м. Вінниця
21 лютого 2019 р. Справа № 120/4682/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Савелової М.М.
свідка: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до: управління Держпраці у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 20 листопада 2018 року начальником управління Держпраці у Вінницькій області Марунько В.В. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 1721/204/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф в сумі 223380 грн.
Позивач зазначає, що під час перевірки суб'єктом владних повноважень зафіксовані наступні порушення законодавства України, а саме: частина 1 статті 21 КЗпП України (відсутність укладених трудових договорів із найманими працівниками - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які виконували роботу офіціанток у кафе "Дорожнє" за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани); частина 3 статті 24 КЗпП України (допуск до роботи на посади офіціантів зазначених найманих працівників без оформлення трудових відносин та повідомлення Могилів-Подільської ДФС) та стаття 253 КЗпП України (відсутність у даних осіб факту страхування в системі загальнообов'язкового соціального страхування). Разом з тим, у нежитловому приміщенні комерційного призначення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, який має статус спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_4 разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 здійснюють господарську діяльність. Так, у відповідності до витягу з реєстру платників єдиного податку від 01.01.2012 року код КВЕД ФОП ОСОБА_3 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, в свою чергу КВЕД позивача: 47.11 роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами. Таким чином, на переконання позивача постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки використання найманої праці повністю здійснюється ОСОБА_3, який є окремим суб'єктом господарювання.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року позовну заяву ФОП ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
26 грудня 2018 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки останньої усунуто в повному обсязі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
22 січня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив. У якому зазначено, що 29 жовтня 2018 року головним державним інспектором Онофрійчук Л.М. за участю головного державного інспектора Гречуха П.П., на підставі наказу начальника Управління від 29 жовтня 2018 року № 1295 здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 за місцем її діяльності, а саме: кафе "Дорожнє", смт. Вендичани, Могилів - Подільського району, Вінницької області. Під час інспекційного відвідування встановлено, що діяльність у зазначеному кафе "Дорожнє" здійснює ФОП ОСОБА_4
Із наданих письмових пояснень вбачається, що ОСОБА_8 працює у ФОП ОСОБА_3 з 2014 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з вересня та жовтня 2018 року відповідно працюють офіціантами у ФОП ОСОБА_4, при цьому договорів які б підтвердили факт трудових відносин не надано.
ФОП ОСОБА_9, надала письмові пояснення, у яких зазначила, що в даному кафе працює разом із чоловіком, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запропонувала ознайомитися з роботою офіціанта та спробувати чи зможуть працювати на даній посаді. Однак, у своїх поясненнях не вказала чому на час інспекційного відвідування із вказаними особами не оформлено трудові відносини.
Тому, представник відповідача зазначає, що дії посадових осіб Управління та державних інспекторів праці відповідач визначає правомірними. Та просить відмовити у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.
12 лютого 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Відповідно до наказу від 29 жовтня 2018 року №1295-О для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 з метою перевірки додержання законодавства про працю уповноважено головного державного інспектора Онофрійчук Л.М., за участю головного державного інспектора Гречуха П.П. для проведення даного інспекційного відвідування.
Строк дії направлення з 29 жовтня 2018 року по 30 жовтня 2018 року.
29 жовтня 2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області Онофрійчук Л.М., за участю головного державного інспектора Гречуха П.П. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань контролю за додержанням законодавства про працю.
За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1721/204/АВ від 29 жовтня 2018 року.
Так, у даному акті зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:
- ч.1 ст. 21 КЗпП України - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не уклала трудові договори з двома найманими працівниками, які знаходяться на робочих місцях під час проведення інспектування, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які надали пояснення, що виконують роботу офіціантів.
- ч. 3 ст. 24 КЗпП України - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 допустила до роботи на посади офіціантів двох найманих працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без оформлення трудових відносин та повідомлення Могилів-Подільської Державної фіскальної служби.
- ст. 253 КЗпП,- особи, які працюють у ФОП ОСОБА_4 не зареєстровані в системі загальнодержавного обов'язкового соціального страхування.
20 листопада 2018 року на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ВН 1721/204/АВ від 29 жовтня 2018 року Маруньком В.В. начальником управління Держпраці у Вінницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 1721/204/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 223380 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення № 96).
Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Вінницькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону № 877-V).
Відповідно до п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку № 295).
Згідно п.п.8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Статтею 1 Кодексу законів про працю України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
У судовому засіданні встановлено, що у нежитловому приміщенні комерційного призначення, яке розташоване за адресою Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. Вінницькій 21в, ФОП ОСОБА_4 разом із ФОП ОСОБА_3 здійснюють господарську діяльність.
Як випливає із матеріалів справи згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, КВЕД: 47.11 роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до ліцензії від 18 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_4 має право на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами вітчизняного та імпортного виробництва (а.с. 18-19).
У судовому засіданні заслухано пояснення свідка ОСОБА_3, який пояснив, що зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність за КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, на підтвердження чого надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що дані особи працюють офіціантами у кафе "Дорожнє".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що на момент проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4, головним інспектором управління Дуржпраці у Вінницькій області не було встановлено, яку саме діяльність здійснює позивач і до чиєї компетенції відноситься оформлення трудових відносин з офіціантами.
Тому позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність в її діях порушення трудового законодавства, які викладені в акті перевірки та за вчинення яких на позивача накладено штраф, відтак постанова № ВН 1721/204/АВ/П/ТД-ФС від 20 листопада 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Вінницькій області № ВН 1721/204/АВ/П/ТД-ФС від 20 листопада 2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 в сумі 223380 грн.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 сплачений судовий збір в сумі 223380 (дві двадцять три тисячі триста вісімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
Управління Держпраці у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 37, код ЄДРПОУ 39845483).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 22.02.2019
Суддя Мультян Марина Бондівна