П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4301/18
Категорія:7 Головуючий в 1 інстанції: Коблова О.Д. рішення суду першої інстанції прийнято в м. Одеса 06 грудня 2018 року о 16:14 год.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
при секретарі Голобородько Д.В.,
за участі сторін:
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Безлущенка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці Державної фіскальної служби, а саме: скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0432/50000/18 від 15 серпня 2018 року.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позивні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позивних вимог, так як позивач не має статус резидента, внаслідок чого у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Крім того, апелянт вважає, що митним органом порушено процедуру притягнення його до відповідальності, що також свідчить про необхідність скасування оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил.
В свою чергу, митним органом подано відзив на вищевказану апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, яким підтверджено вину позивача у вчиненні спірного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 2018 року в зону митного контролю відділу митного оформлення № 2 (міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка») митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС у напрямку з України до Молдови, в'їхав легковий автомобіль марки «TOYOTA HIGHLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN - код НОМЕР_2, (країна реєстрації - MD), під керуванням громадянки Молдови ОСОБА_4.
Під час проходження митних формальностей ОСОБА_4 надала паспорт громадянки Молдови НОМЕР_3, виданий 18 січня 2016 року IS «CRIS» REGISTRU», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «TOYOTA HIGHLANDER», р/н НОМЕР_1- 167001360, подорожній лист ДАА № 044088, подорожній лист ДАА № 13071727, посвідчення про відрядження, наказ SRL «COMMAX» від 29.12.2017 № 134/12 «Про відрядження».
В ході здійснення митного контролю та за інформацією, наявною в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України встановлено, що 09 січня 2018 року, через пункт пропуску «Mаяки-Удобне-Паланка» митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС, громадянкою ОСОБА_4 ввезено на митну територію України транспортний засіб «TOYOTA HIGHLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN - код НОМЕР_2, (країна реєстрації - MD), смугою руху «зелений коридор» з метою «особисте користування» у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Вказаний транспортний засіб позивач ввіз на територію України використовуючи паспорт громадянина Молдови НОМЕР_3, виданий 18 січня 2016 IS «CRIS» REGISTRU».
Під час здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу встановлено, що відносно громадянки Молдови ОСОБА_4 наявна інформація Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 20 грудня 2017 року № 643/9/15-70-65.
Відповідно до вказаного листа, згідно обліків ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 09 березня 2005 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 09 березня 2005 року Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.
За вказаних обставин, на підставі ст.ст.459, 494 МК України, співробітником Одеської митниці ДФС у відношенні громадянки України ОСОБА_4 складено протокол про ПМП № 0432/50000/18 від 27 лютого 2018 року за ознаками ст.485 МК України.
В свою чергу, постановою у справі про порушення митних правил № 0432/50000/18 від 15 серпня 2018 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 485 МК України, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, на суму 2238344,43 грн.
Не погоджуючись з отриманою постановою про накладення адміністративного стягнення позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про громадянство України», іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) цих держав.
Відповідно до п. 1 ст.2 ЗУ «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Згідно зі ст. 18 ЗУ «Про громадянство України», громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про громадянство України», громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання Указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.
Згідно ст. 4 МК України, резидентами-фізичними особами вважаються: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно з положеннями ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордоном, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22 листопада 1999 року № 201, документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.
Колегією суддів встановлено, що 09 січня 2018 року через пункт пропуску «Mаяки-Удобне-Паланка» митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС, громадянкою Молдови ОСОБА_4 ввезено на митну територію України транспортний засіб «TOYOTA HIGHLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_1, країна реєстрації - MD, смугою руху «зелений коридор», з метою особистого користування у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року».
В даному випадку, колегія суддів зазначає, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року без сплати митних платежів.
При цьому, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування здійснюється після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Між тим, колегія суддів вважає, що основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом, у розумінні положень Митного кодексу України, є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як і громадянин України, так і громадянин іншої держави.
В свою чергу, у межах спірних правовідносин митним органом встановлено, що громадянка Молдови ОСОБА_4 є також громадянкою України та має паспорт громадянина України, серії НОМЕР_4, виданий 09 березня 2005 року Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.
Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що громадянка України ОСОБА_4, починаючи з 09 березня 2005 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, колегія суддів вважає якщо громадянин України постійно проживає в іншій країні він має у встановленому законом порядку зареєструвати своє місце проживання у відповідному територіальному підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, що свідчитиме про набуття ним статусу нерезидента.
В даному випадку, позивачем не надано доказів проведення відповідної реєстрації свого місця проживання, як громадянина України, за кордоном.
Між тим, колегія суддів вважає, що оскільки позивач має паспорт громадянина України, він має нести юридичну відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства, як громадянин України.
В свою чергу, враховуючи факт постійної реєстрації позивача, як громадянина України, на території України, колегія суддів вважає останнього резидентом України.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, маючи статус громадянина-резидента, при ввезенні на митну територію України автомобіля, зареєстрованого в Молдові, заявив митному органу України, що він є громадянином Молдови та нерезидентом України, чим вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Проте, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про порушення митних правил підлягає скасуванню, так як вона прийнята поза межами строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, встановлених ст. 467 МК України, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
В даному випадку, як вже зазначалось колегією суддів вище, 09 січня 2018 року позивачем ввезено на митну територію України транспортний засіб «TOYOTA HIGHLANDER», смугою руху «зелений коридор», з метою особистого користування у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», чим вчинив спірне правопорушення.
При цьому, інформацію щодо наявності у позивача громадянства України митний отримав 23 січня 2018 року, тобто у день отримання листа ГУ ДМС України в Одеській області № 643/9/15-70-65 від 20 грудня 2017 року.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що митний орган виявив факт вчинення спірного правопорушення 23 січня 2018 року.
В свою чергу, складання оскаржуваної постанови 15 серпня 2018 року здійснено поза межами встановленого 6-місячного строку.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року - скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4.
Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби про порушення митних правил № 0432/50000/18 від 15 серпня 2018 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення ст. 485 МК України, у вигляді штрафу, на суму 2 238 344,43 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.