Постанова від 19.02.2019 по справі 820/4798/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 р.Справа № 820/4798/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 05.11.18 року по справі № 820/4798/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФСЕРВІС"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, у якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000321411 від 26.01.18 р;

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Фараон Буд" за листопад 2016 року, ТОВ "ХСК Ракурс" за листопад-грудень 2016 року, ТОВ "Поток-К" за грудень 2016 року, ТОВ "ТК Прод-Маркет" за лютий 2017 року, ТОВ "Каліпсо ХФ" за травень, червень 2017 року, ТОВ "Делівері Групп" за травень-червень 2016 року, ТОВ "Екто Плюс" за жовтень 2016 року, ТОВ "Грандфлай" за жовтень 2016 року. За результатами перевірки складений акт № 145/20-40-14-11/39813912 від 15.01.2018 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 00000321411 від 26.01.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення- рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000321411 від 26.01.18 р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що необхідність звернення з цією апеляційною скаргою виникла внаслідок порушення судом першої інстанцій норм процесуального права, а саме, неповно з'ясовано обставини та недосконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, як того вимагає ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що під час судового розгляду справи відповідачем було звернуто увагу суду, що у ході проведення перевірки та дослідження первинних документів встановлено не можливість здійснення правочинів викладених у договорах (які ГУ ДФС у Харківській області поставлено під сумнів) як зі сторони сумнівних контрагентів так і безпосередньо зі сторони TOB "Технопрофсервіс" які діяли не для досягнення певної економічної мети, а з метою отримання податкової вигоди. На підтвердження однозначної правової позиції ГУ ДФС у Харківській зазначає, що до ГУ ДФС у Харківській області надійшла податкова інформація щодо контрагентів постачальників (копії наявні в матеріалах справи), відповідно до якої у підприємств постачальників відсутні можливості щодо проведення господарських операцій, що є предметом дослідження. Встановлено відсутність реальних господарських операцій, оскільки неможливо продати (надати в оренду) товар/послугу, який не був придбаним, що свідчить про відсутність фактичного руху товарів, а лише вказує на оформлення господарських операцій в паперовому вигляді без їх фактичного здійснення. Посилається на те, що проведеним аналізом ЄРПН у частині співставлення номенклатури придбаних та реалізованих товарів контрагентами позивача, встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару. Крім того, встановлено, що товар реалізований на адресу TOB "Технопрофсервіс" контрагентами постачальниками, у спірний період взаємовідносин, взагалі не придбавався. А отже втрачено зв'язок по ланцюгу постачання, та відповідно встановлено відсутність ТМЦ від контрагента до позивача. Також зазначає, що позивачем під час перевірки не надано документів щодо підтвердження оплати придбаного товару у межах спірних правовідносин. Також позивачем не надано документів що підтверджують необхідність отримання в оренду та придбання ТМЦ за спірними договорам, (умови, події або угоди які передували та зумовлюють отримання ТМЦ визначених у договорах). Вказує, що позивачем не надано документів щодо підтвердження перебування в оренді або у власності приміщень за адресою зазначеною у ТТН як: місце розвантаження. Або будь яке інше документальне підтвердження, чому місце розвантаження ТМЦ відбувалося за різними адресами які відмінні від місця реєстрації позивача. Позивачем не доведено дійсність (реальність) переміщення сумнівних ТМЦ у просторі, а саме до перевірки надано ТТН, проте не надано підтвердження сплати транспортних послуг отриманих від ФОП ОСОБА_1 Крім того, у більшості підприємств постачальників, вид діяльності значно відрізняться від товарів та послуг наданих по спірним договорам. Також зазначає, що в ЄДРСР зареєстровано матеріали кримінального провадження №12015000000000427 від 15.07.2015р. та №42016221090000115 від 10.06.2016р. в яких наявна негативна інформація (незаконна діяльність, фіктивність, участь у створенні штучних схемах податкового кредиту, реєстрація на номінальних керівників які реального відношення до нього не мають) щодо TOB "ХСК Ракурс". Крім того , посилаються на те, що під час співставлення ціни постачання одиниці товару встановлено що ціни із одним і тим же контрагентом за однією і тією самою номенклатурою значно збільшується або зменшується, що також викликав сумнів у товарності зазначених договорів, додатково стверджує про укладення сумнівних спірних угод лише на оперових носіях за для отримання податкової вигоди. Також зазначає, що міста реєстрації контрагентів позивача територіально відрізняються від місця навантаження зазначених у ТТН. З урахуванням викладеного просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову TOB "Технопрофсервіс" у повному обсязі.

Від TOB "Технопрофсервіс" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що товариство категорично не погоджується з апеляційною скаргою відповідача, вважає висловлені апелянтом твердження необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а рішення суду першої інстанції обґрунтованим та прийнятим у чіткій відповідності до вимог закону.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" зареєстровано Харківським міським управлінням юстиції 02.06.2015 року.

Підприємство перебуває на податковому обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова з 03.06.2015 року.

Головним управлінням ДФС у Харківській області засобами поштового зв'язку направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) на підприємство ТОВ"ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (податковий номер 39813912) від 22.09.2017 № 17898/20-40-14-11-18 та запит від 20.02.2017 року № 1368/10/20-40-14-08-18 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з TOB "ХСК Ракурс" (податковий номер 39925647) за листопад-грудень 2016 року, з ТОВ "Поток-К" (податковий номер 39983892) за грудень 2016 року, TOB "ТК Прод-Маркет" (податковий номер 39983892) за лютий 2017 року, ТОВ "Каліпсо ХФ" (податковий номер 40979402) за травень, червень 2017 року,

Листом від 31.10.2017 року № 1/31/10 (вх. №22060/10 від 31.10.2017 року), від 30.03.2017 року № 1/30/03 (вх. від 04.04.2017 року № 3671/10) ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" було надано договори по взаємовідносинам з даними контрагентами.

ГУ ДФС у Харківській області на підставі наказу від 27.11.2017 року № 10290, направлення від 29.12.2017 року № 1167 Головного управління ДФС у Харківській області, відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена з 29.12.2017 року по 05.01.2018 року документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Фараон Буд" (податковий номер 40389509) за листопад 2016 року, ТОВ "ХСК Ракурс" (податковий номер 39925647) за листопад-грудень 2016 року, ТОВ "Поток-К" (податковий номер 39983892) за грудень 2016 року, ТОВ "ТК Прод-Маркет" (податковий номер 39983892) за лютий 2017 року, ТОВ "Каліпсо ХФ" (податковий номер 40979402) за травень, червень 2017 року, ТОВ "Делівері Групп" (податковий номер 40396579) за травень-червень 2016 року, ТОВ "Екто Плюс" (податковий номер 40639998) за жовтень 2016 року, ТОВ "Грандфлай" (податковий номер 40626863) за жовтень 2016 року. За результатами перевірки складений акт № 145/20-40-14-11/39813912 від 15.01.2018 року.

Копію наказу від 27.11.2017 року № 7159 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" було вручено представнику за довіреністю від 02.02.2017 року ОСОБА_2 28.11.2017 року та направлення від 27.11.2017 року № 10290.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" ОСОБА_3

За наслідками перевірки контролюючим органом складено Акт № 145/20-40-14-11/39813912 від 15.01.2018 року. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" .

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, завищено податковий кредит на суму 605047 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за періодами :

- за травень 2016 року у розмірі ПДВ 5938,00 грн.;

- за червень 2016 року у розмірі ПДВ 15750,00 грн.;

- за жовтень 2016 року у розмірі ПДВ 117869,00 грн.;

- за листопад 2016 року у розмірі ПДВ 304745,00 грн.;

- за грудень 2016 року у розмірі ПДВ 113267,00 грн.;

- за лютий 2017 року у розмірі ПДВ 10106,00 грн.;

- за травень 2017 року у розмірі ПДВ 18686,00 грн.;

- за червень 2017 року у розмірі ПДВ 18686,00 грн.

25.01.2018 року не погоджуючись із викладеними у Акті перевірки висновками, підприємство направило до ГУ ДФС у Харківській області заперечення на Акт перевірки.

Відповіді від ГУ ДФС у Харківській області про розгляд заперечень на Акт перевірки № 145 до ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" не надходило.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення за формою "Р" від 26.01.2018 р. № 00000321411 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 27.02.2018 №7160/6/99-99-11-01-02-25 строк розгляду скарги було продовжено до 12 квітня 2018 року Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду даної скарги до ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" не надходило.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво,спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3. ст 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складає,, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документам, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Верховним Судом в ухвалі від 25.04.2018 у справі № 2а-18587/10/2670 висловлено правову позицію, що право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стала податкова інформація інших податкових органів відносно контрагентів позивача, з яким підприємство позивача мало господарські взаємовідносини у перевіряємому періоді, та як наслідок судження про нереальність вказаних взаємовідносин.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ "Фараон Юуд", .ТОВ "ХСК Ракурс", ТОВ "Поток-К", ТОВ "ТК Прод-Маркет", ТОВ "Каліпсо ХФ", ТОВ "Делівері Групп", ТОВ "Екто Плюс", ТОВ "Грандфлай".

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС":

У жовтні 2016 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу № 91/01/10 від 01.10.16 р

Відповідно до умов Договору ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності - витратні матеріали для технічного та сервісного обслуговування обладнання на об'єктах замовників, а покупець - ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити ці товари.

Потреба в укладені даного договору була обумовлена необхідністю технічного та сервісного обслуговування обладнання на об'єктах замовників-третіх осіб, для чого ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" були необхідні витратні матеріали.

На момент укладення даного договору сторони мали правоздатність та дієздатність юридичних осіб. Правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача договір було підписано директором ОСОБА_3, від контрагента - директором ОСОБА_5.

На виконання взятих на себе зобов'язань контрагентом на підставі видаткової накладної №91-241016 від 24.10.2016 було здійснено поставку замовлених товарно-матеріальних цінностей на ім'я Товариства. Отримані товарно-матеріальні цінності були внесені до даних бухгалтерського обліку Товариства. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Придбані товари транспортувались ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору-заявки на надання транспортних послуг №1/24/10 від 26.10.16, та за результатом здійснених послуг перевезення була складена товарно-транспортна накладна №1241016 від 24.10.16.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" склало та зареєструвало у ЄРПН податкову накладну, на підставі якої відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило зазначену суму до власного податкового кредиту.

Отримані від ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" витратні матеріали в подальшому використовувались у господарській діяльності позивача, а саме:

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені товарно-матеріальні цінності при виконанні своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця", регіональна філія "Південно-Західна залізниця", ВП Вагонна дільниця станції "Київ-Пасажирський" за договором № ПЗ/Л-16512/НЮ від 23.06.2016 р. За результатом виконання зобов'язань сторонами було складено акт приймання-передачі виконаних робіт на технічне обслуговування № 4 від 31.10.2016 року. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені товарно-матеріальні цінності при виконанні своїх зобов'язань перед - ВП "Пасажирське вагонне депо Гребінка" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за договором № П/Л -161489/НЮ від 21.10.2016 року. За результатом виконання зобов'язань у жовтні 2016 року сторонами було складено акт приймання-передачі виконаних робіт з технічного обслуговування обладнання фарбувальної камери та дрібоструминної камери для очищення зовнішньої поверхні вагонів № 1 від 31.10.2016 року. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

Від проведення господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання позивачем отримано прибуток у розмірі 15270,82 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ГРАНДФЛАЙ":

У жовтні 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" та ТОВ "ГРАНДФЛАЙ" діяв договір з надання послуг оренди техніки та обладнання №103/01/10 від 01.10.16, відповідно до якого ТОВ "ГРАНДФЛАЙ" зобов'язується надати ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" в оренду техніку, інструменти та обладнання за плату.

Потреба в укладенні даного договору була обумовлена необхідністю технічного та сервісного обслуговування обладнання на об'єктах замовників-третіх осіб, для чого ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" були необхідні спеціалізована техніка та обладнання, які були наявні у контрагента.

Надані на підставі договору оренди техніка та обладнання були прийняті Товариством за Актом прийому-передачі №103-1-10 від 01.10.16, а повернуті за актом №103-2-10 від 31.10.16. За результатом наданих послуг сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг №236-311016 від 31.10.16. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування орендованої техніки здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору-заявки на надання транспортних послуг. За результатом здійснених послуг перевезення була складені товарно-транспортні накладні №3011016 від 01.10.16 та №3311016 від 31.10.16.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "ГРАНДФЛАЙ" склало та зареєструвало у ЄРПН податкову накладну, на підставі якої відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило сплачену суму до власного податкового кредиту.

Орендована у ТОВ "ГРАНДФЛАЙ" техніка та обладнання були використані при виконанні ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

- № 30-УЗШК від 18.05.2016 року на сервісне обслуговування обладнання вагономийного комплексу для зовнішньої обмивки рухомого складу серії XJ-1006/4CB-H-P/SP-12D "TAMMERMATIK". За результатом надання послуг сторонами було складено акт про проведення робіт з сервісне обслуговування обладнання від 31.10.2016 року;

- № 44-УЗШК від 14.06.2016 року на сервісне обслуговування та ремонт компресорної установки КУ НВЕ-6/1,0 У2. За результатом надання послуг сторонами було складено акт про проведення робіт з сервісного обслуговування та ремонту від 31.10.2016;

- № 51-УЗШК від 30.06.2016 року на сервісне обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів. За результатом надання послуг сторонами було складено акт про проведення робіт з сервісного обслуговування технологічного обладнання від 31.10.2016;

- № 65-УЗШК від 22.08.2016 року на технічне обслуговування насосів. За результатом надання послуг сторонами було складено акт про проведення робіт з технічного обслуговування насосів від 31.10.2016 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ФАРАОН БУД":

У листопаді 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" та ТОВ "ФАРАОН БУД" діяв договір купівлі-продажу № 41 від 30.11.16 р., за умовами якого продавець - ТОВ "ФАРАОН БУД" зобов'язався передати у власність товар, визначений у специфікації, а покупець - ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов'язань контрагентом на підставі видаткових накладних №1383011-1 від 30.11.2016, №1373011-2 від 30.11.16, №1393011-3 від 30.11.16 було здійснено поставку замовлених товарно-матеріальних цінностей на ім'я товариства. Отримані товарно-матерільні цінності були внесені до даних бухгалтерського обліку товариства. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування придбаного товару здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. За результатом здійснених послуг перевезення була складені товарно-транспортні накладні №301116 від 30.11.16, №4301116 від 30.11.16 та №5301116 від 30.11.16.

Отримані від ТОВ "ФАРАОН БУД" витратні матеріали в подальшому використовувались у господарській діяльності товариства, а саме:

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені товарно-матеріальні цінності при виконанні своїх зобов'язань перед ВП "Пасажирське вагонне депо Гребінка" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за договором № П/Л -161489/НЮ від 21.10.2016 року. За результатом виконання зобов'язань сторонами було складено акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 30.11.2016. До вартості наданих послуг було включено вартість використаних витратних матеріалів.

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені товарно-матеріальні цінності при виконанні своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця", регіональна філія "Південно-Західна залізниця", ВП Вагонна дільниця станції "Київ-Пасажирський" за договором № ПЗ/Л-16512/НЮ від 23.06.2016 р. За результатом виконання зобов'язань сторонами було складено акт приймання-передачі виконаних робіт № 5 від 30.11.2016 року. До вартості наданих послуг було включено вартість використаних витратних матеріалів.

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені товарно-матеріальні цінності при виконанні своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ХСК РАКУРС":

У листопаді - грудні 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (Орендар) та ТОВ "ХСК РАКУРС" (Орендодавець) діяв договір №146/01/11 від 01.11.2016 р., за умовами якого Орендодавець надає Орендарю в оренду техніку та обладнання.

Перелік та характеристики орендованої техніки погоджуються сторонами в Специфікаціях та Актах прийому-передачі.

Надані на підставі договору оренди техніка та обладнання були прийняті Товариством за Актом прийому-передачі №146-1-11 від 01.11.16, а повернуті за актом № 146-1-12 від 29.12.16. За результатом наданих послуг сторонами було складено та підписано акти прийому-передачі наданих послуг №15-301116 від 30.11.16 та № 3-291216 від 29.12.16. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування орендованої техніки здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. За результатом здійснених послуг перевезення були складені товарно-транспортні накладні №4011116 від 01.11.16 та №3291216 від 29.12.16.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "ХСК РАКУРС" склало та зареєструвало у ЄРПН податкові накладні, на підставі яких відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило сплачені суми до власного податкового кредиту.

У листопаді 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (Орендар) та ТОВ "ХСК РАКУРС" (Орендодавець) діяв договір №147/01/11 від 01.11.2016 р., за умовами якого Орендодавець надає Орендарю в оренду техніку та обладнання. Перелік та характеристики орендованої техніки погоджуються сторонами в Специфікаціях та Актах прийому-передачі.

