Іменем України
25 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/432/19
Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 31 січня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області) з такими вимогами:
1) визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 25.10.2018 щодо відмови позивачу у зарахуванні частки пільгового стажу відповідно Списку № 1 та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи:
- з 23.11.2006 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземної роботі у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 Відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;
- з 23.04.2010 по 14.07.2010 помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею та помічником начальника підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;
3) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16 жовтня 2018 року.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач у період з 23.11.2006 по 21.04.2010, тобто 03 роки 04 місяця 29 днів, працював у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» гірником підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземної роботі. У період з 23.04.2010 по 14.07.2010, тобто 0 років 02 місяця 22 дня, працював у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею та помічником начальника підземним з повним робочим днем під землею.
Згідно з записами у трудовій книжці позивача, останній працював на підземних роботах, за професіями та на посадах з повним робочим днем під землею у період з 0.06.1992 по 16.10. 2018, тобто 25 років 03 місяця 05 днів.
Оскільки станом на 16.10.2018 позивач був зайнятий на підземних гірничих роботах з видобутку вугілля з повнім робочим днем більше 25 років, він звернувся з заявою до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі документи.
Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 25.10.2018 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому абзацом 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Так, в рішенні зазначено, що стаж на пільгових підземних роботах, визнаний відповідачем тільки строком 21 років 06 місяців 00 днів. До пільгового стажу не зарахований період роботи з 23.11.2006 по 21.04.2010, коли він працював гірником підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземної роботі у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», та період роботи з 23.04.2010 по 14.07.2010, коли він працював помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею та помічником начальника підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». Тобто, відповідач не визнає стаж ОСОБА_2 на пільгових підземних роботах строком 03 роки 07 місяців 21 день, з підстав, що записи у трудовій книжці позивача не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на цих підприємствах. Зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи відповідач не може, оскільки позивачем не надано за ці періоди роботи довідок, уточнюючих пільговий характер роботи, які передбачена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Також у рішенні вказано, що зарахувати ці періоди роботи до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України не має підстав, оскільки в цих відомостях в даних по спец стажу зазначено, що підприємства звітували про роботу ОСОБА_2 по коду 13А1, згідно з яким право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах за Списком №1 та за результатами атестації робочих місць, а ОСОБА_2 звертається за призначенням пенсії згідно частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З таким рішенням позивач не згоден, оскільки відповідач, вимагаючи у позивача довідки, які підтверджують пільговий стаж роботи, послався лише на те, що записи у трудовій книжці позивача не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах, але, при цьому, не вказав, яка саме інформація не вказана у трудовій.
Натомість позивач зауважує, що у трудовій книжці є всі необхідні записи, у тому числі й щодо роботи з повним робочим днем під землею та проведенням атестації робочих місць. Тому вважає, що для підтвердження його пільгового трудового стажу взагалі не потрібно надавати ще й довідки, які уточнюють умови праці, у яких фактично вказуються ті ж відомості, що і у трудовій книжці.
Крім вищевказаного, рішення відповідача є неправомірним і у зв'язку з тим, що пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, на який у своєму рішенні посилається відповідач, передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до даних на позивача, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відомості персоніфікованого обліку), підтверджуються записи у трудовій книжці позивача за спірний період.
Посилання відповідача, що за цими відомостями неможливо зарахувати до пільгового спірний стаж позивача, з тих підстав, що підприємства за вказаний період звітували за кодом ЗП3013А1, а не ЗП3014А1 є безпідставними, оскільки відповідно довіднику кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства слідує, що за кодом «ЗП3014А1» звітується про працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25, тому до досягнення зайнятості 25 років на підземних роботах звітується за кодом «ЗП3013А1», у якому також вказано про працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Тобто, відомостями в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на ОСОБА_2, також досить повно підтверджено, що він у спірні періоди працював повний робочий день на підземних роботах і це є достатньою підставою, для зарахування цих спірних періодів до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).
Від УПФУ в Попаснянському районі Луганської області 12 лютого 2019 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 37-38), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічних викладеному у рішенні відповідача від 25.10.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Додатково до зазначеного у рішенні про відмову у призначенні пенсії вказано, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсій на інший) та перерахунку пенсії.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивачем 16.10.2018 подано до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області заяву про призначення/перерахунок пенсії (арк. спр. 31, 39), до якої додано копії: паспорта (арк. спр. 16, 43), картки платника податків (арк. спр. 17, 43 зв.), військового квитка від 29.10.1993 УН № 0565293 (арк. спр. 18, 58 зв.), диплому від 09.06.1993 ПТ № 754527 (арк. спр. 19, 58), трудової книжки від 05.07.1993 БТ-ІІ № 6004979 (арк. спр. 8-15, 44-48), довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» 09.10.2018 за №№ 485-493 (арк. спр. 48 зв.-52 зв.), 16.10.2018 за №№ 768-774 (арк. спр. 53-56), виписки з наказів (арк. спр. 56 зв.-57), довідки про фактично відпрацьований час на підземних роботах по спусках в шахту та виїздах з шахти, виданої ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» 09.10.2018 за № 494 (арк. спр. 57 зв.).
За наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення від 25 жовтня 2018 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 32, 42).
