25 лютого 2019 р.Справа № 537/4340/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Фадєєва С.О., м. Кременчук, Полтавська область по справі № 537/4340/18
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Інспектора роти Управління патрульної поліції в м.Кременчук Шкабрової Катерини Ігорівни
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора роти Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Шкабрової Катерини Ігорівни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив суд: скасувати постанову серії БР №026695 від 02.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.11.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до суб'єкта владних повноважень інспектора роти УПП в м. Кременчуці Шкабрової Катерини Ігорівни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР №026695 від 02.12.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасовано.
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрито.
Не погодившись із судовим рішенням, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на викладені доводи та прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.11.2018 року по справі №537/4340/18 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити, справу розглянути за відсутності його представника.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою інспектора роти УПП в м. Кременчуці Шкабрової К.І. від 02.12.2016 року серії БР №026695 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Як вбачається зі змісту постанови, 02.12.2017 року о 21 год. 05 хв. по вулиці Івана Мазепи, 45 в м. Кременчуці ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Колегія суддів вказує на те, що відповідачами не спростовано доводів позивача ОСОБА_2 щодо того, що у вказаний в постанові час та у вказаному місці автомобілем НОМЕР_1 керував не він та постанова складено не відносно нього.
Більше того, жодних доводів на підтвердження здійснення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та правомірності складення відносно нього постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БР №026695 від 02.12.2017 року, апеляційна скарга на містить.
При цьому, згідно відмітки в постанові особа водія встановлена за даними інформаційно-пошукової системи «АРМОР». Колегія суддів звертає увагу на те, що дана інформаційно-пошукова система не призначена для встановлення саме особи порушника, вона виконує пошукові, облікові, довідкові, прогнозуючі функції.
Крім зазначеного, матеріалами справи підтверджено, що постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.02.2018 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, як вказується в постанові судді, складеним 02.12.2017 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Кременчуці ДПП Чечель М.В., 02.12.2017 року о 21.07 годині по вулиці Івана Мазепи в м. Кременчуці ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме запах, звужені зіниці, очі не реагують на світло, сповільненість мови, виражене тремтіння рук, від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Згідно постанови судді від 02.02.2018, з пояснень інспектора Чечель М.В. вбачається, що автомобілем у вказаний час та у вказаному в його постанові місці, керував не ОСОБА_2, а інша особа, яка назвалася його іменем. Також, як вказується у постанові судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.02.2018, з дослідженого ДВД диска, вбачалося, що постанова складена не відносно ОСОБА_2, а на невстановлену особу. Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили 13.02.2018 року.
У відповідності до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, колегія суддів вказує на те, що встановленим є факт того, що 02.12.2017 року о 21.07 годині по вулиці Івана Мазепи в м. Кременчуці не встановлена особа керувала автомобілем НОМЕР_1, що не підлягає доказуванню.
Так, колегія суддів зауважує, що відносно ОСОБА_2 з різницею у дві хвилини, а саме 02.12.2017 року о 21.05 годині та 02.12.2017 року о 21.07 годині, було складено дві постанови про адміністративні правопорушення, місцем вчинення яких зазначено вулиця Івана Мазепи в м. Кременчуці. При цьому судовим рішенням, яке набрало законної сили, та в якому брали участь позивач в даній справі ОСОБА_2 та службова особа відповідача Департаменту патрульної поліції НП України, встановлено, що до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто іншу особу, а не ту, яка його можливо вчинила. Доказів того, що інспектором Шкабровою К.І. особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ст.. 126 ч.2 КУпАП, 02.12.2017 року о 21.05 годині по вул. І. Мазепи в м. Кременчуці, встановлена належним чином, суду не надано. Адміністративне затримання інспектором не проводилось.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Відповідач, як при розгляді справи про адміністративні правопорушення, так і суду, не надав належні і допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення.
Тобто, доказ на підставі якого прийнята постанова, який підтверджує скоєння позивачем правопорушення є відсутнім.
Факт вчинення порушення ПДР позивач не визнає, та зазначає, що його взагалі не було на місці вчинення правопорушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що керування ОСОБА_2 транспортним засобом без посвідчення водія, та, як наслідок порушення ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною ч.2 ст.126 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, інспектор при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність доказів факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР №026695 від 02.12.2017 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - .
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.11.2018 року по справі № 537/4340/18 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 25.02.2019 року