Справа № 560/490/19
іменем України
25 лютого 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач 21.02.2019 звернувся до суду з позовом від 19.02.2019, в якому просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України, Хмельницької області щодо перерахунку (дорахуванню) і виплати ОСОБА_1 пенсії, взявши за основу архівні копії особових рахунків за 2009-2011 роки, в яких вказані суми всіх видів інших виплати (заробітної плати), і з яких сплачувались страхові внески; 2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України Хмельницької області провести перерахунок та виплату перерахованих відсотків пенсії з урахуванням понаднормованого стажу - 14 років державної служби - 90% від заробітної плати; 3) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України Хмельницької області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на час призначення пенсії з урахуванням підвищення заробітної плати державних службовців, починаючи з дня призначення пенсії; 4) здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону №3723-ХП з застосуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії та здійснити відповідні виплати, залишивши без змін базовий місяць індексації пенсії ОСОБА_1.
В обґрунтування вимог позову зазначає, що перебуває на обліку в Шепетівському УПФУ Хмельницької області з 22.11.2011 і отримує пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Протягом 2012-2018 років неодноразово зверталась до державних установ з проханням надати допомогу в отриманні довідки про заробітну плату встановленого зразка в повному обсязі, щоб в подальшому пенсійний фонд нарахував пенсію з усіма видами виплат, вказаних у формі № 5-1 затвердженою Постановою ПФУ від 14.02.2011. Лише 16.11.2016 Департаментом соціального захисту населення ХОДА листом № 02.03-7957 надано довідку форми №5-1 затвердженої постановою правління ПФУ від 14.02.2011, де вказано суми матеріальної допомоги, індексації, вихідної допомоги. Зазначає, що постановою Шепетівського міськрайонного суду від 03.01.2017 яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, визнано протиправними дії щодо не включення в перерахунок (дорахування) пенсії нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації зарплати, премії, заявлених довідкою Департаменту соціального захисту населення ХОДА від 16.11.2016 № 02.03-7957. На виконання рішення суду пенсія була перерахована. Але, при перерахунку пенсії Шепетівським УПФУ не враховано всі суми зарплати, включені у довідці Департаменту соціального захисту населення ХОДА. Вказує, що Шепетівським ОУПФ України Хмельницької області не виконано рішення суду в повному обсязі, не взявши до уваги виплати, що здійснювались у листопаді 2001 року (що вбачається із форми УК5). Пенсійні органи не наділені повноваженнями самостійно визначати структуру заробітної плати та зменшення її для розрахунку пенсії державного службовця і мають виконувати рішення суду в повному обсязі. Також зазначає, що має стаж державної служби понад 24 роки, отже, відсотки мали б бути 90%, а не 80% як вказано у постанові Шепетівського міськрайсуду від 03.01.2017. Вказує, що з метою врегулювання даного спору зверталася до відповідача з відповідною заявою про зобов'язання привести пенсію у відповідність, однак листом Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 28.11.2018 №2587/Г-8 було рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Свій позов ОСОБА_1 в тому числі обгрунтовує постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.01.2017 по справі № 686/23251/17 (далі - Постанова суду від 03.01.2017), яка залишена без змін та набрала законної сили, відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017. Цією Постановою суду від 03.01.2017: 1) визнано протиправними дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо не включення в перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації, премії, заявлених довідкою Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації № 02.03-7957 від 16.11.2016. 2) Зобов'язано Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця у відсотках встановлених ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), з врахуванням всіх видів оплати праці на які відповідно до Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з моменту звернення ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Згідно з Постановою суду від 03.01.2017, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 20.02.2012 в розмірі 80% відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія, відповідно до довідки від 16.11.2016 № 02.03-7957 з врахуванням виплачених сум. У листопаді 2016 року вона звернулася до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії з 20.02.2012 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, премій, з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно довідки Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації № 02.03-7957 від 16.11.2016 на що отримала відповідь № 12071/02 від 18.11.2016 та № 12677/10 від 02.12.2016, якими їй відмовлено у перерахунку.
Отже, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є постанова суду, що набрала законної сили, і є повторне звернення позивача з аналогічним позовом, що тягне наслідок визначений п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України. Цей висновок фактично підтверджує і сам позивач, який у позові вказує: "на виконання рішення суду пенсія була перерахована, але, при перерахунку пенсії Шепетівським УПФУ не враховано всі суми зарплати", "Шепетівським ОУПФ України Хмельницької області не виконано рішення суду в повному обсязі, не взявши до уваги виплати, що здійснювались у листопаді 2001 року", "пенсійні органи ... мають виконувати рішення суду в повному обсязі", "відсотки мали б бути 90%, а не 80% як вказано у постанові Шепетівського міськрайсуду від 03.01.2017".
Тобто, позивач фактично: 1) вказує на невиконання (не повне виконання) Постанови суду від 03.01.2017 щодо не врахування усіх сум зарплати при перерахунку її пенсії; 2) не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині визначення відсотку розміру пенсії, тому повторно звертається з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відтак, позивач не враховує, що Хмельницький окружний адміністративний суд є також судом першої інстанції, і для нього рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/23251/17 є обов'язковим, як і обставини встановлені цим рішенням.
Щодо твердження позивача, що "відсотки мали б бути 90%, а не 80% як вказано у постанові Шепетівського міськрайсуду від 03.01.2017", суд зазначає, що в резолютивній частині Постанови суду від 03.01.2017 зазначено: "Зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця у відсотках встановлених ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу)". Отже, суд не вказував пенсійному органу здійснювати перерахунок в розмірі 80% чи 90%, а зобов'язав здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця у відсотках встановлених ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), тому, на думку Хмельницького окружного адміністративного суду є фактичне невиконання Постанови суду від 03.01.2017 пенсійним органом, що тягне відповідальність встановлену законом. Однак, це не є підставою для подання позову про той самий предмет і з тих самих підстав, що є у цьому випадку.
Крім цього, потрібно враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема з поміж іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З матеріалів наданих позивачем вбачається, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання (не виконання) судового рішення у справі № 686/23251/17.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За змістом ст. 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, то такі особи мають право звернутися із заявою про роз'яснення такого судового рішення.
Крім того, статтею 383 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов'язання виконання судового рішення по іншій справі.
Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинених на виконання Постанови суду від 03.01.2017 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Також, потрібно враховувати, що суд не має права зобов'язувати виконувати постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.01.2017 по справі № 686/23251/17 шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 170, статтею 248 КАС України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 від 19.02.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали разом з позовною заявою та додатками до неї направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяА.І. Петричкович