про поновлення процесуального строку
19 лютого 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1284/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Анісімова О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кривохижої Н.В.,
представника позивача - Балицької Р.С.,
представника відповідача - Філіповича В.М.,
представника третьої особи Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області - Коваля В.Л.,
представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області - Барабаша А.Л.,
розглянувши в підготовчому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду та заяву про поновлення строку звернення до суду, які заявлені у справі за позовом прокурора Сторожинецької місцевої прокуратури до Сторожинецької районної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Сторожинецька міська рада, Великокучурівська сільська рада, Нижньопетрівецька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення,-
Прокурор Сторожинецького району Чернівецької області 10.11.2014 р. звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Сторожинецької районної ради Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення ХV сесії VІ скликання Сторожинецької районної ради №92-15/2013 від 19.06.2013 р. "Про встановлення та зміну меж окремих сільських населених пунктів Сторожинецького району".
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2015 р. адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2015 р. - без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 р. касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2015 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції стало наступне:
- суди першої та апеляційної інстанції встановили порушення відповідачем порядку оприлюднення проекту спірного рішення, однак при розгляді цієї справи не дослідили і не надали належної правової оцінки питанню щодо неоприлюднення ухваленого Радою рішення від 19.06.2013 року №92-15/2013 «Про встановлення та зміну меж окремих сільських населених пунктів Сторожинецького району», яке відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року, №280/97-ВР є нормативним актом органу місцевого самоврядування, підлягає обов'язковому оприлюдненню в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року, № 2939-VI, і набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення;
- Вінницький апеляційний адміністративний суд, не вирішив питання про наявність чи відсутність підстав для залишення позову без розгляду в порядку ч. 2 ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155 і ст. 203 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення судами), не перевіривши правильність рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2018 року зазначену справу розподілено на суддю Анісімова О.В., який ухвалою від 22.12.2018 року прийняв її до свого провадження та призначив до розгляду.
Ухвалою суду від 18.02.2019 року позивача у справі - прокурора Сторожинецького району Чернівецької області, у зв'язку з реорганізацією органів прокуратури, замінено його процесуальним правонаступником - керівником Сторожинецької місцевої прокуратури (далі - позивач або прокурор) .
У підготовчому засіданні від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, оскільки про порушення відповідачем вимог земельного законодавства йому стало відомо з листа Державної інспекції сільського господарства України №2588 від 06.10.2014 року. При цьому у цій заяві прокурор зазначив, що ним дійсно вивчалось оскаржуване рішення на предмет відповідності закону, однак його вивчення відбувалось без документів, які стали підставою для його прийняття. Зазначене унеможливило встановити наявність порушень вимог земельного законодавства відповідачем. Окрім цього документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та його додатки, на офіційному сайті відповідача не опублікувались.
Також, оскаржене рішення створило правову невизначеність щодо більш ніж 1456 га земель Сторожинецького району Чернівецької області, які опинилися поза юрисдикцією як органів місцевого самоврядування району, так і органів державної виконавчої влади, оскільки з його прийняттям вони включені в межі окремих населених пунктів та в силу вимог частини 4 статті 173 Земельного кодексу України вибули з державної власності, проте у зв'язку невідповідністю проектів землеустрою вимогам чинного законодавства відомості про нові межі населених пунктів не включені до Державного земельного кадастру до сьогодні, а відтак право комунальної власності на них, як того вимагає стаття 173 Земельного кодексу України, не зареєстроване за органами місцевого самоврядування.
Представник позивача просив заяву задовольнити та поновити строки звернення до суду.
Представник відповідача щодо задоволення заяви про поновлення строків звернення до суду заперечив та подав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки зі змістом оскаржуваного рішення прокурор був ознайомлений шляхом спрямування на його адресу 02.07.2013 року, 07.02.2014 року та 18.02.2014 року копії рішення з матеріалами, на підставі яких це рішення було прийнято. Окрім того, оскаржуване рішення було опубліковане на порталі «Територіальні громади Чернівецької області (веб-адреса: http://gromady.cv.ua.) 02.07.2013 року, о 16 год. 22 хв. На підтвердження викладеного надав суду оригінали документів, які підтверджують факт отримання оскаржуваного рішення прокурором та його опублікування на порталі.
Представник третьої особи Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області у задоволенні заяви прокурора про поновлення строку звернення до суду просив відмовити, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду просив задовольнити.
Крім цього, на уточнююче запитання суду про включення земельних ділянок, щодо яких приймалось оскаржуване рішення до Державного земельного кадастру, представник третьої особи суду пояснив, що їх правовий статус сьогодні є невизначеним, внаслідок наявного судового провадження. Зазначені землі частково передані у користування учасникам антитерористичної операції, однак здійснити повноцінне їх оформлення є не можливим.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області заяву прокурора про поновлення строку звернення до суду просив задовольнити, а у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду просив відмовити.
Крім цього, суду пояснив, що на сьогодні зазначені земельні ділянки до Державного земельного кадастру не включені.
Враховуючи взаємозалежність клопотання про залишення позову без розгляду та заяви про поновлення строків звернення до суду (задоволення одного виключає задоволення іншого), суд вважає за доцільне розглянути та вирішити заяву та клопотання однією ухвалою.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України (в редакції чинній на момент подання прокурором позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, а згідно абзацу 2 частини 2 цієї ж статті КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Згідно частини 2 статті 60 КАС України (в редакції чинній на момент подання позову прокурором) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже враховуючи те, що прокурор у розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень, ним мав бути пред'явлений позов у шестимісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. При цьому у зв'язку із відсутністю в Україні органу, який має повноваження щодо звернення до суду із цим позовом, прокурор має право звернутись із таким позовом, набувши статус позивача.
У даному разі необхідно визначитись з днем виникнення підстав, що дають прокурору право на пред'явлення позову. Зокрема, таким днем є день коли прокурор дізнався або міг дізнатись про порушене право.
Оскаржуване рішення на адресу прокурора надсилалось тричі, зокрема 02.07.2013 року, 07.02.2014 року та 18.02.2014 року, однак в ході його вивчення порушень вимог земельного законодавства України не було виявлено. Отже, при належній організації прокурорської роботи, прокурор міг дізнатись про порушення вимог земельного законодавства, про які він зазначає у позові, у липні 2013 року шляхом вивчення матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
За таких обставин, прокурор пропустив шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом.
06.10.2014 року до позивача надійшов лист Державної інспекції сільського господарства України №2588 від 06.10.2014 року, яким виявленні, на її думку, порушення вимог земельного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення. Саме цей лист став підставою для звернення прокурором 06.11.2014 року до суду із позовом, оскільки Державна інспекція сільського господарства України такими повноваженнями не була наділена.
Отже, фактично прокурор дізнався, про ймовірні порушення вимог земельного законодавства 06.10.2014 року з листа Державної інспекції сільського господарства України №2588 від 06.10.2014 року і протягом місяця пред'явив до суду позов.
Відповідно до заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач визнає факт порушення ним строків звернення до суду, однак вважає, що є вагомі причини для їх поновлення, серед яких правова невизначеність щодо більш ніж 1456 га земель Сторожинецького району Чернівецької області, які опинилися поза юрисдикцією як органів місцевого самоврядування району, так і органів державної виконавчої влади.
З даного приводу суд вважає за необхідним висвітлити позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо підстав для поновлення пропущеного строку.
Так, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку ЄСПЛ зазначив, що національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Враховуючи особливості цієї справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку звернення до суду, характер права, для захисту якого надійшов позов до суду, період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення, наявність публічного інтересу, суд вважає за необхідним поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки правова невизначеність щодо більш ніж 1456 га земель Сторожинецького району Чернівецької області, які опинилися поза юрисдикцією як органів місцевого самоврядування району, так і органів державної виконавчої влади потребує правового врегулювання за участю суду. При цьому поверхневість первинних прокурорських перевірок оскаржуваного рішення, не може бути підставою для створювання перепон людям щодо отримання зазначених земельних ділянок.
За таких обставин, суд вважає, що заява прокурора про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, тоді як в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.
Керуючись статтями 121, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні клопотання представника Сторожинецької районної ради про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Заяву прокурора Сторожинецької місцевої прокуратури про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
3. Поновити прокурору Сторожинецької місцевої прокуратури пропущений строк звернення до адміністративного суду.
4. Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Ухвалу в повному обсязі складено 22 лютого 2019 р.
Суддя О.В. Анісімов