Справа № 500/2062/18
21 лютого 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати п.2 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №31 від 23.03.2018 року, зобов'язати Міністерство оборони України (в особі комісії) призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 року №975. Вказав, що при вирішенні заяви ОСОБА_1 та при винесенні рішення №31 від 23.03.2018 року не було враховано всі обставини та факти, та безпідставно відмовлено в призначенні допомоги. Вважає, що відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 13.11.2018 року о 12:00 год.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року розгляд справи відкладено до 20.11.2018 року о 14:00 год.
Представник Міністерства оборони України подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивачем не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину або адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, який визначений п.11 Порядку, що стало підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Таким чином, представник Міністерства оборони України просив відмовити у задоволенні позов.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 12.12.2018 року о 14:00 год.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року розгляд справи в режимі відеоконференції призначено на 17.01.2019 року о 10:00 год.
17.01.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2019 року о 14:00 год.
Також, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог до Тернопільського обласного військового комісаріату.
06.02.2019 року у судовому засіданні розгляд справи відкладено до 21.02.2019 року о 14:00 год.
21.02.2019 року позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, представник позивача подав до суду письмове клопотання, в якому розгляд справи просив здійснювати в порядку письмового провадження, позов підтримує повністю та просить задовольнити його на підставі наявних у справі доказів та матеріалів.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без участі представника відповідача, зазначив, що заперечення Міністерства оборони України, викладені у відзиві на позов, підтримує та просить відмовити у позові у повному обсязі.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР в складі військової частини п/п 39696, з 30.10.1986 року по 11.05.1988 року - в Республіці Афганістан. Дана інформація підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 , виданого Борщівським районним військовим комісаріатом Тернопільської області 15.04.1986 року, довідкою №1515 від 05.09.2017 року, виданої Борщівським районним військовим комісаріатом Тернопільської області, Службовою характеристикою від 09.05.1988 року.
У відповідності до виписки з Акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0621367 від 26.05.2016 року, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебування у країнах, де велися бойові дії.
Також, позивачу встановлено статус інваліда війни ІІІ групи та видано Управлінням праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області посвідчення серії НОМЕР_2 від 27.05.2016 року.
Відповідно до Витягу із протоколу № 1471 від 04.04.2016 року Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 виявлені множинні вогнепальні поранення голови, правої ноги/контузія, 1987 року, проявом яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №787/Ж від 28.03.2016 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. Даним Протоколом зроблено висновок про те, що поранення (контузія) та захворювання, - так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Наведена вище інформація також встановлена у Постанові Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №819/1666/17, якою зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 направити в Міністерство оборони України документи для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому третьої групи інвалідності від поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 року повернено апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, Постанова Тернопільського окружного адміністративного суду набрала законної сили 26.12.2017 року. У відповідності до частини четвертої ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, листом від 06.04.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача про те, що пунктом 2 Протоколу від 23.03.2018 року №31 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У відповідності до пункту 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті Підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Системний аналіз норм чинного законодавства України дає підстави вважати, що одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок №975).
Пунктом 6 цього Порядку, в редакції станом на момент настання підстав для отримання допомоги, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.
Відповідно до п.11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
В той же час, доводи відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 не надано документ, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки з досліджених у ході судового розгляду даної адміністративної справи медичних та інших документів не вбачається будь-яких даних, які б свідчили про вчинення позивачем злочину чи адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Вказана позиція кореспондується з позицією, що викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року у справі № 2-а-1626/12/1370, де вказано, що документами, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
З наведених мотивів, суд також приймає до уваги довідку №530 від 10.10.202017 року, виданої Скала-Подільської селищною радою Борщівського району Тернопільської області про те, що позивач за час проживання на території ради до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, також не був помічений в порушення громадського порядку, бійках чи інших подіях, в яких можливу отримання тілесних ушкоджень.
На думку суду, подані позивачем документи для призначення одноразової грошової допомоги є достатніми та належними у розумінні чинного законодавства України.
Таким чином, з врахуванням норм ст.2 КАС України, суд вважає, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975 та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а Рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу такої одноразової допомоги, викладене у п.2 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №31від 23.03.2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повінстю.
2.Рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у п. 2 протоколу №31 від 23 березня 2018 року, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги - визнати протиправним і скасувати.
3.Зобов'язати Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) призначити ОСОБА_1 ( с. Нивра, Борщівський район, Тернопільська область, ід. номер НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення надіслати сторонам у справі.
Повне судове рішення складено 21 лютого 2019 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.