25 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4524/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 09.10.2018 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду проходження військової служби в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі з 04.10.1984 по 15.07.1992 із розрахунку один місяць служби за півтора.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не зважаючи на надання відповідачу усіх документів необхідних для здійснення перерахунку пенсії із врахуванням до стажу роботи в пільговому обчисленні один рік роботи за півтора в період з 04.10.1984 по 115.07.1992 протягом якого ОСОБА_1 проходила контрактну службу в районі Крайньої Півночі, відповідачем протиправно відмовлено перерахунку пенсі та зарахуванні вказаного періоду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
11.02.2019 судом одержано відзив Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначав, що заява від 09.10.2018 не відповідає вимогам встановленим нормами Порядку подання та оформлення документів до призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Вказував на те, що у поданих позивачем документах відсутня інформація щодо пільгового обчислення стажу, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
18.02.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача на позовну заяву згідно якого ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити посилаючись на те, що під час подачі заяви до пенсійного фонду уповноваженим представником відповідача не перевірено правильність її оформлення. Стверджував, що до заяви надано усі документи передбачені порядком №22-1.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
09.10.2018 ОСОБА_1 звернулася до Миргородського об'єднаного Пенсійного фонду України із заявою у якій просила переглянути її пенсію пенсійну справу і на підставі даних документів дорахувати льотний стаж контрактної служби в районі Крайньої Півночі за період з 04.10.1984 по 15.07.1992 за 7 років і 9 місяців.
Відповідач своїм листом від 18.10.2018 №7500/02-24 повідомив ОСОБА_1 , що її заява щодо перерахунку пенсії не відповідає вимогам встановленим Порядком подання та оформлення документів до призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Крім того, повідомлено, що у наданих документах відсутня інформація щодо обчислення пільгового стажу.
Позивач не погоджуючись з вказаною відмовою звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 4 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що умови, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.
За змістом пункту "в" частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.
Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV) передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року "Про державні пенсії" визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.
Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590 (далі ? постанова № 590), указами Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1945 року "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28.
Крім того, пунктом 6 постанови №590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року №986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР "Про державні пенсії" затверджено Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей (далі ? Положення), відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР "Про державні пенсії".
Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.
Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393, прийнятою відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Згідно з цим порядком до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії <...>, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов (абзац дев'ятий пункту 1 постанови № 393).
Окрім того, вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону № 2262-ХІІ, перегляду не підлягає (пункт 5 постанови № 393).
Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.
З наявних в матеріалах справи військового квитка серія НОМЕР_1 , архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 20.07.2018 №4060, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.10.1984 №-432, судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 04.10.1984 по 15.07.1992 проходила службу у військовій частині НОМЕР_2 , Мурманська область, яка дислокувалася в районі Крайньої Півночі. У відповідності до архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 20.07.2018 №4060 ОСОБА_1 у відповідності до постанови РМ СРСР №2696-1086с-49 року з 04.10.1984 розпочато обчислення пільгової вислуги років у віддаленій місцевості м. Севіроморськ-3 Мурманської області (один рік за півтора роки).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність твердження відповідача, про відсутність у поданих позивачем до Миргородського ОУПФУ в Полтавській області документах інформація щодо пільгового обчислення стажу.
Стосовно тверджень відповідача щодо невідповідності поданої позивачем заяви вимогам встановленим Порядком подання та оформлення документів до призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Судом досліджено заяву ОСОБА_1 та встановлено, що з її змісту можливо встановити суть порушеного у ній питання та до неї додано усі необхідні документи для його вирішення. Крім того, на вказаній заяві наявна відмітка відповідача про її отримання 09.10.2018, що в свою чергу свідчить про її отримання працівником відповідача від ОСОБА_1 .
Відповідачем суду не надано доказів повідомлення позивача про невідповідність його заяви вимогам Порядку подання та оформлення документів до призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та необхідність її оформлення у відповідності до вимог вказаного порядку.
Враховуючи викладене твердження відповідача щодо неможливості проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв'язку з невідповідності поданою нею заяви вимогам встановленим Порядком подання та оформлення документів до призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 є безпідставними.
Разом з цим, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду проходження військової служби в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них з 04.10.1984 по 15.07.192 із розрахунку один місяць служби за півтора відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду і за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
Водночас суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно заяви від 09.10.2018 та зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2018 з урахуванням висновків суду.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1409,60 грн, а тому, з огляду на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, позивачу належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 704,80 грн.
Відомості про інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 378449) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно заяви від 09.10.2018.
Зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2018 з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 378449) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко