19 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/263/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Єгунової О.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прилуцької міської ради в особі міського голови ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про скасування розпорядження та поновлення на посаді,
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Прилуцької міської ради в особі міського голови ОСОБА_4 та просить:
1. Визнати протиправними та скасувати розпорядження міського голови міста Прилуки №11-ос від 18 січня 2019 року «Про переведення на постійне місце роботи та призначення».
2. Поновити ОСОБА_3 на займаній посаді в.о. головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» з 18 січня 2019 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що розпорядженням міського голови міста Прилуки №11-ос від 18 січня 2019 року «Про переведення на постійне місце роботи та призначення» позивачку було фактично звільнено з займаної нею посади та переведено на іншу посаду, без її згоди та у період тимчасової непрацездатності, що є порушенням приписів КзПП України, її трудових прав та охоронюваних законом інтересів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
18 листопада 2010 року за розпорядженням міського голови міста Прилуки №152 ОСОБА_3 було призначено на посаду головного лікаря Комунального лікувально- профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» на умовах контракту терміном на один рік до 17.11.2011 року.
31 жовтня 2011 року за розпорядженням міського голови міста Прилуки №142 контракт було продовжено строком на три роки, до 17.11.2014.
24 вересня 2014 року за розпорядженням міського голови міста Прилуки №109-ос дію контракту було продовжено на один рік, до 17.11.2015.
27 жовтня 2015 року за розпорядженням міського голови міста Прилуки №130-ос дію контракту було продовжено на три роки, до 17.11.2018.
19 листопада 2018 року головою міста Прилуки було видано розпорядження №150- ос яким позивачку було призначено на посаду виконуючої обов'язки головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
Згідно до розпорядження міського голови про призначення конкурсу, останній був проведений 19 грудня 2018 року.
З 19 грудня 2018 року до 18 січня 2019 року позивача перебувала на посаді виконуючої обов'язки головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
18 січня 2019 року розпорядженням №11-ос міського голови позивачку було переведено на посаду лікаря-отоларинголога отоларингологічного відділення Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частинами 8 та 9 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.
Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до частини 6 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).
Остання редакція статуту КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ» була затверджена рішенням Прилуцької міської ради 35 сесія 7 скликання №6 від 29 листопада 2017 року. При цьому пунктом 1.4 передбачено, що КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» в своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, зокрема Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", нормативно-правовими актами виконавчих органів влади, в тому числі Міністерства охорони здоров'я України, іншими підзаконними нормативними документами, що визначають діяльність лікувально-профілактичних закладів, актами місцевого самоврядування, управлінськими рішеннями обласного управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації, цим Статутом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).
Відповідно до ч. з ст. 40 зазначеного Кодексу не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення зап. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, але й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена ч. 3 ст. 40, ч. 2 ст. 41 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 зазначеного Кодексу у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З поданих суду доказів вбачається, що 18 листопада 2010 року між позивачкою та відповідачем було укладено трудовий контракт, згідно якого остання була прийнята на роботу, на посаду головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
Декілька разів цей контракт був переукладений.
19 листопада 2018 року між позивачкою та відповідачем було укладено трудовий контракт, згідно якого остання була прийнята на роботу, на посаду виконуючої обов'язки головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
Суд звертає увагу на те, що 19 листопада 2018 року між позивачкою та відповідачем було укладено саме контракт на зайняття посади, а не тимчасове покладення виконання обов'язків головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
При цьому не має жодного значення той факт, що в штатному розкладі Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» посада виконуючого обов'язки головного лікаря є відсутньою.
Розпорядженням №11-ос від 18 січня 2019 року позивачку було фактично переведено на іншу роботу зі зміною істотних умов праці.
Порядок такого переведення врегульований ст. 32 КЗпП України.
Таке переведення працівника допускається лише у випадку надання ним згоди на переведення.
Доказів надання позивачкою згоди на переведення з посади виконуючої обов'язки головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» на посаду лікаря-отоларинголога отоларингологічного відділення Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня» суду не представлено.
З тексту позовної заяви напряму вбачається, що такої згоди позивачка не надавала.
Окрім того з 17 січня 2019 року по час подання позову до суду позивачка перебувала на лікарняному. Не зважаючи на даний факт, її було звільнено з посади в.о. головного лікаря та переведено на посаду лікаря-оларинтолога КЛПЗ «Прилуцька ЦМЛ».
Тобто її фактично було звільнена з посади у період тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог частини 3 статті 40 КЗпП.
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що розпорядження міського голови міста Прилуки №11-ос від 18 січня 2019 року «Про переведення на постійне місце роботи та призначення» про переведення ОСОБА_3 на посаду лікаря-отоларинголога отоларингологічного відділення Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня», не грунтується на законі, є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на те, що вказане розпорядження судом скасовується, то автоматично набирає чинності
Розпорядження №150-ос від 19 листопада 2018 року яким позивачку було призначено на посаду виконуючої обов'язки головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня».
Такий спосіб захисту порушений трудових прав позивачки, на думку суду є достатнім.
За таких підстав, у задоволенні позову, в частині поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді виконуючої обов'язки головного лікаря Комунального лікувально-профілактичного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» з 18 січня 2019 року, необхідно відмовити.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження міського голови міста Прилуки №11-ос від 18 січня 2019 року «Про переведення на постійне місце роботи та призначення».
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2019 року.
Суддя С.Л. Клопот