04 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 804/9159/16
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі №804/9159/16 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 134270,24 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову. Скаржник вказує, що судом першої інстанції не встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у тому числі, щодо відсутності у відповідача обов'язку на сплату орендної плати внаслідок припинення дії договору оренди землі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про те, що податковий борг у ОСОБА_1 виник на підставі чинних договорів оренди землі.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
30 червня 2016р. контролюючим органом прийняті два податкових повідомлення-рішення № 2684-1303 та №2683-1303 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму 2078,55 грн. і 132191,69 грн. відповідно, які направлялися на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. На адресу податкового органу повернувся конверт, копія якого міститься в матеріалах справи із відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання». На підставі ст.59 Податкового кодексу України відповідачу сформовано податкову вимогу від 05.10.2016 року № 3375-17 на суму 134270,24 грн., яка направлялася на адресу відповідача шляхом поштового зв'язку, що підтверджується копією списку згрупованих внутрішніх відправлень та фіскальним чеком. Загальна сума податкового боргу відповідача складає 134270,24 грн., що підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом станом на 14.12.2016 року, особовим рахунком з податку орендна плата фізичних осіб за 2016 рік.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обгрунтованість, оскільки відповідачем доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги суду не надано.
Згідно до п.14.1.156 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п. 87.11. ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 804/4204/18, яке набрало законної сили 22 грудня 2018 року, задоволено позов ОСОБА_1, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 2684-1303 та №2683-1303 від 30.06.2016 року.
Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, скасовані у судовому порядку, підстави для стягнення спірної суми відсутні.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року в адміністративній справі № 804/9159/16 - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 лютого 2019 року і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови викладено 13 лютого 2019 року.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Суховаров