25 лютого 2019 р.Справа № 1640/3059/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Тацій Л.В. , Бартош Н.С. ,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 1640/3059/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по даній справі.
Колегія суддів розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
В клопотанні заявник апеляційної скарги посилається на ст.ст. 2, 4, 8 Закону України "Про судовий збір" , ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів ", ст.ст. 88, 133 Кодексу адміністративного судочинства, Конституційний Суд України у рішенні «У справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні», Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674«VI «Про судовий збір», Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI. 1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz vi. Poland), та на те, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснює сплату судового збору за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Станом на сьогодні затверджено кошторис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на 2018 рік, відповідно до якого наявне фінансування на сплату судового збору, проте дане фінансування має періодичний характер,просить відстрочити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області сплату судового збору до винесення рішення по справі.
Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області жодних документів що обґрунтовують доводи клопотання не надає.
Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.
Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обґрунтувань наявності обставин передбачених ст. 8 Закону України " Про судовий збір" клопотання апелянта не містить.
Посилання відповідача на рішення Верховного Суду України від 30.11.2015 року по справі № 1170/2а-578/12, від 04.12.2015 року у справі № 1170/2а-1511/12, від 30.11.2015 року у справі № 804/6861/13-а тощо є не обґрунтованими. Дані судові рішення не є рішеннями, які підпадали під застосування статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції чинній на момент винесення даних рішень), та таким що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
Крім того суд зазначає, що з моменту прийняття даних судових рішень (2015-2016 р.) відбулися зміни в законодавстві, що стосуються сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області слід відмови.
Керуючись ст.ст. 3, 73, 74, 133 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Бартош Н.С.