Справа № 806/2370/18
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
19 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
позивача: ОСОБА_2;
представника позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
в травні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 26.12.2006 року отримує пенсію за віком як державний службовець відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
11.04.2018 року позивач звернувся до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії та переходу з пенсії призначеної згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Коростишівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 17.04.2018 року надано відповідь позивачу, викладену у листі №4660/03, в якій зазначено, що в результаті перевірки обґрунтованості довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії від 26.12.2006 року №36 виданої ТОВ "Бантус" за період 01.01.1994 -30.06.1997 та від 26.12.2006 року №2 виданої фірмою "Вія" за період з 01.07.1997 - 30.04.1998 року встановлено, що перевірити їх достовірність не можливо.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну службу", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, ч. 1 статті 40 Закону №1058-IV є диспозитивною нормою і дає пенсіонерам право вибору різних періодів нарахування заробітної плати для обчислення пенсії на умовах, визначених чинним законодавством.
Частиною 2 статті 41 Закону №1058-IV суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідач посилається на те, що в результаті перевірки обґрунтованості довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії від 26.12.2006 року №36 виданої ТОВ "Бантус" за період 01.01.1994 - 30.06.1997 та від 26.12.2006 №2 виданої фірмою "ВІЯ" за період з 01.07.1997 - 30.04.1998 встановлено, що перевірити їх достовірність не можливо.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі доводи відповідача є безпідставними, зазначаючи наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з 26.12.2006 року перебуває на обліку в Коростишівському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, призначену згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
Відповідно до Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
За бажанням пенсіонера у період до 01.07.2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату до 01.07.2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Встановлено, що довідки про заробітну плату №36 від 26.12.2006 року виданої ТОВ "Бантурс" та № 2 від 26.12.2006 року виданої фірмою "Вія" були предметом вивчення Пенсійним фондом під час звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії в 2006 році.
Разом з тим, пенсія призначена позивачу на підставі поданої трудової книжки в якій зазначено про роботу ОСОБА_2 у ТОВ "Бантус" і фірмі "Вія" та довідок про заробітну плату на цих підприємствах.
Зі змісту вказаної трудової книжки вбачається, що позивач з 16.03.1993 року прийнятий на посаду заступника директора МСП "Бантурс", 01.07.1997 року позивач призначений на посаду директора фірми "Вія" по переводу з МСП "Бантурс" та 01.05.1998 року звільнений з посади директора фірми "Вія" згідно протоколу №4 від 24.04.1998 року.
Таким чином, відповідачем при обчисленні пенсії позивачу враховувались дані вищезазначених довідок. А тому, сумнівів в їх достовірності при призначення пенсії у 2006 році у відповідача, з урахуванням вказаних записів трудових книжок позивача, не виникало, а повторного підтвердження права на пенсію нормами чинного законодавства не передбачено.
Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії відповідно до довідок встановленого зразка про заробітну плату №36 від 26.12.2006 року видану ТОВ "Бантурс" за період з 01.01.1994 по 30.06.1997 року та від 2612.2006 року №2 виданої фірмою "Вія" за період з 01.07.1997 по 30.04.1998 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо протиправності рішення відповідача про відмову у переведенні позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, а саме: з отримуваної пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 22 лютого 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.