Дослідженням змісту рішення встановлено, що УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з посиланням на положення статті 45, абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи з 01.06.1992 по 03.07.1992, з 03.12.1992 по 23.03.1993, з 05.07.1993 по 24.10.1993, з 29.08.1995 по 23.10.2006, з 21.07.2010 по 16.10.2018 на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» за виключенням страйків, курсів з охорони праці, відпустки без збереження заробітної плати, прогулів, повістки ВКГ, відрядження, періодів АТО, тобто тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах згідно з довідками від 09.10.2018 №№ 485-493 та від 16.10.2018 №№ 768-774, виданих ВП шахт «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».
Відмовлено у зарахуванні роботи позивача з 23.11.2006 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземної роботі у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», з 23.04.2010 по 14.07.2010 помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка», у зв'язку з відсутністю у трудовій книжці позивача записів, що містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах на цих підприємствах, а також відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер роботи.
Крім того, зазначено, що для зарахування цих періодів роботи до пільгового стажу згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) немає підстав, оскільки в даних по спецстажу підприємства звітували про роботу ОСОБА_2 по статті 13А1, згідно з якою право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах за Списком № 1 та за результатами атестації робочих місць, а заявник звертається за призначенням пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідженням копії трудової книжки позивача встановлено, що за спірний період у ній наявні такі записи (арк. спр. 11-12):
по Шахтопрохідницькому управлінню № 5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка»
- запис № 17: 23.11.2006 прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 24.11.2006 № 192-к;
за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1, наказ від 08.10.2003 № 75;
- запис № 18: 09.12.2009 переведений помічником начальника ділянки з повним робочим днем на підземній роботі, наказ від 08.12.2009 № 221-к;
за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1, наказ від 30.09.2008 № 89;
- запис № 19: 21.04.2010 звільнений за переведенням до ШПУ № 4, згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України, наказ від 20.04.2010 № 81-к;
по Шахтопрохідницькому управлінню № 4 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»
- запис № 20: 23.04.2010 прийнятий за переведенням помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем під землею, наказ від 23.04.2010 № 67-к;
- запис № 21: 11.12.2006 помічник начальника підземний з повним робочим днем під землею, наказ про атестацію від 11.12.2006 № 158;
- запис № 22: 14.07.2010 звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ від 14.07.2010 № 145.
Також, позивачем до матеріалів справи надано індивідуальні відомості про застраховану особу Форми ОК-5 з індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, в яких наявні відомості про страховий стаж позивача, починаючи з 1999 року, у тому числі й за спірний період роботи (арк. спр. 27-30).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058-IV персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат:
код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника);
рік, за який внесено відомості;
розмір страхового внеску за відповідний місяць;
сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
страховий стаж;
кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;
ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення;
сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.
Частиною четвертою статті 21 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; […].
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […]
Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно в дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21 серпня 1992 року.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача із повним робочим днем під землею, а також щодо проведення атестації робочих місць.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно вимагає від позивача надання уточнюючих довідок.
Більш того, з вищеописаних норм Закону № 1058-IV та Порядку № 637 судом встановлено, що у разі відсутності уточнюючих довідок, відповідач має використовувати відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку - персональній електронній обліковій картці застрахованої особи.
Так, випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5, сформованої відповідачем, підтверджено, що у спірному періоді з 2006 по 2010 рік позивач має спеціальний стаж за кодами ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А4.
Згідно із довідником категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» (Додаток 8),
код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний |робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону ( 1058-15 ), на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
код ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах.
Таким чином, в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України наявні відомості, що позивач у спірному періоді працював на підземних роботах з повним робочим днем, - за списками робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Тобто, відповідач мав всі необхідні відомості для зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV, стаж роботи з 23.11.2006 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземної роботі у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка», та з 23.04.2010 по 14.07.2010 помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка».
З викладених підстав суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача щодо неможливості зарахувати спецстаж позивача, по якому підприємства звітували про роботу позивача по ст. 13А1, до спецстажу, що дає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Більш того, суд звертає увагу, що дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5, сформованої відповідачем, та оскаржуваного рішення відповідача від 25.10.2018 про відмову у призначенні пенсії встановлено, що відповідач із вище зазначених підстав відмовляє у зарахуванні тільки спірного стажу. При цьому інші періоди роботи позивача, по яких підприємства також звітували по коду ЗПЗ013А1, зараховані відповідачем до стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.
Таким чином, судом встановлено рішення відповідача від 25 жовтня 2018 року без номера про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню.
Відповідно, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується обраного способу захисту порушених прав позивача в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16 жовтня 2018 року, суд зазначає таке.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із застосуванням положень КАС України, а саме, виходом за межі позовних вимог та обранням іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 28.01.2019 (арк. спр. 3).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише з коригуванням обраного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 93292, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Шкільна, будинок 2, код за ЄДРПОУ 21792608) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 25 жовтня 2018 року без номера про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 23 листопада 2006 року по 21 квітня 2010 року гірником підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці з повним робочим днем на підземної роботі у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 Відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» та з 23 квітня 2010 року по 14 липня 2010 року помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16 жовтня 2018 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити пенсію відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова