20 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/4307/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача Гущиної І.Б., Пуценко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про: визнання протиправними дій Управління Держпраці у Чернігівській області щодо прийняття постанови від 20.12.2018 № 25-02-015/0832/336 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 111690,00 грн.; скасування постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 20.12.2018 № 25-02-015/0832/336 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 111690,00 грн.; зобов'язання Управління Держпраці у Чернігівській області, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, подати до суду звіт про виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що перевірка, на підставі якої винесено оскаржувану постанову, проведена за відсутності правових підстав, а оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, оскільки позивач та ОСОБА_5 здійснюють свою діяльність окремо одна від одної, що підтверджується договорами оренди нежитлових приміщень та спростовує твердження відповідача, викладені у акті перевірки, про фактичний допуск позивачем до роботи ОСОБА_5 без укладення трудового договору.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 28.12.2018 прийнято позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.
Управлінням Держпраці у Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останнім зазначено, що у ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_6 була допущена позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, у результаті чого відповідачем розглянуто справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 та, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за фактичний допуск найманого працівника до роботи без оформлення трудового договору (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України), винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 у сумі 111690,00 грн.
Позивач та його представник у судовому засіданні 24.01.2019 позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні 24.01.2019 проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні 24.01.2019 повідомила, що у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебувала та не перебуває, а 03.12.2018 о 15:00 год. перебувала на 4 поверсі торгового центру «Гермес» за адресою: вул. Шевченка, 11-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, оскільки орендувала приміщення у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2018 № 3, для збереження власного майна та вивчення попиту на послуги масажу для визначення доцільності зайняття підприємницькою діяльністю. У зв'язку з зазначеним ОСОБА_6 роздрукувала плакат зі своїм номером телефону, який повісила на дверях орендованого нею приміщення, та надавала громадянам послуги з масажу безоплатно. Наявність прейскуранту цін, який був виявлений під час інспекційного відвідування, пояснила тим, що збирала інформацію в інших закладах, що надавали послуги масажу, для складання на майбутнє власних цін за такі послуги.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні 20.02.2019 повідомила, що працює головним спеціалістом сектору економічного аналізу відділу економіки виконавчого комітету Ніжинської міської ради та на підставі направлення від 29.11.2018 №1309 приймала участь в проведенні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, з 03.12.2018 по 04.12.2018, з метою перевірки додержання останньою законодавства про працю в частині використання найманої праці, без належного оформлення трудових відносин. Під час проведення заходу спілкувалися з адміністратором фітнес-клубу. Під час огляду приміщення була виявлена окрема кімната, на дверях якої була розміщена реклама масажу, номер телефону та графік надання послуг. Особа, що знаходилася в цій кімнаті, представилася ОСОБА_6, яка від надання пояснень відмовилася та попросила дозволити їй надати пояснення на наступний день, на що вони погодилися. Договору оренди приміщення ОСОБА_6 не надавала під час перевірки. На наступний день ОСОБА_6 не бачили та телефон вона не брала.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та покази свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на момент проведення інспекційного відвідування була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з основним видом економічної діяльності - діяльність фітнес-центрів (93.13) та знаходилась на спрощеній системі оподаткування - платник податку 2 групи з місцем провадження господарської діяльності - вул. Шевченка, 11-А, 4 поверх, м. Ніжин, Чернігівська область, що підтверджується випискою і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягом з реєстру платників єдиного податку (а.с.13-16).
Відповідно до договору оренди приміщення від 25.12.2017, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендар), Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне володіння та користування частину приміщення, визначене у цьому договорі, а також зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Частина приміщення, яка передається в оренду за цим договором, знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 11-А, , м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 і складається з частини приміщення загальною площею 120 кв.м - 4 поверх (згідно план схеми розташування приміщення) і належить Орендодавцеві на праві власності (пункт 1 вказаного Договору). Термін оренди складає 364 дні з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі- приймання, який є невід'ємною частиною даного договору. (а.с.58-60).
28.11.2018 начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_9 на ім'я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_10 подано службову записку, в якій зазначено, що, відповідно до Паспорту неформальної зайнятості Чернігівської області, велика кількість нелегальних працівників використовується у розважальних закладах, на підставі чого та підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, запропонувала провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса здійснення господарської діяльності: вул. Шевченка, 11-А, м. Ніжин, Чернігівська область) (а.с.79).
Наказом начальника Управління Держпраці у Чернігівській області від 29.11.2018 № 356 «Про проведення контрольних заходів» зобов'язано начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_9 організувати здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, враховуючи інформацію службової записки (а.с.80).
На підставі вищевказаного наказу та направлення на проведення контрольного заходу від 29.11.2018 №1309 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_11, за участю головного спеціаліста сектору економічного аналізу відділу економіки виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_8 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, з 03.12.2018 по 04.12.2018, з метою перевірки додержання останньою законодавства про працю в частині використання найманої праці, без належного оформлення трудових відносин (а.с.20).
