13 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3980/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа: Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дії щодо непризначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків, у відповідності до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 у редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" №208-VIII від 13.02.2015; зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків, у відповідності до Закону України "Про міліцію" №565-ХП від 20.12.1990 у редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" №208-VIII від 13.02.2015, у розмірі 440 500 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що ОСОБА_1 звернулася до МВС України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Однак, матеріали на виплату допомоги були повернуті без зазначення конкретних підстав.
Міністерством внутрішніх справ України надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що ОСОБА_1 звільнена зі служби у званні - "майор внутрішньої служби", а не "майор міліції", тому права на одноразову грошову допомогу відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в редакції від 13.02.2015 немає, оскільки не належала до категорії працівників міліції /а.с. 51-56/.
Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено УМВС України у Вінницькій області.
УМВС України у Вінницькій області 29.01.2019 подано до суду відзив на позовну заяву, у якій зазначено, що ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області не допущено протиправних дій чи бездіяльності щодо ОСОБА_1, адже відповідно до вимог Постанови № 850, отримано документи на призначення одноразової грошової допомоги, сформовано відповідний висновок та направлено в МВС України. Однак рішення щодо затвердження висновку, призначення та виплати одноразової грошової допомоги не є повноваженням УМВС України у Вінницькій області /а.с. 95-96/.
Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України подано 09.01.2019 до суду пояснення, за змістом яких третя особа зазначає про те, що позивач проходив службу у системі органів виконання покарань, яка підпорядковувалась управлінню МВС України у Полтавській області, то вирішення питання про призначення та отримання одноразової грошової допомоги покладається на МВС України. Вважає, що позивачем пропущений строк на отримання грошової допомоги, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності /а.с.35/.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З 04 квітня 1980 року по 15 жовтня 1998 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується даними трудової книжки ОСОБА_1 /а.с. 12-14/.
Наказом Управління МВС України у Вінницькій області від 13 жовтня 1998 року № 147о/с року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за статтею 65 пунктом "а" (за віком) майора внутрішнього служби ОСОБА_1 з посади лікаря-психіатра-нарколога лікарні установи ІВ-301/П-1 Управління МВС України у Вінницькій області, з 15 жовтня 1998 року. Вислуга на день звільнення становить: календарна - 18 років 06 місяців 27 днів; в пільговому обчисленні - 27 років 01 місяць 12 днів /а.с. 18/.
Наказом Управління МВС України у Вінницькій області від 10 листопада 1998 року № 158о/с року до наказу Управління МВС України у Вінницькій області від 13 жовтня 1998 року № 147о/с року внесено зміни шляхом викладення абзацу другого зазначеного документа в такій редакції: "майора внутрішнього служби ОСОБА_1 вважати звільненою у відставку по статті 65 пункт "б" (через хворобу) з 15 жовтня 1998 року. Вислуга на день звільнення становить: календарна - 20 років 11 місяців 08 днів. В пільговому обчисленні - 27 років 03 місяці 11 днів" /а.с. 17/.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0854014 від 05 липня 2017 року - ОСОБА_1 встановлено безстроково І групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС /а.с. 24/.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005379 від 05 липня 2017 року позивач втратив 100% професійної працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС /а.с. 11/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі № 541/330/18, залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) щодо розгляду звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнок НОМЕР_1) з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків, у відповідності до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" від 13 лютого 2015 року № 208-VІІІ. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнок НОМЕР_1) з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків, у відповідності до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" від 13 лютого 2015 року № 208-VІІІ та прийняти рішення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
22.08.2018 позивачем подано до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків /а.с. 97/.
УМВС України у Вінницькій області 28.08.2018 складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі № 541/330/18 та надіслано для затвердження до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України /а.с. 98/.
Листом від 28.09.2018 № 15/2-3643 Департамент МВС України повідомив Ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області про те, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з'ясовано, що ОСОБА_1 не належала до категорії працівників міліції, тому підстави для виплати допомоги відсутні /а.с. 99/.
Листом від 12.10.2018 № 496/22-2018 за підписом голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області матеріали позивача на виплату одноразової грошової допомоги повернуті ініціатору звернення у зв'язку з відмовою МВС України /а.с. 100/.
Не погодившись з діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Станом на час звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у 1998 році були чинними норми Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію".
Даний Закон втратив чинність на підставі Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015.
Проте, положеннями абз.2 та 3 п.15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850)
Матеріалами справи підтверджено, що захворювання позивача, що стало підставою для встановлення І групи інвалідності, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Положеннями пункту 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Таким чином, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.
Згідно з наказом Управління МВС України у Вінницькій області від 13 жовтня 1998 року № 147о/с року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за статтею 65 пунктом "а" (за віком) майора внутрішнього служби ОСОБА_1 з посади лікаря-психіатра-нарколога лікарні установи ІВ-301/П-1 Управління МВС України у Вінницькій області, з 15 жовтня 1998 року.
Таким чином, питання про призначення та отримання одноразової грошової допомоги належить до компетенції Міністерства внутрішніх справ України, а в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області.
Суд звертає увагу, що позивачем жодним чином не оскаржуюються дії ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області щодо направлення відповідного висновку до МВС України для прийняття рішення.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
В свою чергу, положеннями п.10 та 11 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.
Отже, компетенція УМВС України у Вінницькій області в питанні призначення одноразової грошової допомоги обмежується складенням та поданням до МВС України відповідного висновку щодо виплати грошової допомоги, а також перерахуванням суми виплати грошової допомоги на рахунок заявника. Однак, таке перерахування можливе лише на підставі відповідного рішення МВС України.
Щодо посилання відповідача на наявність у позивача звання "майор внутрішньої служби", а не "майор міліції", суд зазначає наступне.
На час звільнення позивача з органів внутрішніх справ у 1998 році були чинними норми Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення №114).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про міліцію" особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Положення № 114 це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР, їх права і обов'язки.
До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ УРСР і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Згідно із пунктом 2 Розділу 1 Положення № 114 особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання, в тому числі, старший начальницький склад "майор міліції" - "майор внутрішньої служби".
Таким чином, звання майор внутрішньої служби є рівнозначним званню майор міліції.
Додатково суд звертає увагу, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин
Враховуючи вищевказане та те, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади чи місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цих органів, а отже, суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.
Відтак, суд вважає дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправними та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
За викладених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 08592106, третя особа: Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 лютого 2019 року.
Суддя А.Б. Головко