Надані на підставі договору оренди техніка та обладнання були прийняті Товариством за Актом прийому-передачі №147-1-11 від 01.11.16, а повернуті за актом № 147-1-12 від 29.12.16. За результатом наданих послуг сторонами було складено та підписано акти прийому-передачі наданих послуг №16-301116 від 30.11.16 та №4-291216 від 29.12.16. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування орендованої техніки здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. За результатом здійснених послуг перевезення були складені товарно-транспортні накладні №3011116 від 01.11.16 та №2291216 від 29.12.16.

Орендована у ТОВ "ХСК РАКУРС" техніка та обладнання були використані при виконанні ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

- № 30-УЗШК від 18.05.2016 року на сервісне обслуговування обладнання вагономийного комплексу для зовнішньої обмивки рухомого складу серії XJ-1006/4CB-H-P/SP-12D "TAMMERMATIK". За результатом надання послуг сторонами було складено акти про проведення робіт з сервісне обслуговування обладнання від 30.11.2016 та від 30.12.2016;

- № 44-УЗШК від 14.06.2016 року на сервісне обслуговування та ремонт компресорної установки КУ НВЕ-6/1,0 У2. За результатом надання послуг сторонами було складено акти про проведення робіт з сервісного обслуговування та ремонту від 30.11.2016 та від 30.12.2016;

- № 51-УЗШК від 30.06.2016 року на сервісне обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів. За результатом надання послуг сторонами було складено акти про проведення робіт з сервісного обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів від 30.11.2016 та від 30.12.2016;

- № 53-УЗШК від 02.07.2016 року на технічне обслуговування швидкісних розпашних воріт "EFAFLEX". За результатом надання послуг сторонами було складено акт про технічне обслуговування від 30.12.2016.

- № 65-УЗШК від 22.08.2016 року на технічне обслуговування насосів. За результатом надання послуг сторонами було складено акт про технічне обслуговування насосів від 30.12.2016.

Орендована у ТОВ "ХСК РАКУРС" техніка та обладнання також використовувались при виконанні ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" своїх зобов'язань перед:

- ПАТ "Українська залізниця", регіональна філія "Південно-Західна залізниця", ВП Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський" за договором № ПЗ/Л-16512/НЮ від 23.06.2016 р. За результатом надання послуг сторонами було складено акт прийому-передачі виконаних робіт на технічне обслуговування № 5 від 30.11.2016

- ВП "Пасажирське вагонне депо Гребінка" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за договором № П/Л -161489/НЮ від 21.10.2016 року. За результатом надання послуг сторонами було складено акти прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 30.11.2016 та № 3 від 30.12.2016.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ПОТОК-К" :

В грудні 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (Покупець) та ТОВ "ПОТОК-К" (Продавець) діяв договір купівлі-продажу № 7/12/12 від 12.12.2016р., за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, визначений у Специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

Потреба в укладенні даного договору була обумовлена необхідністю технічного та сервісного обслуговування обладнання на об'єктах Замовників-третіх осіб, для чого ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" були необхідні витратні матеріали.

На виконання взятих на себе зобов'язань контрагентом на підставі видаткових накладних №16-121216 від 12.12.16, №4-13.12.16 від 13.12.16 було здійснено поставку замовлених ТМЦ на ім'я Товариства. Отримані ТМЦ були внесені до даних бухгалтерського обліку Товариства. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування придбаного товару здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. Та за результатом здійснених послуг перевезення була складені товарно-транспортні накладні №1121216 від 12.12.16 та №1131216 від 13.12.16.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "ПОТОК-К" склало та зареєструвало у ЄРПН податкові накладні, на підставі яких відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило зазначену суму до власного податкового кредиту.

Отримані від ТОВ "ПОТОК-К" витратні матеріали в подальшому використовувались у господарській діяльності Товариства, а саме:

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені ТМЦ при виконанні своїх зобов'язань перед ВП "Пасажирське вагонне депо Гребінка" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за договором № П/Л -161489/НЮ від 21.10.2016 року. За результатом виконання зобов'язань сторонами було складено акт прийому-передачі виконаних робіт № 3 від 30.12.2016 року. До вартості виконаних робіт було включено вартість використаних витратних матеріалів. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

- ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" використовувало поставлені ТМЦ при виконанні своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця", регіональна філія "Південно-Західна залізниця", ВП Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський" за договором № ПЗ/Л-16512/НЮ від 23.06.2016 р. За результатом виконання зобов'язань сторонами було складено акт прийому-передачі виконаних робіт на технічне обслуговування № 6 від 30.12.2016 року. До вартості виконаних робіт було включено вартість використаних витратних матеріалів. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі. Заборгованість відсутня.

У листопаді - грудні 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (Орендар) та ТОВ "ТК ПРОД-МАРКЕТ" (Орендодавець) діяв договір №53/01/02 від 01.02.2017р., за умовами якого Орендодавець надає Орендарю в оренду техніку та обладнання. Перелік та характеристики орендованої техніки погоджуються сторонами в Специфікаціях та Актах прийому-передачі.

Надані на підставі договору оренди техніка та обладнання були прийняті Товариством за Актом прийому-передачі №53-1-02 від 01.02.17, а повернуті за актом №53-2-02 від 28.02.17. За результатом наданих послуг сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг №138-280217 від 28.02.17. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування орендованої техніки здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. Та за результатом здійснених послуг перевезення була складені товарно-транспортні накладні №3010217 від 01.02.17 та №2280217 від 28.02.17.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "ТК ПРОД-МАРКЕТ" склало та зареєструвало у ЄРПН податкову накладну, на підставі якої відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило сплачені суми до власного податкового кредиту.

Орендована у ТОВ "ТК ПРОД-МАРКЕТ" техніка та обладнання були використані при виконанні ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

- № 30-УЗШК від 18.05.2016 року на сервісне обслуговування обладнання вагономийного комплексу для зовнішньої обмивки рухомого складу серії XJ-1006/4CB-H-P/SP-12D "TAMMERMATIK". За результатом надання послуг сторонами було складено акти про проведення робіт з сервісне обслуговування обладнання від 28.02.2017;

- № 51-УЗШК від 30.06.2016 року на сервісне обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів. За результатом надання послуг сторонами було складено акти про проведення робіт з сервісного обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів від 28.02.2017;

Щодо взаємовідносин з ТОВ "КАЛІПСО ХФ":

У травні-червні 2017 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (Орендар) та ТОВ "КАЛІПСО ХФ" (Орендодавець) діяв договір №5/28/04 від 28.04.2017р., за умовами якого Орендодавець надає Орендарю в оренду техніку та обладнання. Перелік та характеристики орендованої техніки погоджуються сторонами в Специфікаціях та Актах прийому-передачі.

Надані на підставі договору оренди техніка та обладнання були прийняті Товариством за Актом прийому-передачі №5-1-05 від 01.05.17, а повернуті за актом №5-1-06 від 23.06.17. За результатом наданих послуг сторонами було складено та підписано акти прийому-передачі наданих послуг №10-310517 від 31.05.17 та №1-230617 від 23.06.17. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування орендованої техніки здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. Та за результатом здійснених послуг перевезення була складені товарно-транспортні накладні №2010517 від 01.05.17 та №1230617 від 23.06.17.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "КАЛІПСО ХФ" склало та зареєструвало у ЄРПН податкову накладну, на підставі якої відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило сплачені суми до власного податкового кредиту.

Орендована у ТОВ "КАЛІПСО ХФ" техніка та обладнання були використані при виконанні ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

- №80-УЗШК від 31.05.2017 року на сервісне обслуговування обладнання вагономийного комплексу для зовнішньої обмивки рухомого складу серії XJ-1006/4CB-H-P/SP-12D "TAMMERMATIK". За результатом надання послуг сторонами було складено акт про проведення робіт з сервісне обслуговування обладнання від 30.06.2017;

- № 19-УЗШК від 16.03.2017 року на сервісне обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів. За результатом надання послуг сторонами було складено акт про проведення робіт з сервісне обслуговування технологічного обладнання від 30.06.2017;

- № 54-УЗШК від 05.05.2017 року на сервісно-технічне обслуговування вантажопідіймального устаткування та механізмів. За результатом надання послуг сторонами було складено акти про сервісно-технічне обслуговування вантажопідіймального устаткування та механізмів від 31.05.2017 та від 30.06.2017.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ГРУПП":

У травні-червні 2016 року між ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" (Орендар) та ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ГРУПП" (Орендодавець) діяв договір №7/18/05 від 18.05.16 р., за умовами якого Орендодавець надає Орендарю в оренду техніку та обладнання. Перелік та характеристики орендованої техніки погоджуються сторонами в Актах прийому-передачі. На момент укладення даного договору сторони мали правоздатність та дієздатність юридичних осіб. Правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача договір було підписано директором ОСОБА_3, від контрагента - директором ОСОБА_12.

За результатом наданих послуг сторонами було складено та підписано акти прийому-передачі наданих послуг №оу-50 від 31.05.16 та №оу-270 від 30.06.16. Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі.

Транспортування орендованої техніки здійснювалось із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів-заявок на надання транспортних послуг. Та за результатом здійснених послуг перевезення була складені товарно-транспортні накладні №2180516 від 18.05.16 та №1010616 від 01.06.16.

За результатом здійснення господарських операцій ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ГРУПП" склало та зареєструвало у ЄРПН податкову накладну, на підставі якої відповідно до норм чинного законодавства ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" включило сплачені суми до власного податкового кредиту.

Орендована у ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ГРУПП" техніка та обладнання були використані при виконанні ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

- № 30-УЗШК від 18.05.2016 року на сервісне обслуговування обладнання вагономийного комплексу для зовнішньої обмивки рухомого складу серії XJ-1006/4CB-H-P/SP-12D "TAMMERMATIK". За результатом надання послуг сторонами було складено акти про проведення робіт з сервісне обслуговування обладнання від 31.05.2016 та від 30.06.2016;

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які у відповідності до вимог чинного законодавства належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Збитковість вищезазначених договорів відповідачем не доведена.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, що позивачем під час перевірки не надано документів щодо підтвердження оплати придбаного товару у межах спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

В підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані банківські виписки, з яких вбачається, що позивачем оплачені отримані від контрагентів товари (т. 2 а.с. 39-81).

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем надались заперечення на акт перевірки, до заперечень товариством було надано банківські виписки. (т.1 а.с. 62- 78)

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, позивачем не надано документів що підтверджують необхідність отримання в оренду та придбання ТМЦ за спірними договорам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно письмових пояснень позивача, товариством неодноразово роз'яснювалась контролюючому органу як під час проведення перевірки та адміністративного оскарження, так і під час судового розгляду, що потреба в укладені спірних договорів була обумовлена необхідністю технічного та сервісного обслуговування обладнання на об'єктах замовників-третіх осіб, для чого ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" були необхідні витратні матеріали та орендована техніка.

Так отримані від контрагентів витратні матеріали та орендована техніка в подальшому використовувались у господарській діяльності Товариства, а саме:

- при виконанні своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця", регіональна філія "Південно-Західна залізниця", ВП Вагонна дільниця станції "Київ-Пасажирський" за договором № ПЗ/Л-16512/НЮ від 23.06.2016 p.;

- при виконанні своїх зобов'язань перед - ВП "Пасажирське вагонне депо Гребінка" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за договором № П/Л -161489/НЮ від 21.10.2016 року.;

- при виконанні своїх зобов'язань перед ПАТ "Українська залізниця" Філія "Українська залізнична швидкісна компанія" за наступними договорами:

- № ЗО-УЗШК від 18.05.2016 року на сервісне обслуговування обладнання вагономийного комплексу для зовнішньої обмивки рухомого складу серії XJ-1006/4CB-H-P/SP-12D "TAMMERMATIK";

- № 44-УЗШК від 14.06.2016 року на сервісне обслуговування та ремонт компресорної установки КУ НВЕ-6/1,0 У2;

- № 51-УЗШК від 30.06.2016 року на сервісне обслуговування технологічного обладнання для обслуговування електропоїздів;

- № 65-УЗШК від 22.08.2016 року на технічне обслуговування насосів, тощо.

Крім того, в даному випадку податковий орган, фактично, втручається в господарську діяльність товариства.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, позивачем не надано документів щодо підтвердження перебування в оренді або у власності приміщень за адресою зазначеною у ТТН як: місце розвантаження, або будь яке інше документальне підтвердження, чому місце розвантаження ТМЦ відбувалося за різними адресами які відмінні від місця реєстрації позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Чинним законодавством України не передбачено таких первинних документів як документів щодо навантаження-розвантаження придбаної продукції.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Зазначення в товарно-транспортних накладних різних адрес розвантаження, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, як вже було зазначено вище, орендована техніка та придбані ТМЦ транспортувались перевізником здебільшого безпосередньо на об'єкти замовників - третіх осіб, з якими ТОВ "ТЕХНОПРОФСЕРВІС" було укладено договори технічного та сервісного обслуговування обладнання та для виконання зобов'язань за якими дані товари та обладнання і були необхідні.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, що позивачем не доведено дійсність (реальність) переміщення сумнівних ТМЦ у просторі, а саме до перевірки надано ТТН, проте не надано підтвердження сплати транспортних послуг отриманих від ФОП ОСОБА_1, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи, відсутні докази, що зазначені документи вимагались контролюючим органом під час проведення перевірки.