За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 04.12.2018 №25-02-015/0832 (далі - акт інспекційного відвідування), у якому зазначено, що позивачем, у порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, фактично допущено працівницю ОСОБА_6 до роботи, без належного оформлення трудового договору, що підтверджується усними поясненнями останньої про той факт, що обладнану кімнату для масажу їй надала ФОП ОСОБА_1, де вона надає послуги масажу клієнтам фітнес-клубу та іншим особам, за попереднім записом; працює майже безкоштовно, частину коштів віддає ФОП ОСОБА_1, приймає не більше двох клієнтів у день (а.с.21-40).
07.12.2018 позивачем направлено на адресу відповідача зауваження від 06.12.2018 до акта інспекційного відвідування, в якому остання, зокрема, пояснила, що ОСОБА_6 орендує приміщення 9 кв.м, що є суміжним з приміщенням фітнес-центру, у ОСОБА_7 відповідно до договору оренди від 07.10.2018 №3, та направила вказаний договір разом з зауваженнями (а.с.41-42).
17.12.2018 позивачем направлено на адресу відповідача додаток №1 до зауваження до акта інспекційного відвідування, в якому вона, при винесенні рішення, просила взяти до уваги письмові пояснення ОСОБА_6 від 16.12.2018, в яких остання підтвердила, що у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебувала та не перебуває, а орендувала приміщення у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2018 №3, для збереження власного майна та вивчення попиту на послуги масажу (а.с.43,55-57,61-62).
11.12.2018 відповідачем направлено позивачу лист № 02-04/015/231-В «Про розгляд зауваження», в якому Управління Держпраці у Чернігівській області повідомило, що договір оренди нежитлового приміщення від 07.10.2018 №3, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 та фізичною особою ОСОБА_6, не був наданий відповідачу під час інспекційного відвідування та відсутні посилання на нього у поясненнях позивача, а тому у акті інспекційного відвідування його не було враховано, у зв'язку з чим відповідач вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами (а.с.45-46).
Рішенням заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_12 від 07.12.2018 № 314 щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято до розгляду акт інспекційного відвідування від 04.12.2018 №25-02-015/0832 та призначено розгляд справи на 10 год. 30 хв. 20.12.2018, про що повідомлено позивача листом від 11.12.2018 №10-04/7148 (а.с.49-50,73).
20.12.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_12 було розглянуто, зокрема, справу про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 04.12.2018 №25-02-015/0832 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України прийнято постанову №25-02-015/0832/336 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у сумі 111690,00 грн. за фактичне допущення ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України) (а.с.51).
26.12.2018 позивачем на адресу голови Державної служби України з питань праці та начальника Управління Держпраці у Чернігівській області направлено скаргу, в якій вона просила зупинити виконання оскаржуваної постанови до розгляду скарги по суті, визнати її протиправною і скасувати, а припис про усунення виявлених порушень від 12.12.2018 №25-02-015/0832-0555 вважати усуненим (а.с.89-94).
Державна служба України з питань праці листом від 18.01.2019 №514/3/4.3-ДП-19 «Про розгляд скарги» та Управління Держпраці у Чернігівській області листом від 14.01.2019 № 22/25-7771/01/16-07 «Про розгляд скарги» повідомили позивача, що надання оцінки дій інспекторів праці при встановленні порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та скасування постанови про накладення штрафу буде розглядатись Чернігівським окружним адміністративним судом за її позовом (а.с.95-101).
Крім того судом встановлено, що з 03.12.2018 по 12.12.2018 Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), про що складено акт від 13.12.2018 № 854/13/НОМЕР_1, у якому зафіксовано несвоєчасне перерахування позивачем до відповідних бюджетів утриманого податку на доходи фізичних осіб, військового збору із заробітної плати найманого працівника ОСОБА_13 та нарахованого єдиного соціального внеску (а.с.52-54,120).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафу та оскаржувану постанову, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
При цьому відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
У свою чергу, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок №295).
Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (пункт 3 Порядку №295).
Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
В силу пункту 21 Порядку №295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
У свою чергу, у відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).
Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункти 3, 4 Порядку №509).
Пунктом 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Як встановлено судом вище, рішенням заступника начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_12 від 07.12.2018 №314 щодо розгляду справи про накладення штрафу прийнято до розгляду акт інспекційного відвідування від 04.12.2018 № 25-02-015/0832 та призначено розгляд справи на 10 год. 30 хв. 20.12.2018, про що повідомлено позивача рекомендованим листом від 11.12.2018 №10-04/7148, яке вручено позивачу 14.12.2018 (а.с.49-50,73).
Положеннями пунктів 7, 8 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Судом встановлено вище, що 20.12.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_12 було розглянуто, зокрема, справу про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 04.12.2018 № 25-02-015/0832 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України прийнято постанову №25-02-015/0832/336 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 у сумі 111690,00 грн. за фактичне допущення ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України) (а.с.51).
Перевіряючи нормативно-правове обґрунтування підстав для накладення на позивача штрафу, суд зазначає наступне.
Так, нормами статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно з частиною 1 статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України).
Як зазначено у акті перевірки та в оскаржуваній постанові, позивачем, у порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, фактично допущено працівницю ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (а.с.21-40,51).
При цьому у акті інспекційного відвідування відповідачем зазначено, що ОСОБА_6 відмовилась від надання пояснень у письмовій формі, разом з тим в усній формі вказала, що обладнану кімнату для масажу їй надала ФОП ОСОБА_1, в якій вона надає послуги масажу клієнтам фітнес-клубу та іншим особам, за попереднім записом, працює майже безкоштовно, при надходженні коштів частину віддає ФОП ОСОБА_1, приймає не більше двох клієнтів у день.
З пояснень ОСОБА_6, наданих під час проведення інспекційного відвідування 03.12.2018, вбачається, що остання відмовилась від надання пояснень у цей день (а.с.81).
З пояснень ОСОБА_14, наданих під час проведення інспекційного відвідування 03.12.2018, вбачається, що останній 03.12.2018 ОСОБА_6 були надані послуги масажу та показаний прейскурант цін, однак вона відмовилась від прийняття коштів після закінчення масажу, оскільки в приміщенні фітнес-клубу почалась перевірка (а.с.82).
Водночас судом встановлено, що, у відповідності до договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2018 №3, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 (Орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_6 (Орендар), Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування на праві оренди нежитлове приміщення загальною площею 9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 11-А, 4 поверх, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, і належить Орендодавцю на праві власності, для власних потреб Орендаря, на строк до 07.12.2018 (підпункти 1.1., 8.1. вказаного Договору) (а.с.61-62).
Також з письмових пояснень та показань у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 судом встановлено, що остання у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебувала та не перебуває, а 03.12.2018 о 15:00 год. перебувала на 4 поверсі торгового центру «Гермес» за адресою: вул. Шевченка, 11-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, оскільки орендувала приміщення у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2018 № 3, для збереження власного майна та вивчення попиту на послуги масажу для визначення доцільності зайняття підприємницькою діяльністю. У зв'язку з зазначеним ОСОБА_6 роздрукувала плакат зі своїм номером телефону, який повісила на дверях орендованого нею приміщення, та надавала громадянам послуги з масажу безоплатно. Наявність прейскуранту цін, який був виявлений під час інспекційного відвідування, пояснила тим, що збирала інформацію в інших закладах, що надавали послуги масажу, для складання на майбутнє власних цін за такі послуги (а.с.43,55-57,61-62).
Отже і письмовими поясненнями, і показами ОСОБА_6 в якості свідка у судовому засіданні спростовано факт допущення позивачем останньої до роботи без укладення трудового договору у письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Крім того судом встановлено, що, у період проведення інспекційного відвідування відповідачем, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області з 03.12.2018 по 12.12.2018 також проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої не виявлено фактичного допуску позивачем ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, а лише зафіксовано несвоєчасне перерахування позивачем до відповідних бюджетів утриманого податку на доходи фізичних осіб, військового збору із заробітної плати найманого працівника ОСОБА_13 та нарахованого єдиного соціального внеску (а.с.52-54,120).
Отже під час перевірки інспектором відповідача зроблено висновок, який зазначений у акті перевірки, про фактичне перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з позивачем лише на підставі усних пояснень, які не підтверджені належними і допустимими доказами, та спростовуються матеріалами справи.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з позивачем, акт перевірки не містить.
Вищевказані обставини вказують на відсутність у висновках відповідача елементів обґрунтованості своїх дій та доведеності правомірності свого рішення.
За таких обставин та враховуючи, що аргументи і факти, викладені відповідачем в акті перевірки і оскаржуваній постанові, не доводять фактичного перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з позивачем, суд дійшов висновку, що Управлінням Держпраці у Чернігівській області не підтверджено правомірності своїх дій щодо прийняття оскаржуваної постанови.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Управління Держпраці у Чернігівській області щодо прийняття постанови від 20.12.2018 № 25-02-015/0832/336 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 111690,00 грн. та скасування постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 20.12.2018 № 25-02-015/0832/336 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 111690,00 грн., у зв'язку з чим адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Управління Держпраці у Чернігівській області, відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, подати до суду звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто Кодексом адміністративного судочинства України визначено встановлення судом судового контролю, як право суду, а не його обов'язок, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови позивачу у задоволенні даної вимоги.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1116,90 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Чернігівській області щодо прийняття постанови від 20.12.2018 №25-02-015/0832/336 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 111690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп.
Скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області від 20.12.2018 №25-02-015/0832/336 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 111690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 90 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 25.02.2019.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1; юридична адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул. П'ятницька, 39, кабінет 802, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39779238.
Суддя В.В. Падій