Справа №127/23243/17
Провадження №1-кп/127/311/18
19 лютого 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2015 р. за № 12015020010004138 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 23.06.2015 року близько 17 год. 55 хв., перебуваючи при вході в квартиру АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс останньому удар по лобній частині голови кулаком правої руки, від чого останній впав назад на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_6 та почав наносити йому удари руками і ногами по голові та різних частинах тіла, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 848/935 від 14.07.2015 року у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом 10-го ребра справа; садна на лобі справа, в тім'яній ділянці справа та зліва, в ділянці правого ліктьового суглобу, синці на боковій поверхні грудної клітки справа, які виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо - 23.06.2015 року. Вказані ушкодження у ОСОБА_6 за ступенем тяжкості належать: закритий перелом 10-го ребра справа - до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являвся небезпечним для життя, спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я; садна на лобі справа, в тім'яній ділянці справа та зліва, в ділянці правого ліктьового суглобу, синці на боковій поверхні грудної клітки справа - до легких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 1744 від 26.11.2015 року характер і локалізація виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (закритий перелом 10-го ребра справа, що належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; садна на лобі справа, в тім'яній ділянці справа та зліва, в ділянці правого ліктьового суглобу, синці на боковій поверхні грудної клітки справа, що належать до легких тілесних ушкоджень) свідчать про множинні травматичні дії в різні ділянки голови, а також тулуба, правої руки, що за механізмом утворення узгоджується з обставинами, відображеними у протоколі допиту ОСОБА_6 від 24.06.2015 року і зафіксовані під час проведення слідчого експерименту із ОСОБА_6 від 12.11.2015 року, тобто, могли виникнути від ударів руками і ногами в місця локалізації ушкоджень.
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 1029 від 29.09.2017 року характер і локалізація виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (закритий перелом 10-го ребра справа, що належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; садна на лобі справа, в тім'яній ділянці справа та зліва, в ділянці правого ліктьового суглобу, синці на боковій поверхні грудної клітки справа, що належать до легких тілесних ушкоджень) свідчать про множинні травматичні дії в різні ділянки голови, а також тулуба, правої руки, що за механізмом утворення узгоджується з обставинами, відображеними у протоколі допиту ОСОБА_6 від 24.06.2015 року і зафіксовані під час проведення слідчого експерименту із ОСОБА_6 від 12.11.2015 року, тобто, могли виникнути від ударів руками і ногами в місця локалізації ушкоджень. Характер, множинність і локалізація на різних поверхнях тіла тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 виключають можливість утворення їх внаслідок співударяння при падінні на площину з положення стоячи.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, мотивоване тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України дане кримінальне провадження відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. На даний час існують підстави, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу. Пунктом 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством. На підставі наявних у кримінальному провадженні матеріалів справи встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Вінницькій області 03.08.2017 року. Оскільки потерпілий помер, а справа відноситься до категорії приватного обвинувачення, відповідно потерпілий на даний час не може підтримувати обвинувачення, в зв'язку з чим провадження підлягає закриттю. Згідно матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 65 років внаслідок тяжкої хвороби, якою хворів тривалий період часу, та смерть останнього не пов'язана із спричиненням йому обвинувачуваним ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Статтею 477 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 26 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Згідно ч. 7 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу. Враховуючи те, що дане провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого та може тривати лише за умови підтримання саме ним обвинувачення, тому дане право потерпілого є особистим немайновим правом, а отже не допускає правонаступництва. Крім того, зазначив, що потерпіла ОСОБА_8 , яка була визнана органами досудового розслідування потерпілою на підставі її заяви, як того вимагає Кримінальний процесуальний кодекс України, неодноразово, без поважних на те причин, не з'являлася до суду, хоча судом неодноразово направлялись повістки, ним у телефонному режимі повідомлялась дата та час судових засідань, а також представник потерпілих неодноразово повідомляв останню про дату та час судових засідань. Відповідно до ч. 6 ст. 340 Кримінального процесуального кодексу України повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням. Згідно обвинувального акту потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також за заявою дружини померлого - ОСОБА_8 . Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Згідно ч. 6 цієї ж статті передбачено, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. Однак, як вбачається з обвинувального акту смерть потерпілого ОСОБА_6 не пов'язана із вчиненням ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України. Наведене свідчить, що ОСОБА_8 не може бути визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні, оскільки смерть потерпілого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала за обставин, які не відносяться до події злочину, який органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України. Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого не застосовувалися, цивільний позов у справі не заявлено, речових доказів та судових витрат немає. Оскільки потерпілий ОСОБА_6 помер і відповідно відсутні обставини, які свідчать про підтримання обвинувачення потерпілим, просить суд закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, зазначених у клопотанні прокурора. Просив проводити судове засідання у відсутності його захисника.
В судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з наведених у клопотанні підстав.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Частиною 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
В п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України вказано, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Статтею 55 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Вінницькій області 03.08.2017 року. Смерть потерпілого не пов'язана із спричиненням йому обвинувачуваним ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вказаних в обвинувальному акті, а отже, не пов'язана із вчиненням ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_8 , яка являлася дружиною потерпілого та після його смерті звернулася до органу досудового розслідування із заявою про залучення її до провадження як потерпілої відповідно до ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України, неодноразово викликалася в судові засідання, однак на неодноразові виклики до суду з'являлася.
Відповідно до ч. 6 ст. 340 Кримінального процесуального кодексу України повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи те, що дане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. ст. 26, 55, 284, 340, 369-372, 376, 392-395, 477-478 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя