Миколаївської області
Справа №477/2899/18
Провадження №2/477/278/19
08 лютого 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,
за участю:
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (не з'явилися),
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати за ними право власності на земельну ділянку, площею 0,29 га, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1, по Ѕ частині за кожним.
В обґрунтування своїх вимог вказували, що згідно договору купівлі-продажу від 15 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перший подарував, а остання прийняла в дар житловий будинок, розташований за вказаною вище адресою.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і позивачі як спадкоємці після неї вважають, що з переходом права власності на будинок до неї перейшло і право власності на земельну ділянку, тому в порядку спадкування до них має перейти і право власності на земельну ділянку.
Посилаючись на положення ст. 1225 ЦК України ст. 377 ЦК України та ч. 1 ст. 120 ЗК України, які вказую, що з переходом права власності на будинок до нового власника перейшло і право власності на зазначену земельну ділянку, тому просили визнати за ними право власності на цю ділянку в рівних частках.
В судове засідання сторони не з'явилися, про його час та місце булли повідомлені належним чином, надали заяви з проханням розглянути справу без їх участі, при цьому в своїй заяві позивачі позов підтримали і просили задовольнити, а відповідач позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін в підготовчому судовому засіданні відповідно до положень ст. 200 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області померла ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок та земельну ділянку, виділену для його будівництва та обслуговування (підсобного господарства), площею 0,29 га, розташовані по АДРЕСА_1.
Будинок вона отримала в дар за свого життя від громадянина ОСОБА_3, про що між ними був укладений договір від 15 травня 2008 року, посвідчений в той же день державним нотаріусом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області.
Того ж дня її право власності на будинок було зареєстровано в державному реєстрі.
Згідно зі ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Виходячи з таких положень закону з переходом права власності на будинок до ОСОБА_4 перейшло право власності і на земельну ділянку, виділену для його будівництва та обслуговування, яка належала ОСОБА_3 відповідно до державного акту серії НОМЕР_1, виданого 07 липня 1994 року Михайло-Ларинською сільською радою Жовтневого (тепер - Вітовського) району Миколаївської області.
Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Спадкування здійснюється за законом або за заповітом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1233-1236 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
За свого життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 12 червня 2018 року секретарем Михайло-Ларинською сільською радою Вітовського району Миколаївської області, відповідно до якого заповіла на випадок своєї смерті все належне їй майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тобто позивачам в справі.
Вони прийняли спадщину і є єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті матері, що підтверджується матеріалами спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Вітовського нотаріального округу Миколаївської області Сапегою О.П.
Однак відповідно до письмового роз'яснення нотаріуса Сапеги О.П. від 07 лютого 2019 року оформити в нотаріальному порядку право власності на земельну ділянку вони не може, оскільки не представили правовстановлюючого документу про право власності спадкодавиці на ділянку.
З врахуванням вказаних положень закону, з переходом права власності на будинок до спадкодавиці ОСОБА_4 перейшло право власності і на земельну ділянку, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку, тому вона входить до спадкового майна, яке повинно відійти в порядку спадкування за заповітом позивачам, тобто по Ѕ частині за кожним відповідно до положень ст. 1267 ЦК України.
Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вони не можуть захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ними права власності на нерухомість в порядку спадкування за заповітом відповідно до їх часток в спадщині.
За викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,29 га, виділену для ведення особистого підсобного (селянського) господарства, розташовану по АДРЕСА_1, за державним актом серії НОМЕР_1, виданим 07 липня 1994 року Михайло-Ларинською сільською радою Жовтневого (тепер - Вітовського) району Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, його повний текст складено на 25 лютого 2019 року.
Суддя Р.В. Козаченко