Окрема думка
в порядку ч. 3 ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України
"18" лютого 2019 р. року Справа № 820/4519/17
З постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року по справі № 820/4519/17, я незгодна, з огляду на наступне.
Правила частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Я вважаю, що суд апеляційної інстанції обмежився формальною констатацією наявності в контрагентів позивача можливості здійснення поставки ТМЦ на адресу ТОВ «Радіосвіт» без наявності беззаперечних доказів можливості здійснення контрагентами позивача таких поставок.
В даному випадку суду необхідно було дослідити технічну можливість виконати спірні поставки з урахуванням фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення витрат, пов'язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду транспорту, виплату заробітної плати тощо).
Також, суду слід було перевірити, якими силами та засобами виконувались роботи з прийняття ТМЦ, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином забезпечувався доступ цих виконавців до об'єктів, на яких знаходилися/зберігалися ТМЦ.
На мою думку, за відсутності у позивача доказів, які б посвідчували фізичне переміщення ТМЦ в просторі - саме від контрагентів, визначених в податкових накладних, тощо, позивач не має право на формування податкового кредиту за цими податковими накладними.
Суддя
Другого апеляційного
адміністративного суду Мельнікова Л.В.