25 лютого 2019 року Справа 160/1690/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) з позовними вимогами:
1)визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмежень граничного розміру у сумі 10 740,00грн. та подальші обмеження сумою десятикратного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, іпн.НОМЕР_1, щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2016 р. - неправомірними;
2)зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, іпн.НОМЕР_1, щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсій, починаючи з 01.03.2016 р.
Позовна заява зареєстрована в суді та їй присвоєно адміністративної справи №160/1690/19.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно ч.2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чивідповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України,до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р. (який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» №2246-19 від 07.12.2017 р. визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року встановлено на рівні 1921 гривень.
Згідно з п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768,40грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Дослідивши поданий ОСОБА_1 позов, судом встановлено, що він поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, і підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
- до матеріалів позову не додано документу на підтвердження сплати судового зборуза подання адміністративного позову немайнового характеру у сумі 768,40грн.
Позивачем до позову долучено клопотання про розстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.
Чинним законодавством передбачена можливість розстрочення суми судового збору для особи, що звертається до суду.
При цьому, вказане є правом, а не обов'язком суду.
При вирішенні питання про задоволення клопотання про розстрочення суми судового збору суд досліджує наявність обставин для такого розстрочення, які мають бути підтверджені належними доказами. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Позивачем не надано до позову належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють необхідність в розстроченні суми судового збору, належної до сплати при зверненні до суду.
Натомість, судом встановлено, що позивач отримує пенсію та розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (щомісячний розмір пенсій з січня по червень 2018 р. становив 13 730,00 грн., з червня по листопад 2018 р. - 14 350,00 грн., грудень 2018 р. - 14 970,00 грн.).
Таким чином, позивач не довів суду існування обставин, що унеможливлюють сплату позивачем судового збору у сумі 768,40грн. при зверненні до суду, клопотання про розстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, суд дає можливість заявником у строк протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України скаргу, а саме: сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 768,40грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір танадати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 768,40грн., сплаченого за наступними реквізитами:
отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра/22030101;
код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253;
банк отримувача: казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 34316206084014за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
призначення платежу «судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд».
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарженняухвал суду, які не передбаченістаттею 294 цього Кодексу, окремовідрішення суду не допускається.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.С. Рябчук