ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 листопада 2018 року №826/4820/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Солом'янського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Солом'янського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві у формі висновку від 13.03.2018 №396 про внесення змін до актового запису цивільного стану;
- зобов'язати Солом'янський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві внести зміни до актового запису про народження дочки №1194, складеного 10.04.2015 Солом'янським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, а саме доповнити актовий запис інформацією про громадянство батько дитини «Громадянин Російської Федерації».
Позовні вимоги мотивовано необґрунтованою відмовою відповідача внести зміни до актового запису про народження дочки позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, просив розглядати справу без його участі. У письмову відзиві на позовну заяву заперечив щодо її задоволення судом, стверджуючи, що правомірність оспорюваного рішення з огляду на те, що позивач при зверненні із заявою про внесення змін до актового запису про народження дочки в частині зазначення про приналежність батька дитини до громадянства Російської федерації не надала його паспорта при цьому та доказів щодо його згоди на внесення таких змін.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-АК 565106, виданого 18.11.2014 відділом РАЦС Адміралтейського району Комітету в справах РАЦС уряду Санкт-Петербургу, 18.11.2014 між громадянкою України ОСОБА_1 та громадянином Росії ОСОБА_4 укладено шлюб.
02.04.2015 в місті Києві у подружжя народилась донька ОСОБА_5, про що 10.04.2015 складено відповідний актовий запис №1194, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2, повторно виданим 06.11.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві.
Згідно з цим свідоцтвом батьком дитини є ОСОБА_4, матір'ю -ОСОБА_1, громадянка України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві із заявою про внесення змін до актового запису народження дочки шляхом доповнення його записом про громадянство батька, а саме - «Громадянин Російської Федерації».
На підставі висновку від 13.03.2018 №396 відповідач відмовив позивачу у внесенні згаданої зміни.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Нормативне регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила № 52/5) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила № 96/5).
Відповідно до положень частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно зі статтею 22 цього Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану (частини третя та четверта статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Аналогічні правила передбачено також пунктом 2.1 розділу ІІ Правил № 96/5.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статі 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
За змістом приписів пункту 2.1 Правил №96/5 громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном або в Україні, можуть подати заяву про внесення змін до актового запису про народження у зв'язку з доповненням відомостей щодо по батькові та місця народження дитини також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису.
Відповідно до пункту 2.5 Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається, поміж іншого, одним із батьків неповнолітнього (малолітнього).
Згідно із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.7 Правил №96/5 визначено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Якщо в актовому записі про народження відсутні графи «По батькові» та «Місце народження», що стосуються відомостей про дитину, або відсутні відомості у цих графах, їх доповнення проводиться з урахуванням даних паспорта громадянина України або паспортного документа особи, відносно якої складено запис, та імені батька дитини, зазначеного в ньому.
Підпунктами 2.13.1 - 2.13.11 пункту 2.13 Правил № 96/5 визначено низку підстав для внесення змін до актового запису.
Згаданий перелік не є вичерпним, оскільки відповідно до підпункту 2.13.12 пункту 2.13 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Відтак, заява позивача про внесення змін до актового запису про народження дочки, а фактично про його доповнення, є підставою для внесення такої зміни/доповнення.
При цьому за змістом підпункту 2.15.1 пункту 2.15 Правил №96/5 якщо актовим записом про народження передбачені, але в ньому відсутні прізвище, власне ім'я, по батькові або громадянство батьків.
Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача про внесення змін до актового запису про народження її дочки шляхом його доповнення записом про приналежність батька дитини до громадянства Російської Федерації, відповідачем складено висновок від 13.03.2018 №396, який за своєю суттю фактично є рішенням суб'єкта владних повноважень, та яким позивачу відмовлено у доповненні актового запису про народження її дочки №1194 від 10.04.2015 з огляду на ненадання нею паспорта батька дитини, який підтверджує його приналежність до громадянства Російської Федерації, а також ненаданням згоди батька дитини на внесення згаданих змін. Як на правову підставу для обґрунтування такої відмови відповідач послався на статтю 14 Сімейного кодексу України, відповідно до якої сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, а також на статтю 141 цього ж Кодексу, яка встановлює рівні права та обов'язки матері та батька щодо дитини.
Однак суд не погоджується з таким рішенням відповідача, вважаючи його необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до пункту 8 Правил № 52/5 державна реєстрація народження проводиться, зокрема, за заявою про державну реєстрацію народження (додаток 1-1) батьків дитини чи одного з них.
Відповідно до пункту 2.5 Правил №96/5 за заявою одного з батьків неповнолітнього (малолітнього) також можуть вноситься зміни до актового запису про народження дитини.
Аналіз змісту викладених вище правових норм Правил №96/5 дає підстави суду стверджувати про відсутність законодавчо визначеного обов'язку одного із батьків при зверненні із заявою про внесення зміни до актового запису про народження дитини отримувати згоду на це другого із батьків та надавати про це відповідні підтверджуючі документи відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Не встановлено такі вимоги і іншими законодавчими актами.
Статті 14 та 141 Сімейного кодексу України, на які посилається відповідач, визначають здійснення сімейних прав та рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, і жодним чином не стосуються питань здійснення державної реєстрації цивільного стану громадян.
