21 лютого 2019 р. Справа № 480/4606/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - Петренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4606/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення"
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" (далі - позивач, ТОВ "Інноваційні технічні рішення") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2018/000145/2 від 15 листопада 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805180/2018/00683 від 06.11.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при митному оформленні товару був наданий повний пакет документів, що підтверджував заявлену митну вартість товару, і обраний метод її визначення, а тому оскаржені рішення та картка відмови є протиправними.
Ухвалою суду від 14.12.2018 відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
21.02.2019 від відповідача до суду надійшла заява про відкладення судового розгляду справи у зв'язку із відпусткою представника Сумської митниці ДФС, який здійснює процесуальне супроводження даної справи, проте суд відмовляє у її задоволенні, оскільки не визнає поважними причини неявки представника відповідача у судове засідання.
У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що у зв'язку з суттєвими розбіжностями поданих до митного оформлення документів, декларантові позивача направлено письмову вимогу про необхідність надання додаткових документів, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не надано: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні характеристики товару від виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Так, підставою для коригування митної вартості товару стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: митна декларація № UA805180/2018/17167 від 03.09.2018.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що, на його думку, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено, однак на дату подання документів 15.11.2018 до Сумської митниці ДФС строк оплати за товар ще не настав, а тому надати платіжні документи не було можливості. Таким чином, відсутність платіжних доручень не може бути підставою для неможливості використання основного методу визначення митної вартості товару. Посилання відповідача на розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Крім того, митницею не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що наявність розбіжностей у поданих декларантом позивача до митного оформлення документах належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи документами, а тому Сумська митниця ДФС, керуючись нормою частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Доказів порушення вимог законодавства України з боку відповідача позивачем до суду не надано, а тому підстави для визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови відсутні.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 01.11.2017 між ТОВ "Інноваційні технічні рішення" та компанією «Qingdao Kievan Rus Treding CO., LTD» було укладено зовнішньоекономічний контракт №1710/01, відповідно до п. 1.1. якого Продавець - «Qingdao Kievan Rus Treding CO., LTD» зобов'язується продати, а Покупець - ТОВ «Інноваційні технічні рішення» прийняти та оплатити теплоізоляційні матеріали, найменування яких зазначається у Специфікаціях (а.с. 21).
Згідно п. 2.1. поставка товару здійснюється на умовах ФОБ Циндао, Україна відповідно «Інкотермс-2000». Ціна товару зазначається у Специфікаціях на кожну відправлену партію товару, які являються невід'ємною частиною даного контракту, і є фіксованою на цю партію товару (п.2.2. Контракту).
Умови оплати - 100% оплата протягом 60 днів після дати коносаменту (п. 4.1. Контракту).
В Специфікації товару № 5 від 14 вересня 2018 року до зовнішньоекономічного контракту № 1710/01 від 01.11.2017 зазначена назва товару, його кількість, ціна та умови оплати (а.с. 22).
На підставі зазначеного контракту та Специфікації товару ТОВ «Інноваційні технічні рішення» отримало товар, зокрема: мінеральна вата: вироби із теплоізоляційних матеріалів: мат із керамічного волокна СІР - 112 7320x610x25мм - 375 шт. по ціні 10,61 дол. США/рулон на загальну суму 3978,75 дол. США. та мат із керамічного волокна СІР - 212 7320x610x25мм - 200 шт. по ціні 10,96 дол. США/рулон на загальну суму 2192,00 дол. США, всього 8217 кг. на загальну суму 6170,75 дол. США.
Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом ТОВ «Інноваційні технічні рішення» через представника ТОВ «Реал 73» (а.с. 32-35), до митного оформлення митного поста "Центральний" Сумської митниці ДФС 15.11.2018 було подано митну декларацію № UA805180/2018/022269, з метою здійснення митного оформлення товару, зокрема: мат із керамічного волокна СІР - 112 7320x610x25мм - 375 шт. Фактична щільність - 130 кг/мЗ. Класифікаційна температура: 1050 град. С. Теплопровідність (при ї=500град.С)-0,143 Вт/м*К. Хімічний склад: А12ОЗ-40,2%; Si02-55,1%; Fe203-l,l%; K2O+Na2O-0,5% та мат із керамічного волокна СІР - 212 7320x610x25мм - 200 шт. Фактична щільність - 130 кг/мЗ. Класифікаційна температура: 1260 град. С. Теплопровідність (при 1=500град.С)-0,142 Вт/м*К. Хімічний склад: АІ203-44,2%; Si02-52,1%; Fe2O3-0,9%; K2O+Na2O-0,5% (а.с. 16-19).
Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
З декларацією позивачем було надано документи (а.с. 21-31, 36-37), а саме:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується № 1710/01 від 01.11.2017;
- специфікація товару № 5 від 14 вересня 2018 року до контракту №1710/01 від 01.11.2017;
- пакувальний лист (Packing list) від 29.09.2018 року №QDKR/IPSL/1805;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.09.2018 №QDKR/IPSL/1805;
- коносамент (Bill of lading) від 11.09.2018 №ТАО50432;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) від 13.11.2018 А № 422257;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 30.09.2018 18С3702Н5062/00005;
- сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09233 від 28.09.2018;
- сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09234 від 28.09.2018;
- сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09231 від 27.09.2018;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспорно - експедиційні послуги від 13.11.2018 № LS-4160004;
- договір про надання послуг митного брокера від 01.08.2017;
- копію митної декларації країни відправлення від 30.09.2018 №425820180000896255;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 15.11.2018 №UA805180/2018/022269.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, від митниці надійшло повідомлення, в якому зазначено, що можливе заниження митної вартості та необхідно надати додаткові документи по митній вартості відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України:
- договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант надав до митниці наступні додаткові документи, зокрема проформа-інвойс від 14.09.2018 №QDKR/1805 (а.с. 40).
15.11.2018 за декларацією № UA805180/2018/022269 Сумською митницею ДФС було винесено:
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2018/00683, у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом митною вартістю (а.с. 12-13);
- рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2018/000145/2 від 15.11.2018, в якому митна вартість товару скоригована до 1,74 USD за одиницю з використанням другорядного методу, підставою для такого визначення стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України та зазначено, що основний метод не застосовується тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Для даної партії товару наявні наступні розбіжності, а саме невідповідність ціни товару, а саме одиниць виміру: інвойс №QDKR/IPSL/1805 від 29.09.2018 - ціна вказана за рулон, експортна митна декларація №425820180000896255 від 30.09.2018 - ціна вказана за кг. (а.с. 14-15).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) особи, які переміщують товари, зобов'язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Положеннями ч. 1 ст. 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України.
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюється візуально та із застосуванням інформаційних технологій, в тому числі й шляхом контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч. 1 ст. 337 МК України).
Нормою ч. 3 ст. 335 МК України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант надає документи та відомості. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. В митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, в тому числі й про документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Так, як було зазначено вище, разом із митною декларацією до Сумської митниці ДФС декларантом подано такі копії товаросупровідних документів:
1) Пакувального листа № QDKR/IPSL/1805 від 07.09.2018;
2) Інвойсу № QDKR/IPSL/1805 від 29.09.2018;
3) Коносаменту № ТАО50432 від 05.10.2018;
4) Автотранспортної накладної № А № 422257 від 13.11.2018;
5) Сертифікату про походження товарів № 18С3702Н5062/00005 від 30.09.2018;
6) сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09233 від 28.09.2018;
7) сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09234 від 28.09.2018;
8) сертифікат якості (Certificate of quality) № 2018-09231 від 27.09.2018;
9) Рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4160004 від 13.11.2018;
10) Специфікації № 5 від 14.09.2018;
11) Контракту № 1710/01 від 01.11.2018;
12) Митної декларації країни відправлення № 425820180000896255 від 30.09.2018.
Разом з тим, Стандартне правило 6.3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006 № 227-V) (далі - Конвенція) також визначає, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками згідно зі Стандартним правилом 6.5 Конвенції митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.
