21 лютого 2019 р.Справа № 816/2218/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Ворони О.А.
представника відповідачів Предибайло А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.10.18 року по справі № 816/2218/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс"
до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №629598/31618527 від 03.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №82 від 10.11.2017 в ЄРПН;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №82 від 10.11.2017, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Квант Плюс", в строки визначені нормами діючого законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення накладної. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. При цьому, оскаржуване рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року у справі № 816/2218/18 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 03.04.2018 №629598/31618527 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №82 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.11.2017 №82 (направлену на реєстрацію 30.11.2017, реєстраційний номер документу 9254148540), складену та подану на реєстрацію ТОВ "Квант Плюс".
Відповідач, Головне управління ДФС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ДФС у Полтавській області посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.01.2017 між ТОВ "Квант Плюс" (Підрядник) та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (Замовник) укладено договір №38, яким визначено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з технічного переоснащення головного корпусу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" шляхом модернізації турбіни парової №2 з генератором струму ТВФ-120 з переходом на електрогідравлічну систему автоматичного регулювання з прямохідним електромагнітним приводом та модернізації КВПтаА котлоагрегату блоку №2 шляхом створення ПТК автоматичного регулювання котельного регулятора потужності, сумісного з ПТК САР турбіни, для участі в первинному та вторинному регулюванні частоти та потужності ОЕС України згідно з СОУ-НЕЕ 04.157:2009 та ENTSO-E (а.с.21-27).
За результатом вказаної господарської операції позивачем складено податкову накладну №82 від 10.11.2017 на загальну суму 954082,02 грн, у тому числі ПДВ 159013,67 грн (а.с.14-15), яку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно Квитанції від 04.12.2017 (а.с.16), сформованої автоматизованою системою ДФС України, реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567.
За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:28.11.99. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
На виконання зазначених вимог позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення від 30.03.2018 №2 (а.с.17) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (реєстрація якої/го зупинено), яке містить письмове пояснення та окремими файлами додано документи (8 додатків) на підтвердження господарської операції (а.с.17).
Зазначені документи доставлено в ДФС України та збережено на центральному рівні, що підтверджується отриманою позивачем Квитанцією №1 від 30.03.2018 (а.с.18).
Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 03.04.2018 прийнято рішення №629598/31618527 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №82 в ЄРПН (а.с.58-59).
Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів:
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунку-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
- не надано відповідні дозволи та ліцензії, необхідні для здійснення робіт на об'єкті підвищеної небезпеки.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано передбачені законодавством документи контролюючому органу, тому останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №82 від 10.11.2017.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Згідно з абзацом першим п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзацу першого п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з абзацом другим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом третім п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зі змісту квитанції від 30.11.2017 встановлено, що реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена у зв'язку з тим, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:28.11.99".
Положеннями зазначеного пункту Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 встановлено, що Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, у порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 03.04.2018 №629598/31618527 містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) переліку документів, які, на думку Комісії ГУ ДФС в Полтавській області, не надані.
Також у графі "додаткова інформація" спірного рішення зазначено, що ТОВ "Квант Плюс" не надано відповідні дозволи та ліцензії, необхідні для здійснення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки.
Так, колегія суддів зазначає, що, як встановлено матеріалами справи, 23.01.2017 між ТОВ "Квант Плюс" (Підрядник) та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (Замовник) укладено договір №38, яким визначено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з технічного переоснащення головного корпусу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" шляхом модернізації турбіни парової №2 з генератором струму ТВФ-120 з переходом на електрогідравлічну систему автоматичного регулювання з прямохідним електромагнітним приводом та модернізації КВПтаА котлоагрегату блоку №2 шляхом створення ПТК автоматичного регулювання котельного регулятора потужності, сумісного з ПТК САР турбіни, для участі в первинному та вторинному регулюванні частоти та потужності ОЕС України згідно з СОУ-НЕЕ 04.157:2009 та ENTSO-E (а.с.21-27).
При цьому, податкова накладна від 10.11.2017 №82 була складена платником податків за наслідками надання робіт з заміни та доповнення користувацьких функцій програмного забезпечення станційної системи керування, налагодження та тестування взаємодії станційної системи керування з системами САРП енергоблоку №2 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та САРЧП ДП "НЕК УКРЕНЕРГО" у вторинному регулюванні частоти та потужності ОЕС України.
Тобто, позивач надавав послуги з робіт, пов'язаних з функціонуванням програмного забезпечення.
Відповідно до Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженим Постановою КМУ №256 від 30.03.2016, зазначений вид робіт не потребує наявності документів, що дають право на їх виконання.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу на необхідність надання дозволів та ліцензій, необхідних для здійснення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки, є безпідставними.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наявні у справі документи бухгалтерського та податкового обліку, що складені на виконання договірних відносин між позивачем та його контрагентом, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому фактично свідчать про реальність господарських відносин ТОВ "Квант Плюс" з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на суму, зазначену у податковій накладній №82 від 10.11.2017.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведне та беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суб'єкта владних повноважень - Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 03.04.2018 №629598/31618527 є необґрунтованим.
Згідно із пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подійё зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Отже, з урахуванням положень п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, наявні підстави для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Квант Плюс" від 10.11.2017 №82 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року у справі № 816/2218/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі № 816/2218/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 25.02.2019 року