справа № 1340/5596/18
19 лютого 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого-судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Мусій С.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Колеснік І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - ГУ ПФ України у Львівській області, Відповідач), в якій згідно з уточненими позовними вимогами просив суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.10.2018 за № 364/9 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 10.08.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах молодшого начальницького складу. Відповідно до наказу Державної установи «Сокальська виправна колонія (№ 47)» від 29.01.2018 № 10 О/С-18 був звільнений з органів кримінально-виконавчої системи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Зазначає, що на момент звільнення мав календарну вислугу років на службі - 20 років 11 місяців 20 днів, що у пільговому обчисленні становить 27 років 00 місяців 18 днів. Вказує, що звертався із заявою до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України для подальшого направлення пакету документів у ГУ ПФ України у Львівській області для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач рішенням від 16.10.2018 № 364/9 відмовив у призначенні пенсії на підставі відсутності достатньої кількості календарної вислуги років. Вважає, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на пенсію за вислугу років, оскільки на день звільнення мав необхідну вислугу років в пільговому обрахуванні.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. Посилається на те, що календарна вислуга років на день звільнення Позивача становить 20 років 11 місяців 20 днів, а відтак відсутні законні підстави для призначення пенсії відповідно до статей 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, на думку ГУ ПФ України у Львівській області, Позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років (арк. справи 30-35),
18.01.2019 представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначив, що періоди служби Позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України повинні бути зараховані до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (арк. справи 50-51).
Ухвалою від 21.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні Позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
10.08.2018 Позивач звернувся із заявою до ГУ ПФ України у Львівській області згідно з якої просив, зокрема, призначити пенсію за вислугу років (арк. справи 73).
16.10.2018 ГУ ПФ України у Львівській області прийнято рішення № 364/9 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відмовляючи у призначенні пенсії за вислугу років Відповідач послався на те, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення (29.01.2018) у календарному обчисленні становить 20 років 11 місяців 19 днів, а тому підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 та ст. 23 Закону-2262, немає (арк. справи 70).
Листом від 30.10.2018 за № 21551/03.29-16 ГУ ПФ України у Львівській області повідомлено Позивача про прийняте рішення від 16.10.2018 № 364/9 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та повернуто пакет документів на ОСОБА_1 (арк. справи 10-11).
Не погоджуючись з рішенням Відповідача, Позивач звернувся до суду за захистом свого права та інтересу.
При вирішенні спору, суд застосовує наступні нори права.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Одночасно стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Так, згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Аналіз наведеного вище, вказує на те, що В Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Натомість, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» чітко передбачено, що пенсія за вислугу років для осіб, звільнених зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, призначається при наявності 23 календарних роки та 6 місяців, та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
При вирішенні спору, суд виходив з наступного.
Як видно з витягу з наказу Державної установи «Сокальська виправна колонія (№ 47)» від 29.01.2018 № 10 О/С-18 «По особовому складу» старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено за ст. 77 п.1 пп. 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Вислуга років на день звільнення Позивача становить у календарному обчисленні - 20 років 11 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 00 місяців 18 днів (арк. справи 9).
Отже, на момент звільнення (29.01.2018) календарна вислуга років Позивача становить - 20 років 11 місяців 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 22.01.2019 у справі № 295/10742/16-а.
Таким чином, враховуючи вказані приписи чинного законодавства та позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність у Позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки Позивач не має встановленої пунктом а частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФ України у Львівській області від 16.10.2018 за № 364/9 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 прийняте з дотриманням критеріїв визначених статтею 2 КАС України.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з Відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25.02.2019.
Суддя Мричко Н.І.