Так, з метою забезпечення реалізації вказаних стандартних правил Конвенції, а також вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи під час митного контролю за рахунок застосування методів управління ризиками, Державною фіскальною службою України наказом від 31.07.2015 № 684 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 року за № 1021/27466) затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок). Відповідно до пунктів 1 та 10 розділу VII цього Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), митниці обирають форми та обсяги митного контролю. При застосуванні автоматизованої системи митного оформлення для митного контролю та митного оформлення товарів Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР формується за допомогою інформаційних технологій, а також доповнюється/коригується митницею за результатами проведення контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до орієнтувань, переліків індикаторів ризику тощо, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться до бази даних митниці.
За митною декларацією від 15.11.2018 №UA805180/2018/022269 спрацювала АСАУР, що підтверджується скріншотом з АСМО «Інспектор» (а.с. 61), та повністю кореспондуються із вищевказаними положеннями стандартних правил 6.3 та 6.5 Конвенції і норми пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації), адже робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, і здійснюється шляхом, в тому числі:
- перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом.
Відповідно до пункту 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
Слід зазначити, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У процесі зазначеної перевірки заявлених декларантом позивача у митній декларації відомостей щодо імпортованого товару встановлено необ'єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних в наданих до митного оформлення документах, зокрема, в наданих декларантом документах встановлено розбіжності, а саме щодо одиниць виміру: в інвойсі № QDKR/IPSL/1805 від 29.09.2018 - ціна вказана за рулон, а в експортній митній декларації № 425820180000896255 від 30.09.2018 - ціна вказана за кг.
Отже, у зв'язку з суттєвими розбіжностями поданих до митного оформлення документів, 15.11.2018 відповідачем декларантові направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання документів згідно ч. 3 ст. 53 МК України (а.с. 62).
В цей же день до АСМО «Інспектор» надійшли проформа-інвойс від 14.09.2018 №QDKR/IPSL/1805 та лист про відсутність інших запитуваних додаткових документів (а.с.63).
Як встановлено із рішення від 15.11.2018 № UA805180/2018/000145/2 між декларантом та митним органом проведено консультацію.
Таким чином, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару посадовими особами митного органу зроблено висновок, що декларантом не надано: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні характеристики товару від виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому, МК України для застосування до імпортованих товарів основного методу визначення митної вартості товарів ставить ряд вимог, недотримання яких має наслідком неможливість його використання декларантом. Зокрема, частинами 2, 9 та 21 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Таким чином, зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ'єктивними і такими, що обчисленню не піддаються, враховуючи неподання жодних платіжних документів, що підтвердили б сплачену або таку, що підлягає сплаті, ціну за товар, - посадовими особами митного органу зроблено висновок про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, та про необхідність коригування відповідачем заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями статті 60 МК України.
Згідно із статтею 5 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час увезення або приблизно в час увезення товарів, які оцінюються, митна вартість, ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту як імпортні на найбільш ранню дату після імпорту товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.
Таким чином, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару за МД № UА805150/2018/001035, порівнювався рівень заявленої митної вартості товару з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари у період 90 днів, країною походження яких є Китай. Однак, в даний період часу в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України були відсутні оформлення за ціною контракту ідентичних товарів, але були наявні оформлення за ціною договору щодо подібних товарів.
Згідно з частиною 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервний.
Відповідно до ч.2 ст.60 під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Відповідно до ч.З ст.60 Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Відповідно до ч.4 ст.60 Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не міг бути застосований у зв'язку з відсутністю в період 90 днів, в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України оформлень за ціною контракту ідентичних товарів.
Враховуючи вищевикладене, митна вартість товарів, заявлених за МД №UА805180/2018/022269 від 15.11.2018 була скоригована саме за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів.
Підставою для коригування митної вартості стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: митна декларація №UA805180/2018/17167 від 03.09.2018 (а.с. 74-76).
Частиною 3 статті 54 МК України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару у спірних правовідносинах, тому при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000145/2 від 15.11.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00683 від 15.11.2018 Сумська митниця ДФС діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технічні рішення" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 25.02.2019.