Справа № 473/595/19
іменем України
"25" лютого 2019 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е., з участю секретаря Данилевич Т.О.,
захисника адвоката Лукіянчина І.П.,
розглянув адміністративну справу, яка надійшла від Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 КУпАП
До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла адміністративна справа відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу 25 вересня 2018 року біля 19 години 45 хвилин водій ОСОБА_2 на автодорозі Н - 24 «Благовіщенське - Миколаїв» керував транспортним засобом - легковим автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до висновку токсикологічного дослідження №5574 від 27 вересня 2018 року, результат позитивний з показчиком 1,72%, чим водієм ОСОБА_2 були порушені вимоги п.2.9 а/ ПДР України.
В судовому засіданні громадянин ОСОБА_2 не визнав себе винним за ч.1 ст.130 КУпАП та пояснив, що 25 вересня 2018 року при керуванні транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, він потрапив в дорожню транспортну пригоду, під час якої керований ним транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а він тілесні ушкодження, внаслідок чого був госпіталізований до лікувального закладу. В лікарні у нього взяли зразки біологічних матеріалів для визначення стану сп'яніння. Вину не визнає, так як відсутній висновок медичного закладу про те, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що вина водія ОСОБА_2 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не може грунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Проте у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД номер 260990 від 29 жовтня 2018 року, складеному відносно громадянина ОСОБА_2 вказано, що він 25 вересня 2018 року біля 19 години 45 хвилин на автодорозі Н - 24 «Благовіщенське - Миколаїв» керував транспортним засобом - легковим автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до висновку токсикологічного дослідження №5574 від 27 вересня 2018 року, результат позитивний з показчиком 1,72%, чим водієм ОСОБА_2 були порушені вимоги п.2.9 а/ ПДР України. Факт керування даного транспортного засобу водієм ОСОБА_2 в судовому засіданні не підтверджений.
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії БД номер 260990 від 29 жовтня 2018 року, не містить всіх конкретних даних про обставини вчинення адміністративного правопорушення, у такому вигляді через його істотні недоліки не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України, тлумачаться на користь громадянина ОСОБА_2.
З наведених вище мотивів та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, суд приходить до висновку, що представлені в протоколі адміністративного правопорушення та в матеріалах адміністративної справи докази, які б підтверджували вину громадянина ОСОБА_2 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є не недопустимими, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, висновок інспектора СРПП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, викладений в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД номер 260990 від 29 жовтня 2018 року /а.с.1/, що водієм ОСОБА_2 скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в судовому засіданні не доведений, і даний висновок не ґрунтується на матеріалах справи про адміністративне правопорушення та законі.
Представлені в протоколі адміністративного правопорушення докази, які б підтверджували вину водія ОСОБА_2 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є недостатніми та недопустимими, для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вчинення даного адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_2 не було підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст..266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 № 1452/735. /далі - Інструкція 1452/735/.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоровя (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведенного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Пунктом 6 Розділу ІІ Інструкції 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров'я.
При цьому, п. 8 Розділу 1 Інструкції 1452/735 встановлено виключно один випадок, коли проведення огляду на стан спяніння є обов'язковим у закладі охорони здоровя, а саме у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Із наявних у матеріалах адміністративної справи, а також здобутих в ході розгляду справи судом не підтверджено законність складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 внаслідок недотримання вимог Інструкції 1452/735.
Суд визнає не допустимим доказом результат токсикологічного дослідження Миколаївського обласного наркологічного диспансера, яке було почато та закінчено 27 вересня 2018 року та оформлено за номером 5574 за формою додатка №5 методичних рекомендацій до медичної документації, узгодженої 18 січня 2011 року з Департаментом розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України, на підставі якого до протоколу про адміністративне правопорушення були внесені дані про те, що водій ОСОБА_2 в порушення п.2.9 а/ Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
До даного висновку суд приходить на підставі аналізу нормативно - правових актів, на підставі яких був долучений до матеріалів адміністративної справи та використаний в судовому засіданні як доказ, копія результату токсикологічного дослідження Миколаївського обласного наркологічного диспансера за номером 5574 від 27 вересня 2018 року.
Дане освідування водія ОСОБА_2 було розпочато не на підставі вимог ст.241 КПК України, а на підставі вимог «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до якої, у разі дорожньо - транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду.
Відповідно до вимог вищезазначеної інструкції, водій ОСОБА_2 був оглянутий лікарем медичного закладу, про що була оформлена медична картка, відповідно до якої у громадянина ОСОБА_2 медичним персоналом даного закладу охорони здоров'я були відібрані біологічні зразки, які були відправлені для токсикологічного дослідження до Миколаївського обласного наркологічного диспансера.
Токсикологічне дослідження відібраних біологічних зразків громадянина ОСОБА_2 було почато та закінчено 27 вересня 2018 року, про що Миколаївським обласним наркологічним диспансером був складений відповідний медичний документ - результат за номером 5574 від 27 вересня 2018 року.
Відповідно до вищезазначеної інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
Відповідно до вищезазначеної інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених Міністерством охорони здоров'я, підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку.
В тексті результату токсикологічного дослідження № 5574 від 27 вересня 2018 року Миколаївського обласного наркологічного диспансера не зазначено, що свідоцтво про атестацію лабораторії даного закладу охорони здоров'я було видано і до якої дати воно чинно.
Відповідно до вищезазначеної інструкції за результатми огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Відповідно до вищезазначеної інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння /додаток вищезазначеного наказу/, видається на підставі акта медичного огляду.
Відповідно до вищезазначеної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином в матеріалах адміністративної справи відносно водія ОСОБА_2 не надано ні акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ні висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в яких би був зафіксований факт перебування водія ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції були виконані вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, суду надано не було, а тому слід вважати, що в такому випадку відсутнє порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 2.9 а/ ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. Е. Дробинський