Відтак, суд критично ставиться до обґрунтування відповідачем свого висновку про відмову позивачу у внесенні змін до актового запису про народження дитини з огляду на ненадання нею згоди батька дитини на внесення цих змін.
Водночас суд дійшов висновку, що не ґрунтується на нормах законодавства обґрунтування відповідачем вищевказаної відмови у зв'язку з ненаданням позивачем паспорта батька дитини, який підтверджує його приналежність до громадянства Російської Федерації.
Так, як зазначено вище, відповідно до пункту 2.6 Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Вимоги щодо надання одним із батьків, який звернувся із заявою про внесення змін до актового запису про народження неповнолітньої (малолітньої) дитини до органу державної реєстрації цивільного стану надання паспорту другого із батьків у Правилах №96/5 відсутні.
Визначення можливості подання заявником «інших документів, необхідних для розгляду заяви та вирішення питання по суті» не визначають його обов'язку подання саме паспорта іншого з батьків, оскільки надають йому право подання будь-яких документів, які стосуються вирішення поданої ним заяви.
Як вбачається зі змісту висновку від 13.03.2018 №396 на підтвердження свого прохання щодо внесення змін до актового запису про народження дочки, позивач подала до відповідача разом із заявою такі документи:
- копію свого паспорта громадянина України;
- свідоцтво про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2, повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві 06.11.2016 та його копію;
- копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, виданого відділом РАЦС Адміралтейського району Комітету у справах РАЦС Уряду Санкт-Петербургу 18.11.2014, та переклад цього свідоцтва з російської на українську мову, оформлений у встановленому порядку;
- повний витяг від 15.12.2017 за № 00019230838 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 №1194 від 10.04.2015, сформований Солом'янським районний у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві;
- копію запису акта про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 18.11.2014 №1971, складеного російською мовою відділом РАЦС Адміралтейського району Комітету у справах РАЦС уряду Санкт-Петербургу, Російська Федерація.
Позивач стверджувала, що разом із заявою про внесення змін до актового запису про народження дочки позивач подала відповідачу заяву ОСОБА_4, громадянина Російської Федерації, про внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 щодо зазначення його батьком дитини та присвоєння дитині прізвища матері - ОСОБА_5, а також копію паспорта громадянина Російської Федерації, виданого ОСОБА_4, та переклад цього паспорту з російської на українську мову, позивач також надала копії цих документів до суду.
Однак, суд не бере до уваги зазначені документи при вирішенні спору, оскільки обставини щодо їх подання до відповідача не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.
Разом з тим, зі змісту документів, подання яких позивачем до відповідача разом із заявою про внесення мін до актового запису про народження дочки встановлено судом, вбачається за можливе встановити приналежність батька дитини ОСОБА_4 до громадянства Російської Федерації.
Так, зокрема, із перекладеного з російської на українську мову свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, виданого відділом РАЦС Адміралтейського району Комітету у справах РАЦС Уряду Санкт-Петербургу 18.11.2014, вбачається, що ОСОБА_4 є громадянином Російської Федерації.
Вказане свідоцтво, копію якого надано суду, перекладене з російської на українську мову перекладачем ОСОБА_6, справжність підпису якої засвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 12.12.2017, зареєстровано в Реєстрі за №19.4044; 4045.
Позивачем не надано до суду копію запису акта про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 18.11.2014 №1971, складеного російською мовою відділом РАЦС Адміралтейського району Комітету у справах РАЦС уряду Санкт-Петербургу, Російська Федерація, яку було подано нею до відповідача.
Проте, зі змісту висновку від 13.03.2018 №396 вбачається, що з копії запису акта про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 18.11.2014 №1971, складеного російською мовою відділом РАЦС Адміралтейського району Комітету у справах РАЦС уряду Санкт-Петербургу, Російська Федерація, відповідач встановив приналежність ОСОБА_4 до громадянства Росії.
За наведених обставин відповідач прийняв необґрунтоване рішення у формі висновку від 13.03.2018 №396 про відмову ОСОБА_1 у внесення змін до актового запису про народження її дочки, що є підставою для визнання цього рішення протиправним та його скасування.
При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про правомірність вищевказаного рішення, які він обґрунтовує приписами постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 №23 «Про зупинення дії окремих положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації», оскільки указаний акт не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах з огляду на те, що врегульовує питання в'їзду, виїзду та пересування територією України та Росії відповідно громадянами цих країн.
Крім того, зі змісту оспорюваної відмови не вбачається її обґрунтування відповідачем з посиланням на вищевказану постанову Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідач безпідставно посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 №23, яка не була покладена в основу оспорюваного рішення.
Беручи до уваги викладене суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису від 10.04.2015 №1194 про народження ОСОБА_5, складеного Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, шляхом його доповнення записом про громадянства батька дитини ОСОБА_4 «Громадянин Російської Федерації».
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатила судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 22.03.2018.
Отже, на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із задоволенням позову стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03067, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, 1/28, код ЄДРПОУ 26087820) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13.03.2018 №396 у формі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану.
3. Зобов'язати Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести зміни до актового запису від 10.04.2015 №1194 про народження ОСОБА_5, складеного Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, шляхом його доповнення записом про громадянство батька дитини ОСОБА_4 «Громадянин Російської Федерації».
4. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко