19 лютого 2019 р.Справа № 820/4836/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Венгера В.Л.; представника відповідачів Зінченка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-Буденерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.11.18 року по справі № 820/4836/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-Буденерго"
до Державної фіскальної служби України , Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Харківській області щодо збільшення ліміту суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 151000,00 грн., та зобов'язати Державну фіскальну службу України і Головне управління ДФС у Харківській області вчинити дії щодо збільшення ліміту на суму 151000,00 грн. ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку платник податку на додану вартість ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2018 р. № 0054211213 Головного управління ДФС у Харківській області в частині застосування штрафу до ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" у сумі 52 990,60 грн., в розмірі 30%, за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 176 635,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки, викладені в акті перевірки № 3137/20-40-12-13-19/36986068 від 05.03.2018 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесене відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки податкове повідомлення - рішення 0054211213 від 05.04.2018 року є таким, що підлягає скасуванню, як протиправне в частині застосування штрафу у сумі 52 990,60 грн., в розмірі 30% за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 176 635,32 грн., оскільки ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" жодним чином не порушувало положень податкового законодавства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідачів, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальність "ХБК-БУДЕНЕРГО" з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2016 року, листопад 2017 року на загальну суму 177 235,32 грн, а саме:
- податкова накладна № 6 від 26.12.2016 на суму 91,67 грн, прийнята 17.01.2017, сума штрафних санкцій 9,17 грн;
- податкова накладна № 7 від 26.12.2016 на суму 108,33 грн, прийнята 17.01.2017, сума штрафних санкцій 10,83 грн;
- податкова накладна № 8 від 27.12.2016 на суму 200,00 грн, прийнята 17.01.2017, сума штрафних санкцій 20,00 грн;
- податкова накладна № 9 від 28.12.2016 на суму 200,00 грн, прийнята 17.01.2017, сума штрафних санкцій 20,00 грн;
- податкова накладна № 10 від 17.11.2017 на суму 176 635,32 грн, прийнята 24.01.2017, сума штрафних санкцій 52 990,60 грн.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 05.03.2018 №3137/20-40-12-13-19/36986068, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 05.04.2018 №0054211213 (а.с. 15-16).
Зазначеним податковим повідомленням-рішенням було застосовано до ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" штраф: - у сумі 60 (шістдесят) грн. 00 коп., в розмірі 10 %, за затримку реєстрації податкової накладної на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 600 (шістсот) грн.00 коп; - у сумі 52 990 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 60 коп., в розмірі 30%, за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 176 635,32 грн. Загальна сума штрафу становить 53 050 (п'ятдесят три тисячі п'ятдесят) грн. 60 коп.
Із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2018 р. № 0054211213 Головного управління ДФС у Харківській області, позивач не погодився в частині застосування штрафу у сумі 52 990,60 грн., в розмірі 30%, за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 176 635,32 грн. та звернулася до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність бездійльності та будь-яких порушень податкового законодавства з боку Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Харківській області щодо збільшення ліміту суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 151000,00 грн. та правомірності винесення податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті200-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200-1.4. статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Пунктом 9 Порядку № 569 встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Е Накл), обчислену за такою формулою: Е Накл = Е НаклОтр + Е Митн + Е ПопРах + Е Овердрафт - Е НаклВид - Е Відшкод - Е Перевищ;
де Е НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;
Е Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника е Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.;
Е ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200 1.2 статті 200 1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що у разі недостатності грошових коштів на електронному рахунку платника податків для реєстрації податкової накладної в ЄРПН такий платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації такої податкової накладної.
З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції № 1 від 19.12.2017 року (а.с. 25) податкова накладна № 9 від 17.11.2017 року суму ПДВ 176 635,32 грн. не була прийнята у зв'язку з недостатньою сумою реєстраційного ліміту (залишок ліміту у день реєстрації податкової накладної складав 22 339,58 грн.).
Позивач, також зазначив, що на вказану суму ПДВ, 19 грудня 2017 року була сформована нова податкова накладна № 10 від 17.11.2017 року, проте вона не подавалась до реєстрації, у зв'язку з відсутністю необхідного ліміту.
На запит ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" від 26.12.2017 р. за № 79, щодо збільшення ліміту на вищевказану суму, ГУ ДФС у Харківській області листом від 25.01.2018 р. за № 2597/10/20-40-12-01-11 було надано відповідь та повідомлено, що підприємством ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" здійснено 20.12.2017 року поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ № 37516000142807 на суму 151 000,00 грн.
Згідно інформаційних баз даних ГУ ДФС у Харківській області зазначена сума знайшла своє відображення 20.12.2017 року з ознакою "зарахування коштів".
Також позивачу було повідомлено, що сума ліміту на яку платник має зареєструвати ПН/РК в ЄРПН збільшується на суму поповнення рахунку в СЕА ПДВ виключно з поточного рахунку платника. Згідно платіжного доручення № 1105 від 20.12.2017 року підприємством проведено операцію поповнення рахунка в СЕА ПДВ з власного спеціального рахунку "2604", що не є підставою для збільшення суми реєстраційного ліміту.
Як встановлено судом, станом на 19.12.2017 у позивача на електронному рахунку в СЕА ПДВ не вистачало реєстраційного ліміту для реєстрації вищевказаної податкової накладної.
В подальшому, позивачем 20.12.2017 року було перераховано кошти у сумі 151000,00 грн. на рахунок № 37516000142807, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу *;101;36986068;ПДВ за листопад.ТОВ ХБК-БУДЕНЕРГО код ЄДРПОУ 36986068;;;, що підтверджується платіжним дорученням № 1105 від 20.12.2017 року (а.с. 47).
Також судом першої інстанції встановлено, зазначена сума знайшла своє відображення 20.12.2017 року з ознакою "зарахування коштів", що підтверджується наданою до матеріалів справи роздруківкою обліку платежів, а сплачені кошти були спрямовані на сплату податкових зобов'язань без обрахунку по формулі : Е Накл = Е НаклОтр + Е Митн + Е ПопРах + Е Овердрафт - Е НаклВид - Е Відшкод - Е Перевищ. (а.с. 142, зворотній бік).
Таким чином, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, про відсутність бездіяльності Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Харківській області щодо збільшення реєстраційного ліміту, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 151000,00 грн.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України і Головного управління ДФС у Харківській області вчинити дії щодо збільшення ліміту на суму 151000,00 грн. в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку платник податку на додану вартість ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів вважає її також безпідставною, оскільки судовим розглядом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сплачені кошти були зараховані та спрямовані на сплату податкових зобов'язань.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2018 р. № 0054211213 Головного управління ДФС у Харківській області в частині застосування штрафу до ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" у сумі 52 990,60 грн., в розмірі 30%, за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 176 635,32 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиного реєстру податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п. 201.7ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 10 від 17.11.2017 року, яку згідно квитанції № 1 доставлено до центрального рівня ДПС України 24.01.2018 року в 10:38 год. та прийнято відповідно (а.с. 68).
З квитанцій № 1 від 19.12.2017 (а.с. 25) щодо направлення для реєстрації податкової накладної № 9 від 17.11.2017 року судом встановлено, що позивач направив дану податкову накладну 19.12.2017 о 12:33 год, в той час коли відповідно до Кодексу граничний термін реєстрації податкової накладної сплинув 15.12.2017 року, однак документ прийнято не було, у зв'язку з тим, сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця, тобто позивач на дату направлення податкових накладних до ЄРПН не мав достатнього ліміту на відповідному електронному рахунку.
З квитанцій № 1 від 24.01.2018 (а.с. 68) щодо направлення для реєстрації податкової накладної № 10 від 17.11.2017 року судом встановлено, що позивач направив дану податкову накладну лише 24.01.2018 о 10:38 год, граничний термін реєстрації якої відповідно до Кодексу також сплинув 15.12.2017 року. В свою чергу документ було доставлено до центрального рівня ДФС України та прийнято.
Також, слід звернути увагу, що штрафні санкції на суму 52 990,60 грн. за затримку реєстрації податкової накладної від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 176 635,32 грн. були застосовані контролюючим органом саме за несвоєчасну реєстрації податкової накладної № 10 від 17.11.2017 року, яка була направлена лише 24.01.2018 року.
Доказів, на підтвердження того, що позивачем своєчасно направлялась вищевказана податкова накладна № 10 від 17.11.2017 року до суду не надано.
Щодо доводів позивача, стосовно того, що 19 грудня 2017 року була сформована нова податкова накладна № 10 від 17.11.2017 року на суму ПДВ 176 635,32 грн. та в очікуванні збільшення реєстраційного ліміту вона не подавалась до реєстрації, зважаючи, що за відсутності необхідного ліміту такі ПН автоматично не приймаються, то судом першої інстанції встановлено, що відповідь на запит від 26.12.2017 року за № 79, щодо збільшення ліміту, якою позивачу роз'яснено про зарахування коштів підстави для збільшення суми ліміту на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, була отримана лише 25.01.2018 року(а.с. 24).
В день направлення податкової накладної № 10, а саме 24.01.2018 року, позивач не мав інформації про відсутність підстав для збільшення реєстраційного ліміту, в свою чергу податкова накладна була направлена та прийнята, а отже права позивача не були порушені.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення є такими, що не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року по справі № 820/4836/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-Буденерго" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року по справі № 820/4836/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 25.02.2019 року