Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 лютого 2019 р. Справа№200/14882/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код відсутній, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 08.04.1997 Слов'янським МВУМВС України в Донецькій області; АДРЕСА_1), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане 17.08.2002 Відділом реєстрації актів громадського стану Слов'янського управління юстиції Донецької області, АДРЕСА_1) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (ідентифікаційний код 37841728, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 20). Просив визнати протиправними дії щодо відмови у видачі паспорта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов'язати оформити та видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі книжечки без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у реєстрі, без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Позов вмотивовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у видачі паспорту в формі книжечки та повідомлено про можливість видачі лише паспорта у формі ID-картки, вважає, що відповідач порушує права та інтереси її доньки, відмовляючи у оформленні такого паспорту.
2 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
24 січня 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Відповідач надав відзив, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог. Свою позицію вмотивовував тим, що у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог закону, відмови у надані адміністративної послуги з оформлення паспорту громадянина України не надавав. Позивач звернулась із заявою довільної форми з проханням оформити паспорт, при цьому, заява-анкета для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру не заповнювалась та не надавалась, що унеможливлює її виконання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи аналогічні тим, що викладені у відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши подані матеріали справи суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код відсутній, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 08.04.1997 Слов'янським МВУМВС України в Донецькій області; АДРЕСА_1), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане 17.08.2002 Відділом реєстрації актів громадського стану Слов'янського управління юстиції Донецької області, АДРЕСА_1), звернулися до Слов'янського міського відділу ГУ ДМС України в Донецькій області із заявою з проханням оформити ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України (затверджено Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ; далі за текстом - Положення №2503-ХІІ).
Додатками до заяви є дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см для оформлення бланку паспорту; копія свідоцтва про народження.
Листом від 10 листопада 2018 року №58-16375 Слов'янським міським відділом ГУ ДМС України в Донецькій області повідомлено про відмову у задоволенні заяви посилаючись на положення ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр", а також постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі за текстом - Постанова №302). Також в листі зазначено, що видача документу, що посвідчує особу, неможлива без обробки персональних даних особи, при цьому, паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
2 листопада 2018 року ГУ ДМС України в Донецькій області листом №23804/1/1401-18 повідомило про відсутність підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України вперше відповідно до постанови Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Перевіряючи відповідність закону оскарженої відмови владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр».
Так, згідно з приписами ч. 4 ст. 21 згаданого Закону паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
У свою чергу, відповідно до п. 3 Постанови №302 прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Поряд з цим, п.п. 3, 5, 6, 8 Положення №2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 13 Положення №2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Зразок заяви для отримання паспорту громадянина України у вигляді книжки був затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 р. за № 1089/21401.
Разом з цим, 17.04.2018 цей наказ визнано таким, що втратив чинність.
Станом на час розгляду справи затверджена форма заяви Міністерством внутрішніх справ України для отримання паспорта у вигляді книжки відсутня.
Суд зазначає, що форма анкети-заяви, на яку посилається відповідач, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 26.11.2014 №1279, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2014 року за №1586/26363 та розроблена для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Отже, враховуючи те, що Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320 який містив форму заяви на видачу паспорта втратив чинність, а іншої форми для видачі такого паспорту не затверджено, суд вважає неприйнятним посилання відповідача на невідповідність поданої позивачем заяви встановленому зразку.
Вирішуючи спір, суд зауважує, що дана адміністративна справа відповідає ознакам розглянутої Верховним Судом зразкової справи №806/3265/17, у межах якої було надано тлумачення змісту ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр", нормам Постанови №302 та нормам Положення №2503-ХІІ.
Зокрема, вирішуючи спір (у справі № 806/3265/17) по суті, ОСОБА_4 Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. ОСОБА_4 Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція). Суд вважає, що у спірних правовідносинах, відмовляючи дитині позивача у видачі паспорта громадянина України у вигляді паперової книжечки, відповідач допустив у своїх діяннях саме таке втручання, а це суперечить положенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Отже, як підсумувала ОСОБА_4 Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом постанови ОСОБА_4 Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на наведене, зважаючи на мотиви ОСОБА_4 Верховного Суду, а також на спосіб захисту, який визначив цей суд, коли ухвалював постанову від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17, суд дійшов висновку що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Щодо позовних вимог стосовно порядку ведення відповідачем паспортного обліку, а також щодо організації ними роботи з видачі паспортів громадянина України, то такі задоволенню не підлягають, оскільки оформлення паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт, не передбачає внесення персональних даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про дитину і про її батьків до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у реєстрі, без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру задоволенню не підлягають, оскільки оформлення паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт, не передбачає внесення персональних даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з розглядом справи в суді, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код відсутній, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 08.04.1997 Слов'янським МВУМВС України в Донецькій області; АДРЕСА_1), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане 17.08.2002 Відділом реєстрації актів громадського стану Слов'янського управління юстиції Донецької області, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області (ідентифікаційний код 37841728, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 20) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області (ідентифікаційний код 37841728, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 20) оформити та видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код відсутній, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане 17.08.2002 Відділом реєстрації актів громадського стану Слов'янського управління юстиції Донецької області, АДРЕСА_1) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 20 лютого 2019 року. Повний текст рішення складено 25 лютого 2019 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кошкош О.О.