня 2018 року по 20 травня 2018 року на підприємстві ВП шахта "Котляревська ДП "Селидіввугілля".
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду роботи на підприємстві ВП шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля": з 01 серпня 2014 по 11 серпня 2014 року, 01 лютого 2015 року по 02 лютого 2015 року, з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року перебування у безкоштовних відпустках суд зазначає наступне.
За статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Нормативно-правовими актами, до предмету регулювання яких відносяться правовідносини із нарахування пенсій, в тому числі визначення стажу роботи (зокрема, Закони 1058 та 1788), не встановлено, що дні простоїв та відпусток без збереження заробітної плати не включаються до страхового стажу працівника.
Більш того, у спірному рішенні від 07 червня 2017 року відповідачем взагалі не наведено підстав, з яких до страхового стажу позивача не враховано простої та безоплатна відпустка.
А отже, дії відповідача щодо не включення до страхового стажу позивача простоїв та безоплатних відпусток є необґрунтованими, тому ці 14 днів безоплатних відпусток та 18 днів страйків підлягають включенню до страхового стажу.
З довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки від 04 квітня 2018 року вбачається, що страйки - 1991 рік березень - 3 дні, квітень - 14 днів (8 спусків), травень - 1 день. Відпусткою без оплати не користувався (арк. справи 27).
Частиною 3 статті 28 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
Тобто періоди перебування у страйках не зараховуються до стажу роботи за умови визнання їх у судовому порядку незаконними.
За таких обставин суд приходить до переконання, що вимоги позивача про зарахування зазначених періодів до пільгового стажу роботи підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зарахував до страхового та пільгового стажу спірні періоди роботи.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 07 червня 2018 року про відмову в призначенні пенсії позивачу прийнято не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а отже підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним, повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії від 07 червня 2018 року, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем при пред'явленні позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., який підтверджується квитанцією № від 06 листопада 2018 року (арк. справи 4).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) про визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області без номеру від 07 червня 2018 року про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку за нормами частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 21 травня 2018 року № 2396 про призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві ВАТ "КЕДР" з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року з 01 березня 1991 року по 18 березня 1991 року, з 01 серпня 2014 року по 11 серпня 2014 року, з 01 лютого 2015 року по 02 лютого 2015 року, з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугілля", до страхового стажу періодів роботи на підприємстві ВП "Шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугіллля" з 01 березня 2010 року по 31 рудня 2010 року та з 01 липня 2016 року по 20 травня 2018 року - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07 червня 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві ВАТ "КЕДР" з 02 січня 1998 року по 13 серпня 1998 року з 01 березня 1991 року по 18 березня 1991 року, з 01 серпня 2014 року по 11 серпня 2014 року, з 01 лютого 2015 року по 02 лютого 2015 року, з 01 червня 2016 року по 01 червня 2016 року на підприємстві ВП шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугілля", до страхового стажу періодів роботи на підприємстві ВП шахта "Котляревського" ДП "Селидіввугіллля" з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 липня 2016 року по 20 травня 2018 року.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 2396 від 21 травня 2018 року про призначення пенсії за віком.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв Праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400; код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 14 лютого 2019 року.
Повний текст рішення виготовлений 25 лютого 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Шинкарьова І.В.