Крім того, дані документи жодним чином не стосуються спірних відносин, адже між товариством та його контрагентами мали місце відносини купівлі-продажу та оренди, та на підтвердження дійсності та реальності даних господарських операцій контролюючому органу були надані усі необхідні первинні документи, а саме договори, специфікації, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі техніки та обладнання, товарно-транспортні накладні, документи, що підтверджують їх подальше використання тощо.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, що проведеним аналізом ЄРПН у частині співставлення номенклатури придбаних та реалізованих товарів контрагентами позивача, встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується реальність господарської операції позивача з контрагентами, а доводи щодо відсутності у цього контрагента відповідної номенклатури товарів є лише припущенням податкового органу.

Крім того, наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, що в ЄДРСР зареєстровано матеріали кримінального провадження №12015000000000427 від 15.07.2015р. та №42016221090000115 від 10.06.2016р. в яких наявна негативна інформація (незаконна діяльність, фіктивність, участь у створенні штучних схемах податкового кредиту, реєстрація на номінальних керівників які реального відношення до нього не мають) щодо TOB "ХСК Ракурс", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє на момент розгляду справи у суді касаційної інстанції) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Документи по відповідній кримінальній справі, які б підтверджували наведені податковим органом факти, до суду надані не були. Відсутні вони й в матеріалах справи.

Будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 , сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, що під час співставлення ціни постачання одиниці товару встановлено що ціни із одним і тим же контрагентом за однією і тією самою номенклатурою значно збільшується або зменшується, що також викликав сумнів у товарності зазначених договорів, додатково стверджує про укладення сумнівних спірних угод лише на оперових носіях за для отримання податкової вигоди, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно письмових пояснень позивача, за результатом господарських операцій з ТОВ "ХСК Ракурс" у листопаді-грудні 2016 року податкової накладної №13 від 30.11.2016 року контрагентом не виписувалось.

За результатом господарських правовідносин з ТОВ "ФАРАОН БУД" у листопаді 2016 року було виписано три податкові накладні №1393011 від 30.11.2016, №1383011 від 30.11.2016 та №1373011 від 30.11.2016. Взаємовідносини з ТОВ "ФАРАОН БУД" за періоди травень 2016 року та червень 2017 року, зазначені в апеляційній скарзі, контролюючим органом не перевірялись та не були предметом перевірки.

Таким чином, твердження контролюючого органу про значну різницю між цінами на одиницю товару з одним і там же контрагентом за однією і тією самою номенклатурою вочевидь не відповідають дійсності та не можуть слугувати доказом у даній справі.

Крім того, дані сумніви не можуть бути підставою відповідних нарахувань. Колегія суддів зазначає, що ціна договору визначається сторонами договору і вона може варіюватися в залежності від показників ринку.

Також колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку перевірка проводилась з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Посилаючись на донарахування з податку на додану вартість податковим органом жодних зауважень щодо податку на прибуток, який безпосередньо пов'язаний та впливає на податок на додану вартість в висновках акту перевірки не зазначено, що не відповідає позиції ДПІ стосовно спірних операцій та їх реальності.

Щодо посилань ГУ ДФС у Харківській області на те, що до них надійшла податкова інформація щодо контрагентів постачальників, відповідно до якої у підприємств постачальників відсутні можливості щодо проведення господарських операцій, що є предметом дослідження. Посилань на те, що у більшості підприємств постачальників, вид діяльності значно відрізняться від товарів та послуг наданих по спірним договорам, та те що міста реєстрації територіально відрізняються від місця навантаження зазначених у ТТН, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінивши вищевказані первинні документи суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

На час укладання та виконання зазначених вище договорів контрагентів позивача, було зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем по справі надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушень з боку позивача з приводу використання та реалізації придбаного товару, судом не встановлено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДФС України у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нараховані податковим органом за дане порушення суми грошового зобов'язання є незаконною, та як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року по справі № 820/4798/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош

Повний текст постанови складено 25.02.2019 року

Попередній документ

80055439

Наступний документ

80055441

Інформація про рішення:

№ рішення:	80055440
№ справи:	820/4798/18
Дата рішення:	19.02.2019
Дата публікації:	27.02.2019
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)